ПОЕТИ-ФУТУРИСТИ

ГУРО ОЛЕНА ГЕНРИХІВНА

[1877-1913] російська художниця, поетеса

 Гуро Олена Генрихівна народилася 10 січня 1877 року у Санкт-Петербурзі у сім'ї військових. Навчалась у школі малювання  ОПХ (1890-1893), в студії Я. Ф. Ціонглінського (1903-1905), де познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком композитором М. Ф. Матюшиним, та у приватній школі О.М . Званцевої (1906-1907) під керівництвом Добужинського і Бакста. В 1905 році дебютувала у пресі як письменниця та художниця. С 1909 року починає співробітничати з футуристами Велимиром Хлєбніковим, братами Бурлюками, дещо  пізніше і з Володимиром Маяковським, Олексієм Кручоних та Казимиром Малєвичем. Навколо Олени Гуро та її чоловіка  Михаїла Матюшина на ранньому етапі групуються молоді сили російського художнього авангарду, які стали в подальшому ядром товариства "Союз молодежи". Одночасно Гуро входить до складу "Гілеї", приймає участь в перших футуристичних виставах та літературних збірках: "Садок Судей 1,2", збірці "Союза Молодежи" (випуск третій,  березень 1913). Працює як ілюстратор та графік. Будинок Гуро та її чоловіка М. Матюшина  (Піщана, 10) став своєрідною штаб -квартирою"будетлян": тут зародилися багато їх проектів.

Олена Гуро - авторка чотирьох книг: "Шарманка" - перша книга, яка вийшла з друку в 1909 році, "Осенний сон" - (1912), "Небесные верблюжата" (1914.) Незадовго до смерті Гуро розпочала работу над "Бедным рыцарем", але книга так і не була видана.
Її першу книгу "Шарманка" (СПб., 1909) Д. Бурлюк згодом назве першим літературним виступом "старших футуристів, що вийшли на боротьбу за Руську Літературу ".
Задуманий ще за життя Гуро альманах "Троє" (СПб., 1913), що включав твори О. Гуро, О. Кручених і      В. Хлєбникова та ілюстрований К. Малевичем, був випущений посмертно.