ПОЕТИ-ФУТУРИСТИ
КАМЕНСЬКИЙ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
 |
|
[1884-1961] |
Каменський Василь Васильович народився 5 квітня 1884 року поблизу Пермі. Працював конторником в управлінні Пермської залізниці, був актором мандрівних труп.
За участь у політичному страйку 1905 р. був заарештований. З 1907 р. вчився на Вищих сільськогосподарських курсах у Петербурзі.
У літературні кола Каменський увійшов завдяки відомому журналісту М.Шибуєву, який у 1908 р. задумав створити літературний альманах "Весна", де б друкувались твори початківців. Восени 1908 р. Каменський став співредактором журналу "Весна". Працюючи в журналі, молодий поет познайомився з багатьма "маститими" літераторами - О.Блоком, А.Ремізовим, Ф.Сологобуом, О.Купріним.
У березні 1910 р. був виданий поетичний збірник "Садок Судей", де поряд з творами Давида та Миколи Бурлюків, Олени Гуро та Велимира Хлєбнікова були надруковані вірші В.Каменського, які були написані поетом влітку 1909 р.
У 1911 р. Каменський вирішив, що повинен стати льотчиком. Потоваришувавши з відомим авіатором Володимиром Лебедєвим, Василь Каменський з його допомогою купив аероплан. Під час показових виступів літак разом з пілотом упав в болото – вважали, що В.Каменський загинув, але він вижив, хоча й отримав багато травм. Після видужання Василь Каменський заснував хутор Каменку під Перм’ю, пробував себе як архітектор та будівельник. Влітку 1913 р. будівництво у Каменці було завершено, а восени поет відправився до Москви, де відбулось знайомство з В.Маяковським, наслідком якого стало турне футуристів по Росії. У ньому приймали участь В.Каменський, В.Маяковський, В.Хлєбніков та брати Бурлюки
Належав до футуристів. Перший значний твір - лірична повість "Землянка" (1911).
У 1914 р. В.Каменський став редактором «Первого журнала русских футуристов», який видавав Д.Бурлюк, тоді ж вийшов поетичний збірник Каменського "Танго з коровами. Залізобетонні поеми"( «Танго с коровами»), а в наступному році – поема «Стенька Разин», у 1916 р. – збірка "Дівчата босоніж («Девушка босиком»). Вірші збірок "Танго з коровами. Залізобетонні поеми"(1914), "Дівчата босоніж" (1916), "Звучаль веснеянки" (1918) позначені екстравагантністю футуристичнї словотворчості.
Революцію Каменський сприйняв із захопленням, сподіваючись, що новий суспільний устрій відкриє перед футуристами необмежений простір для творчого самовираження. У 1917 р. він написав свій славнозвісний «Декрет о заборной литературе», який в перші дні радянської влади був розклеєний на парканах по всій Москві.
Після революції у Каменського пропало бажання епатувати читача, його вірші стали простими та щирими.
