Агаймани
АГАЙМАНИ
Рік заснування: 1807 (до 1937 року - Агаймани, з 1937 по 2016 рік - Фрунзе. У 2016 році, відповідно до законів про декомунізацію, було повернуто першу назву села - Агаймани).
Географічна характеристика: село розташоване з 27 км від районного центру і за 50 км від найближчої залізничної станції Сірогози. Площа: 177, 693км² (найбільше за площею село в Іванівському районі).
Рада, якій підпорядковується: Агайманська сільська рада
Походження назви села: Назва с. Агаймани пішла від турецького слова "ахаймана" - велике пасовище.
Історична довідка: Першими поселенцями населеного пункту були чернігівські козаки. У 1819 році уряд заселив сюди тамбовців, а в 1820 році - куртів. Висилали на ці землі і зсильних каторжників.
У січні 1918 року в Агайманах встановлено радянську владу.
В роки громадянської війни в селі діяв загін самооборони. За активну революційну діяльність населеному пункту було вручено Червоний прапор.
У 1922 році в Агайманах було створено перші товариства по спільному обробітку землі.
В 1937 році село було перейменовано у Фрунзе.
17 вересня 1941 року село було окуповане німецькими військами. Звільнили населений пункт 29 жовтня 1943 року.
У 2016 році в рамках декомунізації селу Фрунзе була повернена назва Агаймани.
Сучасне життя: В селі функціонують: загальноосвітня школа, дитячий садок, лікарня.
Пам'ятки історії, архітектури та культурної спадщини: Храм Святої Варвари, пам'ятник жертвам Голодомору 1932-33 років, пам'ятник "Вічна слава воїнам-односельцям, полеглим в роки Другої світової війни", пам'ятник О.П. Садовому, пам'ятник "Військова дільниця".
Використані джерела:
1. Історія міст і сіл Української РСР [Текст] : в 26 т. [Т. ?]: Херсонська область / гол. редкол.: П. Т. Тронько; редкол. тома: О. Е. Касьяненко [та ін.]. - К. : Гол. ред. Укр. рад. енцикл. АН УРСР, 1972. - С. 440.
2. Хроніка визволення Херсонщини. 26 жовтня 1943 - 12 квітня 1944 : зб. док. / упоряд.: І. Лопушинська, І. Сінкевич, О. І. Шинкаренко. - Херсон : Айлант, 2015. - С. 100.
3. Персик Л. Історія заснування села Фрунзе / Л. Персик // Нове життя. - 2007. - № 19/20 (12 трав.). - С. 4.
Фотогалерея
