Сайт Віртуального проекту "Краєзнавство Таврії" є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
17.04.2019 12:26

"Я со сцены вам сердце, как мячик, бросаю..."
Олександр Вертинський – всесвітньовідома зірка естради ХХ століття, чия граціозна натура знайшла...

05.04.2019 08:33

Розважаємось по-піратськи в Гончарівці!
4 квітня до відділу краєзнавства завітали учні 5 класу Херсонського загальноосвітнього навчально-виховного...

01.04.2019 13:06

Світ творчості Наталії Чернишенко
Наприкінці березня у відділі краєзнавства нашої книгозбірні відбулася творча зустріч з херсонською...


Гість | Увійти
Версія для друку

ВИДАТНІ ПОСТАТІ ХЕРСОНЩИНИ

Давні часи (до 1917 року)

 

 ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ АРКАДІЙ ВІКТОРОВИЧ

 

[1885-1956]
вчений-археолог 

Відомий археолог, кандидат історичних наук, визнаний фахівець з досліджень археології та історії первісного суспільства на території України.
А.В.Добровольський народився 2 березня 1885 року в с. Полтавці, яке за сучасним адміністративним поділом знаходиться в Широківському районі Дніпропетровської області. Дитячі та юнацькі роки провів в Одесі, де отримав середню освіту. Там же, в Одесі, вступив до Новоросійського університету на філософський факультет.
Ще 1905 року, відвідавши Одеський археологічний музей, Аркадій Добровольський зацікавився давніми написами грецькою та латинською мовами на каменях. Дійсно, надмогильних присвят, декретів та інших написів, які зараз надають заслужену загальноєвропейську славу цьому музею, вже тоді було зібрано досить багато. Юнак звернувся до працівника музею, відомого дослідника Є.Р. Фон Штерна, з проханням про отримання дозволу для вивчення музейного зібрання та для роботи в музейній бібліотеці. Метою занять були розшифровка та прочитання написів. Ентузіазм та здібності Аркадія фон Штерну сподобались, і він такий дозвіл надав. Але, при цьому, зауважив, що усі написи вже не тільки прочитано, а й опубліковано. Усе ж порадив зайнятися вивченням античного розділу музею. У що юнак і поринув.
Однак, античні древності цікавили Аркадія недовго. Він зацікавився простими, на перший погляд, непоказними й примітивними, речами: знаряддями праці з каменю та бронзи, грубозліпленими посудинами, найдавнішою зброєю – тобто первісними старожитностями. Первісна археологія здалася йому, хоч і не такою показною, як антична, але набагато загадковішою та романтичною. Сам А.В. Добровольський писав пізніше: "На тих старожитностях я зупинився, пристрастився, а, пізніше, і спеціалізувався".
Таким чином, студент-філософ Аркадій Добровольський з 1905 по 1910 роки активно вивчав археологію, допомагав працівникам Одеського археологічного музею. А відтак, ще до закінчення університету, став фахівцем з давньої історії Північного Причорномор'я.
Однак, ще в студентські роки Аркадій Добровольський розпочав активне листування з херсонським археологом, засновником Херсонського музею старожитностей, Віктором Івановичем Гошкевичем. Листування носило науковий характер, були дискусії та інформування про археологічні новинки. Особливо жвава дискусія виникла між ними щодо кімерійської проблематики. Можливо, дивними виглядають такі стосунки між досвідченим та визнаним дослідником і початківцем-студентом. Але це не дивувало тих, хто добре знав Гошкевича. Він був демократичною й прихильною до всіх творчих особистостей людиною. Однак особистого знайомства на той час між ними не було.
