Сайт Віртуального проекту "Краєзнавство Таврії" є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
17.01.2018 11:53

«Я – гладіатор, тиснуть мені лати...»
Нещодавно до відділу краєзнавства Гончарівки завітав  херсонський поет та тележурналіст Валерій...

21.12.2017 14:34

Століття зрілості пера
20 грудня 2017 року у книгозбірні відбувся вечір «Століття зрілості пера», присвячений...

21.12.2017 08:45

Херсонщина: від найдавніших часів до сьогодення
Важливий та цінний подарунок для загальноосвітніх навчальних закладів Херсона, а також для нашої книгозбірні...


Гість | Увійти
Версія для друку

ГЕНІЧЕСЬКИЙ РАЙОН

Районний центр - місто Генічеськ
Населені пункти Генічеського району

Дата утворення: 10 лютого 1923 року.

Географічна характеристика. Генічеський район знаходиться в південно-східній частині Херсонщини. На півночі він межує з Якимівським районом Запорізької області, на північному заході - з Новотроїцьким та Іванівським районами Херсонської області, на південному заході - з Дажнкойським і Ленінським районами Автономної Республіки Крим та омивається водами Азовського моря і озера Сиваш, які розділяє піщана коса Арабатська Стрілка.

Символіка району: Герб та прапор Генічеського району були затверджені  29 липня 2011 року  на сесії районної ради.
Опис символіки.

Кількість населених пунктів: На території знаходяться місто Генічеськ, 2 селища міського типу, 68 сіл.
Площа району - 300,842 га, 10,5 % від площі області.

Населення району: На 1 квітня 2013 року кількість населення Генічеського району складає 61375 чоловік.

Коротка історична довідка: Генічеський район був створений 7 березня 1923 року на підставі постанови Всеукраїнського Центрального Виконавчого комітету (ВУЦВК) №308 «Про адміністративно-територіальному поділі Катеринославщини», але як адміністративно-територіальна одиниця такого масштабу він має свою історію.
Згідно з вищезазначеною постановою на території Катеринославської губернії, куди з 1 грудня 1922 року увійшла територія ліквідованої Запорізької губернії, був створений Мелітопольський округ. Він розділився на 15 районів, серед яких був і Генічеський район.
На підставі рішення ІХ Всеукраїнського з'їзду Рад про перехід на триступеневу систему управління: район - округ - центр, відповідно до постанови ВУЦВК від 3 червня 1925 р. було скасовано губернське поділ.
Вся Україна була поділена на 41 округ, Генічеський район залишався у складі Мелітопольського округу. Для зміцнення районів як основної ланки перебудови села в 1930 році була проведена нова адміністративно-територіальна реформа. На підставі постанови ВУЦВК про ліквідацію округів в Україні встановлювалася двоступенева система управління: район - центр і були створені 503 самостійні адміністративні одиниці, в тому числі Молдавська АРСР, 18 міст і 484 району, серед них і Генічеський район, який був підпорядкований безпосередньо центру.
IV позачергова сесія ВУЦВК XII скликання 9 лютого 1932 р. прийняла постанову про створення в Україні п'яти областей: Вінницької, Дніпропетровської, Київської, Одеської та Харківської. До складу Дніпропетровської області увійшло п'ять районів: Великолепетиський, Генічеський, Нижньосірогозький, Новотроїцький, Високопільський.
10 січня 1939 р. на підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР створена Запорізька область, до складу якої увійшов Генічеський район поряд з Великолепетихским, Нижнесерогозским, Новотроїцьким і Сиваським.
Після визволення Херсонщини від нацистських загарбників Указом Президії Верховної Ради СРСР від 30 березня 1944 створена Херсонська область, в яку увійшов і Генічеський район.

Природно-ресурсний потенціал. У межах Генічеського району знаходиться Чонгарський півострів, Арабатська Стрілка, Бірючий острів. Серед інших природно-рекреаційних ресурсів району особливий інтерес представляє природно-заповідний фонд Азово-Сиваського національного природного парку, площею 7528 га.
Основними природними ресурсами району є клімат рекреаційних зон Азовського моря, лікувальні грязі і ропа Сивашу, термальні води Арабатської Стрілки, що сприяли створенню широкої мережі пансіонатів, дитячих оздоровчих таборів. Крім цілющих вод, на Арабатській Стрілці є невичерпні запаси лікувальної грязі та ропи. Дослідники відмітили їх значну кількість в озерах Салькове, Генічеське, у протоці Кручене гирло і довели необхідність будівництва в цих районах грязелікарень. Ще один потужний лікувальний чинник -ропа (сольовий розчин) озер та заток. її можливості безмежні. До природних ресурсів Арабатської Стрілки відноситься і природний газ. Тут відкрито Стрілківське родовище газу промислової кондиції, межі якого йдуть в Азовське море. Одним із старовинних промислів району залишається видобуток солі.

