Доброчинці у лихоліття Голодомору
Сьогодні, 25 листопада, українці вшановують 90-ті роковини геноциду українського народу. Це була беззбройна війна тоталітарної системи проти українського народу. Війна – задля того, щоб підірвати коріння волелюбної нації, винищити цілий етнос. Нині ми знаємо, як це сталося…
Знищити українців як націю – мета організаторів Голодомору. Остаточно ліквідувати мову, культуру, історію, все те, що робило нас унікальними в цьому світі. Тому масштаби злочину такі великі, тому вбито мільйони людей.
Саме про ці жахливі події говорили співробітник Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара Оксана Токовило і учасники колоквіуму Центру професійного розвитку педагогічних працівників під час години історичної розвідки "Доброчинці у лихоліття Голодомору". Представлені документальні матеріали, відеосюжети, архівні довідки та задокументовані спогади очевидців вкотре нагадали присутнім про споконвічне бажання держави-агресора знищити волелюбний, працелюбний український народ.
Але навіть у такі страшні часи українці проявляли людяність і ділилися останніми крихтами їжі. З-поміж тих, хто намагався врятувати й допомогти іншим, були представники різних верств населення: селяни, вчителі, священники, лікарі. Окремо потрібно сказати про місцевих керівників – голів колгоспів, сільських рад, бригадирів, директорів шкіл. Знаходячись між ковадлом голоду та молотком репресій, багато з них робили все можливе для порятунку односельців. Наслідки такої допомоги стали фатальними для самих керівників - їх засуджували до в'язниці або до смертної кари. Згадаймо жінок, матерів, які рятуючи свої сім’ї від голодної смерті, одночасно знаходили можливості підтримувати ще більш нужденних. Це вчинки справжніх самаритян: не кожен поділиться останнім шматок хліба, коли сам помирає від голоду. Свідчення про доброчинців - жителів Херсонщини представлені у книзі "Людяність у нелюдський час. Доброчинці у роки Голодомору",
Присутні на заході ознайомились з історіями мешканців Херсонщини, доброчинцями в часи Голодомору, які, ризикуючи власним життям, а інколи і ціною власного життя, рятували людей від голоду.
Трагічні події та злочини демонструють, що жива пам’ять надзвичайно важлива: ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані. 12 жовтня 2023 року Парламентська асамблея Ради Європи проголосувала за резолюцію, яка визнає Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Станом на 27 липня 2023 року Голодомор визнали геноцидом 28 держав: Австралія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Грузія, Еквадор, Естонія, Ісландія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Люксембург, Мексика, Молдова, Німеччина, Парагвай, Перу, Польща, Португалія, Румунія, Словенія, Словаччина, США, Угорщина, Франція, Хорватія та Чехія, а також Європейський парламент. Геноцидну природу Голодомору визнали Римо-Католицька Церква та Константинопольська Православна Церква.
Країна-агресор росія ніколи не визнає голодомору - навпаки, вона продовжує політику радянського тоталітарного режиму. На окупованих територіях крадеться і вивозиться зерно, знищуються пам'ятники жертвам Голодомору, викорінюється українська культура... І знову українці виборюють своє право на незалежність й свободу. Пам'ятаємо трагічні сторінки нашої історії! Єднаємося заради нашої перемоги! Переможемо і звільнимо нашу україніські землі від окупантів!
До Дня пам’яті жертв Голодомору Український інститут національної пам’яті ініціював акцію «Пам’ятай про жертв Голодомору. Підтримуй тих, хто бореться за Україну». ЇЇ основний месендж: "Закликаємо вас зігріти своїм теплом і підтримати тих, хто зараз протистоїть ворогу на передовій. Задонатити знайомим волонтерам на такі необхідні зараз бійцям необхідну амуніцію, техніку та інвентар. Розшукати адресу найближчих волонтерських центрів і допомогти з плетінням маскувальних сіток чи виготовленням окопних свічок. Передати з волонтерами дитячі листи і малюнки, сувеніри-обереги, смаколики і нашу віру в них. Нехай наша пам’ять стане дієвою.
Символом акції стала окопна свічка, адже живий вогонь – це символ пам'яті, це тепло, це надія. Надія на те, що нам вистачить сил вистояти та перемогти. Бо ми – народ-воїн. День пам’яті жертв Голодомору. Запали свічку пам'яті за вбитими голодом. Передай тепло, стань поряд із тим, хто нині бореться, аби більше цього ніколи не сталось.