Улітку 1910 року А.В. Добровольський уперше вирушив до Херсона. Основною метою він мав ознайомлення з музеєм. Музей дійсно справив на нього величезне враження, але ще більше враження він отримав від спілкування з Гошкевичем. Його вразила простота у взаємостосунках, поважливе до нього, молодого студента, ставлення. Віктор Іванович у той час проводив розкопки курганів біля Херсона. Він запропонував Аркадію розкопати один з них під його "Відкритий лист". Добровольський, звичайно, погодився. Уклав у ці роботи всі свої знання та навички, за що отримав похвалу від Віктора Івановича. Цей досвід дуже допоміг А.В. Добровольському вже через 2 роки. Але першу польову археологічну "розвідку боєм" він отримав усе ж під Херсоном, і тому може вважатись учнем та носієм як одеських, так і херсонських археологічних традицій.
1912 року Добровольський закінчив університет. Відразу він розпочав свою власну археологічну практику. Це були розкопки кургану у передмісті Одеси – Слободка-Романівка. Проводилися вони протягом 1912-1913 років. Аркадій Вікторович так писав у своїй науковій автобіографії: "Це був, так би мовити, вже цілком офіційний мій вступ до археології". Але тут він вперше зіткнувся з проблемою "білянаукових" інтересів. На авторство цих розкопок стали претендувати деякі члени Одеського Товариства історії та давнини, тільки на тій підставі, що вони були присутніми на розкопках, а самі розкопки проводились під егідою Товариства. Довести своє авторство розкопок Добровольському вдалося. Адже Щоденник розкопок та інша польова документація велися Аркадієм і тому були тільки у нього. Уся проблема була чисто формальною – майже до початку робіт Добровольський був студентом, а студенти не мали права бути членами Одеського Товариства історії та давнини. Однак наслідки розкопок було все ж опубліковано в "Записках..." цього Товариства 1915 року, і це була перша наукова публікація А.В. Добровольського. Цьому передували такі події. Після закінчення університету Добровольського було подано для балотування в дійсні члени Товариства, разом з більш досвідченим дослідником А.А. Браунером. Однак обох, на диво, було обрано тільки в члени-кореспонденти. Браунер свій диплом повернув та відмовився від "високої честі". Добровольський А.В., як більш молодий дослідник, цим задовольнився, і таким чином отримав право друкуватися у "Записках Одесского общества истории и древностей".
Ураховуючи несприятливу в цілому творчу ситуацію в одеській археології того часу, А.В. Добровольський усе більше й більше схилявся до співпраці з Херсонським музеєм старожитнсстей та з Віктором Івановичем Гошкевичем.
З 1914 по 1932 роки він вже увесь час був пов'язаний з херсонською археологією та з музеєм. З 1925 року він починає працювати науковим співробітником Херсонського музею, одночасно викладаючи в Інституті народної освіти. За період з 1914 по 1928 роки Добровольський провів розкопки кількох курганів, досконало обстежив береги Інгульця, від впадіння у Дніпро до с. Мала Сейдеменуха, провів розкопки землеробських поселень по Інгульцю, дослідив поселення доби бронзи біля м. Берислава та біля с. Нова Олександрівка. Написав кілька важливих та цікавих наукових праць.
З 1928 року А.В. Добровольського було залучено до робіт Дніпростроївської археологічної експедиції, що працювала в зоні майбутнього затоплення водосховища Дніпрогесу (як до підняття рівня води, так і після). Саме там Добровольський А.В. здійснив величезний обсяг польових досліджень. Неоціненний внесок зробив він у вивчення археологічних пам'яток порожистої частини Дніпра. За виразом самого Аркадія Вікторовича, "тут відкрилась небачена до того ніким картина розвитку неоліту, енеоліту та бронзової доби, у хронологічному та культурному аспектах".
Постійна нестача часу, бажання врятувати від повного знищення якомога більшу кількість пам'яток археології, робили роботи Дніпробудівської експедиції дійсно героїчними. Добровольський зазначав: "Багато мені довелось попрацювати для підняття авторитетності експедиції Дніпробуду у цілому, а стосовно своїх розкопок й особливо. Незважаючи на поспішність роботи цієї експедиції, усе ж вдалося, по-перше, виконати основні роботи в призначений термін, а по-друге, зафіксувати розкопки звітами-щоденниками, а матеріали усі зашифрувати, кожний окремо. В цьому, перш за все, цінність робіт цієї експедиції, а це результат моєї невтомної роботи в експедиції".
