Сайт Віртуального проекту "Краєзнавство Таврії" є частиною бібліотечного порталу lib.kherson.ua
Новини
23.04.2018 09:03

«Я присвятила Україні усе своє життя»
Квітневе зібрання літературного клубу «Елінг» було присвячене українському педагогу, літературознавцеві,...

23.04.2018 06:14

І знову про Закон
У рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО» 22 квітня до Гончарівки...

16.04.2018 07:48

Знайомимося з адміністративним правом
15 квітня для курсантів Морського коледжу ХДМА в рамках загальнонаціонального правопросвітницького...


Гість | Увійти
Версія для друку

БЕРИСЛАВСЬКИЙ РАЙОН

Районний центр - м.Берислав

Населені пункти Бериславського району

 

Дата утворення: 7 березня 1923 року.

Географічна характеристика. Бериславський район розташований у центральній частині Херсонської області, у Причорноморській низовині на правобережжі Дніпра та Каховського водосховища. На північному сході межує з Нововоронцовським районом, на сході по руслу Дніпра - з Великолепетиським, Горностаївським і Каховським районами, на півдні - з містом Нова Каховка, Цюрупинським і Білозерським районами, на заході - зі Снігурівським районом Миколаївської області і північному заході - з Великоолександрівським районом Херсонської області.
Площа району: 1,7 тис.кв.км, що складає 6,2% від площі області.

Символіка району: Герб та прапор Бериславського району були затверджені на сесії районної ради. Опис символіки.

Кількість населених пунктів: На території району знаходиться 43 населених пункти, в тому числі міст районного значення - 1,  селищ міського типу - 1, сільських населених пунктів - 41.

Населення району: Чисельність наявного населення станом на 01 грудня 2014  року складає  48, 3 тис.осіб.

Коротка історична довідка: Географічно зручна територія сучасної Бериславщини була заселена з давніх часів. У перших століттях нашої ери на залишках поселень доби пізньої бронзи виникли скіфо-сармото-слов'янські поселення. У III-IV столітті на території району була столиця Остготського королівства Данпарштадт, наприкінці XIV століття - резиденція золотоординського хана Тохтамиша. У 1484 році турки збудували тут фортецю Газі-Кермен (пізніше - Кизикермен - Дівоча фортеця). В 1784 році на руїнах Кизикермена було засновано місто Берислав.
Район має дуже зручне, стратегічне місце. Він розташований на шляху до Криму і у XIX столітті стає перевалочним пунктом на Дніпрі, набуває великого значення в торгівлі хлібом.
1918-1919 роки - найважчи роки для мешканців району. Йде громадянська війна, район захоплюють по черзі австро-німецькі окупанти, буржуазні націоналісти, вояки отаману Григор'єва, солдати армії Денікіна. Після війни активно відроджується зруйноване господарство, будуються нові школи, лікарні, крамниці тощо. 7 березня 1923 року був заснований Бериславський район.
У роки Великої Вітчизняної війни Берислав був у центрі військових дій. Саме тут діяла переправа через Дніпро. Бериславський район було звільнено 11 березня 1944 року.

Природно-ресурсний потенціал. На території району розташовано 10 кар’єрів  по видобутку щебеню, каменя, глини загальною площею 43,3 га, діючі кар’єри –8,9 га,   недіючі – 34,4 га.

Розвиток промисловості та сільського господарства. В економічному плані обличчя регіону і його центру Берислава визначають аграрно-індустріальні галузі. За потужністю найбільше виділяється відкрите акціонерне товариство "Бериславський машинобудівний завод". Переробну промисловість представляють 9 підприємств, серед яких відомі акціонерні товариства "Князя Трубецького", "Кам'янський", "Бериславський сирзавод", "Бериславський хлібозавод" та інші.
Пріоритетні напрямки дяльності: вирощування зернових, виноградарство, садівництво, переробна промисловість, туризм.

Освіта та культура. Згідно статистичних даних, наведених на сайті Бериславської районної державної адміністрації, на території  районі діють 2 вищих навчальних заклади ІІ рівня акредитації,  1 професійно-технічний навчальний заклад,  32 загальноосвітні і навчальні установи (при них 30 шкільних бібліотек), 28 дошкільних закладів, 3 дитячі позашкільні установи.
В сфері  культури працюють 20 будинків культури, 1 музей,  10 сільських клубів, 18 клубів за інтересами, 2 дитячі музичні школи  та 31 бібліотека.
На території району розташовано історико-культурний заповідник “Кам’янська Січ” (с. Республіканець) загальною площею 10,58 га.
Кількість культових споруд: монастирі – 1, церкви – 10, пристосовані приміщення для здійснення богослужінь - 21, молитовні будинки – 9.

