"Гілея" - літературно-мистецьке об'єднання футуристів
У 1908 році в Чорнянці було намічено цілі і задачі першого футуристичного угрупування, яке отримало назву «Гілея». Цей рік вважається роком створення групи. Як писав у своїх спогадах Б.Лівшиц: "Ми і не помітили, як стали гілейцями. Це відбулося само собою, по загальній мовчазній угоді, точно так само, як, усвідомивши спільність наших цілей і задач, ми не принесли один одному ганібалових клятв у вірності будь яким принципам" Постійного складу група не мала, проте кістяк об’єднання становили брати Бурлюки. Але фундамент заклали Давид, Володимир і Микола Бурлюки, Олексій Кручоних, Бенедикт Лівшиц, Володимир Маяковський, Велимир Хлєбников. Відкрито "Гілея" заявила про себе в Петербурзі на початку 1910 року. До неї входили тоді Д. і М.Бурлюки, В.Хлєбников, В.Каменський, О.Гуро, В.Маяковський, О.Кручоних, Б.Лівшиц.
Наприкінці 1912 року, 18 грудня, було видано перший програмний збірник «будетлян» - «Ляпас громадському смаку» з одноіменним маніфестом В.Хлєбникова, В.Маяковського, Д.Бурлюка й О.Кручоних.
У 1920 році Давид Бурлюк покидає батьківщину. Це, фактично, стало кінцем існування групи «Гілея».
Видавнича діяльність об'єднання "Гілея"
Перша книга російських футуристів "Садок Судей" вийшла у світ у 1910 році і була відтиснута на шпалерах як символ: «всю жизнь нашу пройдем огнем и мечем литературы, под обоями у нас клопы да тараканы водились, пусть живут тепер на них молодые, бодрые стихи наши». (Д.Бурлюк). Автори книги «Садок Судей» Веніамін Хлєбніков, Давид та Микола Бурлюки вважали, що цією книгою вони кладуть « гранитный камень в основание новой епохи литературы…»
Це видання не мало вихідних даних, слово «футуризм» в ньому ще не згадувалося, але це була перша книга російських футуристів. І саме з виходом у світ книги «Садок Судей» утворилось ядро майбутньої групи «Гілея», які називали себе «гілейцями», «футуристами». «кубофутуристами». Їх рух ґрунтувався на «стихийной неизбежности крушения старья» та прагнення передбачити та усвідомити через мистецтво майбутній «світовий переворот» і народження «нової людини».
У серпні 1913 року в Каховці, у маленькій типографії Кана і Бергарта, вийшов перший херсонський колективний футуристичний збірник "гілейців" - "Дохлая луна". У збірнику друкувались твори Давида та Миколи Бурлюка, О.Кручоних, Б.Лівшица, В.Маяковського та В.Хлєбнікова.
Другий малохудожній херсонський збірник футуристів "Затычка" був виданий у 1913 році в Херсоні в електротипографії С.В.Поряденка. Це була сатирична збірка обсягом 14 сторінок.
У грудні 1913 року в Херсоні (а у 1914 році у Москві) знову ж в електротипографії С.В.Поряденка був надрукований третій херсонський збірник "Молоко Кобылиц". Книга мала підзаголовок: малюнки, вірші, проза. Художнє оформлення виконали Олександра Екстер та Давід Бурлюк. Авторами ж віршів та прози були В.Маяковський, І.Северянін, В.Каменський, В.Хлєбніков, О.Кручоних, Б.Лівшиц та брати Бурлюки.
У збірниках футуристичних малюнків та віршів "Дохлая луна", "Затычка", "Молоко кобылиц" викладено кредо футуристів, які прагнули автономії, звільнення слова, намагалися змінити традиційну систему літературного тексту, протиставляли свої напрямки італійському футуризму та наполегливо стверджували самобутність походження російського футуризму.
У Херсоні були також видані окремі книги поетів-гілейців - В.Хлєбнікова, Б.Лівшица, Олексія Кручоних.
Д.Бурлюк, високо оцінюючи В.Хлєбнікова як поета та називаючи його "істинним батьком футуризму", готував матеріали до друку та видавав його твори. У 1912 році наприкінці квітня - на початку травня у Херсоні в паровій типографії наступників О.Д.Ходушиної побачила світ книга "Учитель и ученик" В.Хлєбнікова. Книга "Творения" В.Хлєбнікова була спочатку видана в Херсоні на початку 1914 року в електротипографії "Економія" Ф.Наровлянського та Ш.Фаермана, а потім у Москві.
Поетичний збірник Б.Лівшица "Волчье Солнце був виданий Д.Бурлюком у видавництві футуристів "Гілея" у лютому 1914 року в м.Херсоні накладом 480 примірників. Книгу надрукували в електротипографії "Економія" Ф.Наровлянського та Ш.Фаермана. Над збіркою працювали художниці О.Екстер та М.Васильєва. Фронтиспис книги виконала О.Екстер.
У 1910 році у типографії Ходушиної побачили світ 2 літографовані альбоми теоретика кубофутуризму Олексія Кручоних "Весь Херсон в шаржах и портретах". Героями альбомів Кручоних були відомі херсонці: актори театру, лікарі, вчителі.
Книги футуристів видавались швидко, у веселій атмосфері колективної творчості. Свої літографовані книжки "гілейці" називали "самописьма". Художники робили не тільки ілюстрації, але й шрифти. Видання були схожі на стародавні рукописи.
Видання об'єднання "Гілея"