Постійні дослідження в Надпоріжжі з 1928 року призвели до того, що А.В. Добровольський переходить 1932 року до Дніпропетровського історико-археологічного музею, де пропрацював 6 років.
1938 року Аркадій Вікторович повернувся до Одеси. Але в Одеському археологічному музеї він попрацював тільки до наступного, 1939 року.
1939 року А.В. Добровольського було зараховано на посаду старшого наукового співробітника Інституту археології АН УРСР. З Києвом та Інститутом археології відтоді була пов'язана його наукова діяльність до кінця життя.
В 1948-1949 роках А.В. Добровольський читав курс археології на історичному факультеті Київського державного університету ім. Шевченка.
Після завершення Другої світової війни Аркадій Вікторович продовжував археологічні дослідження в Надпоріжжі та на півдні України. В останній період свого життя, з 1951 р., вчений знову повернувся до досліджень на території Херсонщини. Пов'язано це було з тим, що він очолив одну з великих охоронних експедицій з вивчення пам'яток у зоні будівництва Каховської ГЕС. З цим періодом діяльності були пов'язані розкопки таких видатних пам'яток, як Золотобалківське пізньоскіфське поселення І ст. до н.е. – II ст. н.е. та поселення доби середньої бронзи – Бабине III.
1954 року А.В. Добровольського призначено завідувачем відділу первісної археології Інституту археології, тобто він став фактичним керівником усіх археологічних досліджень первісної доби в Україні. Але передчасна смерть у 1956 році не дала йому можливості повною мірою розкрити свої організаторські здібності на цій посаді.
Аркадій Вікторович Добровольський – вчений, який увійшов до археологічної еліти перш за все своїми польовими дослідженнями – відкриттям та розкопками низки видатних археологічних пам'яток. Серед них: пізньопалеолітична стоянка Кайстрова балка IV (1932-1933 рр.); неолітні і енеолітичні поселення та могильники – Середній Стог (1927 р.), Собачки-Вовчок (1928-1929 рр.), Виноградний острів (1929-1930 рр.), Ігрень (1945-1946 рр.), Чаплі (1950 р.); пам'ятки доби бронзи - Дурна Скеля (1928 р.), Стрільча скеля (1946 р.), Сабатинівка (1947 р.), Бабине III (1954 р.); трипільське поселення біля с. Сабатинівка (1938-1939, 1947 рр.), Золотобалківське пізньоскіфське поселення (1951-1953 рр.).
Розкопочними роботами в Надпоріжжі А.В. Добровольський фактично розпочав дослідження з пізнього неоліту та енеоліту степової зони України.
Ці роки з точки зору подальших досліджень раннього періоду арійської проблематики мали велике міжнародне значення.
Помер Аркадій Вікторович Добровольський 27 червня 1956 року в Києві, на 72 році життя.

14.01.2012 10:41
Дбровольский Леонид Николаевич
Если вам известно что либо о семье А.ВДобровольского со щите мне ' аименно жена дети внуки я его прямой внук нормы рас теряли все данные о бабушке и ее семье за ранее спасибо с уважением л. Добровольский
24.06.2013 09:20
К.С. Добровольский

Леонид Николаевич, вы тоже здесь?

07.09.2014 19:59
Оксана

Добрый день, как с вами связаться , мы тоже ищем корни, похоже что ваш дед брат Виктора Викторовича Добровольского. мы тоже ищем информацию о роде! 

05.11.2015 19:06
Леонид добровольский

Я сын Николая Аркадьевича добровольского. Леонид.. К сожалению из нашего крыла семьи осталось несколько человек.. В основном сведения очень скудные.. Мне можно написать почтовый ящик dobleo@hotmail.com был бы рад узнать любую информацию.. Заранее благодарен л. Добровольский

21.12.2015 20:11
Anonymous

В 

Напишіть свій коментар
Ваше ім'я
E-mail (не буде опублікований)
* Текст повідомлення

Вхід