Сайт Віртуального проекту "Краєзнавство Таврії" є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
19.02.2019 12:49

Втамовуйте жагу до краєзнавчих знань у Гончарівці!
Інтерес до історії нашого краю все більше відвідувачів приводить до Гончарівки. Кожен приходить зі своїми...

04.02.2019 09:03

Херсонському осередку Національної спілки письменників України – 60!
Напередодні 60-річчя з часу заснування Херсонської обласної організації Національної спілки письменників...

03.02.2019 11:50

Шкільна медіація та діалог
Сучасне українське суспільство потребує вирішення конфліктів шляхом ненасильницького спілкування та діалогу....


Гість | Увійти
Версія для друку

КАХОВСЬКИЙ РАЙОН

* Умовні позначення на археологічних картах

 

СТОЯНКА, ПОСЕЛЕННЯ ДМИТРІВКА. Палеоліт, Доба Бронзи.

Пам’ятка археології національного значення. Знаходиться за 80 м на північ від села, на невеликому підвищенні, що прилягає до сучасного правого берега балки Каштанак, за 5 км від її впадіння в под Зелений.
Відкрита місцевими краєзнавцями 1982 р. Досліджувалась розкопками (1986, 1987, 1990, 2000, 2001) та обстежувалась (1985-2001) М. Оленковським. Пам’ятка двошарова.
Нижній культурний шар – залишки пізньопалеолітичної стоянки. Є усі підстави вважати її місцем кількаразових відвідувань мисливцями на протязі короткого відрізку часу. Культурні залишки складають овал розміром 70х90 м. Досліджений розкопками на площі 205 кв м. Археологічний матеріал складає чисельну колекцію – крем’яні вироби, знаряддя з різних пород каменю, вохра, фауністичні залишки. Крем’яні вироби нараховують біля 5800 екземплярів. Окремими речами представлено вироби з моріону, кварциту, талькового сланцю, граніту, пісковику. Виявлено до десятка гальок із щільного темно-жовтого пісковику дністровського походження. Фауністичні рештки належать, за визначенням О. Секерської, бізону та коню. Відноситься до нижньодніпровської епіграветтської культури. Радіовуглицеве датування – 16520±95 (Кі-5826). Частину стоянки знищено спорудженням ставка у руслі балки.
Верхній культурний шар – залишки стійбища доби пізньої бронзи. Виявлений та досліджений під час розкопок 1987 та 1990 рр. Утворює скупчення діаметром до 25 м, яке перекриває центральну частину пізньопалеолітичної стоянки. Досліджений на площі до 30 кв.м. Археологічний матеріал залягає у голоценовому грунті, на глибині 0,4-0,8 м. Представлений уламками ліпних керамічних посудин (горщиків, у т.ч. прикрашених валиком, миски), крем’яним відщепом, абразивними знаряддями з пісковику, кістками тварин. Відноситься до сабатинівської культури.
Унікальна пам’ятка археології. Може використовуватись у туристичній сфері.

ПОСЕЛЕННЯ ЧЕРВОНА ГОРА. Доба Бронзи.

Знаходиться за 2,5 км на північ від села Василівка, на величезному розі лівого берега Дніпра під назвою “Червона Гора”, між балками Василівська та Профінтернівська.
Відкрите Я.І. Болдіним (1978), обстежувалось М.П. Оленковським (1981, 1984, 1994). У різні роки в береговому абразіонному обриві Каховського восховища простежено залишки кам’яних конструкцій, напівземлянок. Культурний шар чітко простежується в товщі голоценового грунту, на глибині 0,3-0,6 м. Висота обриву у межах розповсюдження підйомного матеріалу складає 2-4 м. Знахідки розповсюджуються вздовж берега на протязі понад 1,5 км. Встановлено, що склад посуду дещо відрізняється в північно-східній та в південно-західній частинах. Можливо, тут фіксуються залишки двох поселень, що функціонували на протязі однієї епохи.
Археологічний матеріал представлено багатотисячною колекцією фрагментів ліпного керамічного посуду, пряслами та кістками тварин. Є уламки горщиків різних типів та розмірів, кубків (підлощених, іноді орнаментованих), мисок-сковорідок, чаш. Лише незначною часткою представлений посуд, прикрашений валиком (у т.ч. з вдавленнями). Колір поверхні посудин – сірий, жовтуватий, бурий.
Розкопки не проводились. Більша частина пам’ятки вже знищена водосховищем. Якщо визнати, що вона є залишками одного величезного поселення доби пізньої бронзи (13-11 ст. до н.е.), то тут засвідчується досить тривалий розвиток матеріальної культури, вірогідно, від самого започаткування білозерської археологічної культури. Можливо це два поселення різних етапів цієї культури.

ЛЮБИМІВСЬКЕ ПІЗНЬОСКІФСЬКЕ ГОРОДИЩЕ.

Пам’ятка археології національного значення. Знаходиться в межах с. Любимівка, на високому березі Каховського водосховища. Згадується Д.В. Наришкіним ще в 1827 р. На протязі 19 століття обстежувалась О.П. Чирковим та В.І. Гошкевичем, а з 1972 р. постійно обстежується М.П. Оленковським. Розкопки проводились у 1926-1929 рр. І.Ф. Фабриціус, в 1952 році експедицією ІА АН УССР, в 1972 р. В.Н. Даниленком, в 1978 р. В.М. Зубарем, в 1988-1990 рр. М.І. Абікуловою.
Складається з акрополю та передмістя. Акрополь відділено від навколишньої місцевості глибоченними яругами та глибоким ровом з валом. Розкопками на великій площі досліджено не тільки акрополь, а й східну частину передмістя. Виявлено кам’яне будівництво. Досліджено зольник, вимостки та численні господарські ями. Археологічний матеріал представлено ліпним посудом, амфорами, сіроглиняним посудом ольвійського виробництва, червонолаковим дорогим посудом, бронзовими фібулами, монетами., залізними знаряддями та зброєю. На площі акрополю виявлено місце заселення часу Золотої орди або раннього періоду Кримського ханства (14-15 ст.). Датується городище 1 ст до н.е – 2 ст. н.е.
За усіма показниками є найбільш перспективною та цікавою пам’яткою археології Херсонської області з точки зору туристичного використання.

КУРГАНИ – 177 насипів.

Вхід