Періодичне видання: Районна газета Бериславської райради "Маяк", перший випуск якої датовано 1932 роком.

Архітектурні та монументальні споруди. За даними Бериславської райдерржадміністрації на 1 січня 2015 року на території району налічується 106 пам'яток історії та 3 архітектури, серед яких - Свято-Григоріївський (Бізюків) монастир XVIII ст. у селищі Червоний Маяк, Свято-Введенська дерев'яна церква XVIII ст. у м. Бериславі, Покровська церква початку XX ст. в селі Качкарівка, залишки Кам'янської Січі в селі Республіканець, руїни палацу Петра Миколайовича Трубецького в смт Козацькому, кам’яний трипролітний арковий міст Катерининського тракту XVIII ст. біля села Бургунка, пам'ятний знак на честь 500-ліття першої згадки про козацтво на місці колишньої фортеці Тягинь та залишки самої фортеці; пам'ятник Богданові Хмельницькому в селі Тягинка. Галерея архітектурних пам'яток та пам'ятників монументального мистецтва.

Археологічні пам'ятки. На територію Бериславського району зберіглось близько 340 пам'яток архітектури. Комплекс пам'яток району є унікальним за своєю кількістю та типологічним й хронологічним розмаїттям. У Бериславському районі такими пам'ятками є стоянки мисливців кам'яного віку, поселення (доби бронзи, залізного віку, середньовіччя), стійбища скотарів (енеоліту, доби бронзи, залізного віку, середньовіччя), грунтові могильники доби бронзи, городища, залишки середньовічних міст та фортець, давні поховальні комплекси - кургани, скарби. Десять археологічних об'єктів є пам'ятками національного значення (Дрімайлівське поселення доби бронзи, Саблуківське пізньоскіфське городище, Консулівське пізньоскіфське городище, Червономаяцьке пізньоскіфське городище, Строшведське пізньоскіфське городище, Червономаяцький грунтовий пізньоскіфський могильник, Львівське пізньоскіфське поселення, Бургунське черняхівське поселення, Фортеця Тягин, Кам'янська Запорозька Січ), що складає майже половину археологічних об'єктів цього статусу Херсонської області. Відтак, ці пам'ятки знаходяться безпосередньо під охороною центральних органів державної влади України. Опис археологічних пам'яток Бериславського району та їх досліджень.

Видатні уродженці та земляки району:

 

Баш Яків Васильович
(с.Милове)
письменник, член Спілки письменників України

Богун В'ячеслав Васильович
(7 жовтня 1949 р., с.Одрадокам'янка)
український правник, політик і футбольний функціонер.
Голова Херсонської обласної федерації футболу
   
Луканова Тетяна
(30 березня 1963 р., смт Козацьке)
українська співачка, Заслужена артистка України
   
Мелещенко Василь Михайлович
(12 лютого 1947 р., с.Ольгівка)
поет, член Національної спілки письменників України з 1976 року, заслужений працівник культури України, лауреат обласної молодіжної премії імені Іллі Кулика
   
Осипенко-Радомська Інна Володимирівна
(с-ще Новорайськ)
Заслужений майстер спорту України, чемпіонка Олімпійських ігор в Пекіні
Яблонська Алла Миколаївна
(с.Саблуківка)
краєзнавець, публіцист
Ходаковський Володимир Федорович
(21 лютого 1947 р., с.Бургунка)
український політик, ректор Херсонської державної морської академії; кандидат історичних наук, професор кафедри українознавства, академік Міжнародної академії холоду, академік Академії наук вищої освіти України.






 

Використані джерела:

Оленковський М.П. Археологічні пам’ятки Бериславського району Херсонської області. Археологічна карта. – Херсон: Айлант, 2007. – 108 с.; 37 іл.

Паспорт Бериславського району [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.rdaberislav.ks.ua/pasport.html

Рижова П. Подорож до Бериславського району / П.Рижова // Акценти. - 2009. - 8 липня (№26)

Хто є хто на Херсонщині. Видатні земляки [Текст] : [довід.-біогр. вид.]   Вип.1 / авт.-упоряд. В. В. Болгов, худож. оформ. І. В. Болгов. - К., 2005. – С.117-118.









 

Корисні інтернет-посилання:

Бериславська районна державна адміністрація: офіційний сайт

Краєзнавча Бериславщина на блозі Бериславської районної центральної бібліотеки









 

Вхід