ПОЕТИ-ФУТУРИСТИ
БУРЛЮК МИКОЛА ДАВИДОВИЧ
 |
|
[1890-1920] |
Бурлюк Микола Давидович народився 5 травня 1890 року у слобідці Котельва Ахтирського повіту Харківської губернії. Коли родина Бурлюків переїхала на Херсонщину, Микола почав навчатися у першій Херсонській чоловічій гімназії. Його сусідом по парті був Борис Лавреньов, який згодом входив до футуристичного угруповування "Мезонин поэзии".
Після закінчення у 1909 році херсонської гімназії, М.Бурлюк деякий час навчався на зоотехнічному факультеті Московського сільськогосподарського інституту, а потім вступив до Петербурзького університету. Там він навчався на історико-філологічному та фізико-математичному факультетах, декілька разів переходячи з одного на інший. Початок навчання у столицях співпав з його літературним дебютом в "Студии импрессионистов" та "Садке Судей" - цих збірках, де вперше заявили про себе російські поети-новатори. У першому збірнику він надрукував один вірш, а в другому - вісімнадцять.
Твори М.Бурлюка друкувались в усіх виданнях групи кубофутуристів "Гілея", членом якої він був. І його проза, і його вірші нерідко мали відгуки, правда, не завжди позитивні.
Як і для усіх членів "Гілеї", для М.Бурлюка публікації були тільки частиною діяльністю з утвердження російського авангарду. Одним з найважливіших методів його пропаганди були публічні виступи.
...Літературна доля Миколи Бурлюка була короткою: його перша публікація з'явилась у 1910 році (один вірш у збірці "Студия импрессионистов"), а остання - через десять років у емігрантському журналі з сумно-символічною назвою "Отголоски". У 1920 році М.Бурлюк трагічно загинув у Китаї, де перебував у еміграції.
