Берислав

БЕРИСЛАВ

Рік заснування: 1784.

Географічна характеристика: На сьогодні м. Берислав, розташоване у степовій зоні півдня України, є районним центром Бериславського району Херсонської області. Відстань до обласного центру - 75 км, до найближчої залізничної станції Козацьке - 12 км.

Рада, якій підпорядковується: Бериславська міська рада.

Походження назви: Місто Берислав має досить промовисту назву: "Бери славу!". На думку вчених-етимологів, ця назва пов'язана з історичними подіями. Там, де стоїть Берислав, на початку XV ст. було збудовано литовську фортецю і Витовтову митницю. Після захоплення цієї території спочатку татарами, а потім турками, на місці зруйнованої Вітовтової митниці була збудована нова фортеця - Кизи-Кермен. Простояла ця фортеця до 1695 р., коли спільними зусиллями військ Петра I і запорізьких полків її було взято. А далі - у 1774 році землі між Південним Бугом і Дніпром були приєднані до Росії, а в 1784 році фортецю було перейменовано - на честь здобутої перемоги і слави оружної - на Берислав.

Коротка історична довідка: На території нинішнього Берислава була розташована в ІІІ-ІV століттях нашої ери столиця Остготського корол­івства Данпарштадт, на­прикінці XIV століття - резиденція золотоординського хана Тогтамиша Догангечіт. На початку XV ст. на місці сучасного Берислава знаходилася Таванська переправа, біля якої литовці спорудили митницю, названу ім'ям Великого князя Вітовтовою. У XVI ст. татари і турки, що захопили цю територію, замість митниці спорудили фортецю Кизи-Кермен ("Дівоча фортеця"), а нижче по Дніпру, поблизу сучасного села Тягинка, розташувалася турецька фортеця Тягин. Фортеці стали плацдармом Кримського ханства для нападів на лівобережні українські землі і одночасно мали не пропускати козацькі чайки до Чорного моря. У 1695 році російська армія та українські козацькі полки спільними зусиллями взяли фортецю. У 1784 р. указом Катерини II колишню фортецю Кизи-Кермен було перейменовано у Берислав.
Розташований біля важливої переправи на шляху до Криму, Берислав став значним перевалочним пунктом на Дніпрі. Під час Кримської війни 1853-1856 рр. через місто рухалися війська, транспорт зі зброєю та продовольством; сюди евакуювали поранених і хворих захисників Севастополя. І по сьогодні на бериславському цвинтарі стоять хрест та каплиця в пам'ять про загиблих та померлих воїнів. Сприяла переправа у 1920 р. наступу Червоної армії на Каховський плацдарм та захоплений білогвардійськими загонами Крим, а в 1944 р. - звільненню України від фашистських загарбників.
26 серпня 1941 року Берислав було окуповане німецькими військами. Звільнили населений пункт 11 березня 1944 року.

Сучасне життя: У місті функціонують Бериславський медичний коледж, Бериславський педагогічний коледж, Бериславський професійний аграрний ліцей, 3 дитячих садочки, мережа позашкільних закладів освіти. Головним закладом культури міста і району є Бериславський районний будинок культури. У місті розгалужена мережа бібліотек.

Пам'ятки історії, архітектури та культурної спадщини: Поблизу Берислава розташовані важливі об'єкти української культурної спадщини — Кам'янська Січ та могила кошового отамана Костя Гордієнка, Григоріє-Бізюків монастир та залишки фортеці Тягин. Збереглась братська могила героїв Кримської війни 1853–1856 р. з меморіальною каплицею.
У 1996 р. на місці Кизи-Кермена встановлено пам'ятний знак на честь здобуття фортеці козаками у 1695 р.
Цінна історико-архітектурна пам'ятка у Бериславі — запорозька Свято-Введенська церква (XVIII ст.).

Використані джерела:

1. Коваль А.П. Знайомі незнайомці: походження назв поселень України  / А.Л.Коваль. - К., 2012. - С.231.
2. Хроніка визволення Херсонщини. 26 жовтня 1943 - 12 квітня 1944 : зб. док. / упоряд.: І. Лопушинська, І. Сінкевич, О. І. Шинкаренко. - Херсон : Айлант, 2015. - С. 87.

Фотогалерея