Розвиток промисловості та сільського господарства. Основна галузь економіки Генічеського району - сільське господарство. Це 35 сільгосппідприємств різних форм власності та більше двохсот фермерських господарств. Основними напрямками їх діяльності є тваринництво (скотарство, свинарство, вівчарство) і рослинництво (зернові, олійні, овочеві, баштанні та інші культури).
Одним із старовинних промислів району є видобуток солі. Зараз розглядається питання залучення інвестицій для розширення можливостей по видобутку і реалізації продукції Генічеського солезаводу.
Візитною карткою району є і рибний промисел.

Освіта та культура. На території району функціонує 81 заклад освіти, з них - 43 загальноосвітні школи (9 шкіл І ступеня, 24 школи - І-ІІІ ступенів, 1 ліцей, 1 гімназія, 1 вечірня школа, санаторна школа-інтернат, 6 шкіл-дитсадків).
У системі культури району працює 58 закладів культури, з них - 26 Будинків культури і сільських клубів, районний Будинок культури, 21 бібліотека, 4 пункти книговидачі, 4 школи естетичного виховання та 1 філія, краєзнавчий музей, 3 музеї на громадських засадах. Працює 224 гуртки художньої самодіяльності, клубів за інтересами та аматорських об'єднань. У районі діють 7 аматорських колективів, що мають звання "народний" і "зразковий".
 У Генічеському районному краєзнавчому музеї 3 виставкові та 6 експозиційних зал. Кожного року тут експонуються картини художників-генічан, виставка робіт гуртківців Палацу творчості дітей та юнацтва.  
Виходить друком районна газета «Приазовська правда»

Архітектурні та монументальні споруди

Археологічні пам'ятки: У Генічеському районі такими пам'ятками с стоянки мисливців кам'яного піку, місця стійбищ та кургани скотарів (енеоліту, доби бронзи, раннього залізного віку, середньовіччя). Більшість пам'яток археології на цій території представлена поховальними комплексами - курганами Археологічні фунтові могильники та місця довготривалих поселень землеробів на території Генічеського району не виявлено. Усі стоянки та стійбища є місцями короткочасних зупинок мисливців та скотарів.  Відкриті стоянки та стійбища Г енічеського району не перевищують трьох десятків. Але вони охоплюють досить великий відрізок історії, що перевищує 10 тисяч років.
Найдавнішим свідченням заселення території Генічеського району - кілька пам'яток часу пізнього палеоліту. Це пункти нечисленних знахідок, які однак засвідчують перебування тут мисливців ще за часів льодовикової епохи. Пам'ятками мезоліту Гснічсський район представлений найкраще на Херсонщині. Тільки поодинокими пунктами представлені стоянки та стійбища доби неоліту та енеоліту - 6-4 тисячоліття до нашої ери. Більше виявлено стійбищ доби бронзи (2 тисячоліття до нашої ери). Вони представлені пам'ятками тільки катакомбної, сабатинївської та білозерської культур. Археологічна карта Генічеського району.


 

Видатні уродженці та земляки району:


 



 

    Бравко Микола Осипович -  
  м.Геніечськ Булаш Олексій Васильович
()
художник
  м.Генічеськ Малявка Анатолій Олексійович художник
  м.Генічеськ Піхуля Віталій Михайлович художник, ліукар, краєзнавець
  м.Генічеськ Прихненко Олександр Володимирович фотохудожник, письменник
  м.Генічеськ Шпак Володимир Андрійович художник
       
       
       
       
       



Бравко Микола Осипович - відомий режисер Московської центральної студії телебачення, артист кіно, учасник громадянської війни.

Глидер Михайло Мойсейович - кінооператор, заслужений діяч мистецтв, двічі лауреат Державної премії, учасник громадянської війни. Ним знято кінострічки: "Народні месники", "Україна у боротьбі", "Оновлення землі", "Ми подружились у Москві".

Горовий Сергій Гаврилович - професор Донецької консерваторії, декан оркестрового факультету, автор монографії "Технологія та мистецтво гри на тромбоні".

Залата Федір Дмитрович - відомий український письменник, автор трилогії "На перевалі", "Життя та смерть", "На півдні".

Любченко Василь Володимирович - капітан далекого плавання. Почесний працівник морського флоту, має звання "Кращий капітан Міністерства морського флоту".

Уралов Сергій Якович - фронтовий кінооператор, кавалер ордена Червоного прапора, лауреат Державної премії. Працював на кіностудії "Мосфільм". Ним створено кінострічки: "Олександр Невський", "Парубок з нашого міста", "Іван Грозний", "Тринадцять".

Фрайман Лазар Моркович - відомий художник-плакатист. Закінчив Московський художній інститут.

Смірнова Тамара Михайлівна - астроном, відкрила більш як сто малих планет та одну комету. З 1970 р. по 1973 р. відкрила планети, які отримали назви - "Генічеськ", "Махарадзе", "Плавськ". Мала планета № 5540 - (сота), має назву -"Смірнова".

Використані джерела

Корисні Інтернет-посилання:

Великолепетиська районна державна адміністрація   http://lepetykha-rda.gov.ua/

Вхід