ВИДАТНІ ПОСТАТІ ХЕРСОНЩИНИ
Період з 1917 по 1991 рр.
КАРАСИК ЮРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
 |
|
[1939] |
Карасик Юрій Михайлович народився 27 липня 1939 року в м. Козелець Чернігівської області. За освітою - ветеринарний лікар, у 1961 році закінчив Білоцерківський сільськогосподарський інститут.
Працював на керівних посадах в Запорізькій, Чернігівській областях та в м. Києві.
З 1991 по 1995 р. - заступник, перший заступник міністра, міністр сільського господарства України. З серпня 1995 р. - радник Президента з питань агропромислової політики.
7 червня 1996 р. (Указ Президента №406/96) Ю.М. Карасика призначено виконуючим обов'язки голови Херсонської обласної держадміністрації. До цього часу Юрій Михайлович не мав ніякого досвіду в даному регіоні, отже, не був близько знайомий з його проблемами.
Причинами його призначення можна вважати, по-перше, його наближеність у той час до Президента Л.Кучми, по-друге, бажанням херсонського клану колишньої номенклатури хоч якимсь чином узяти реванш за програні в 1994 р. вибори голови обласної ради. Останнє підтверджується діями Карасика на посту губернатора: буквально в перший же тиждень колишній голова облради М.Кушнеренко отримав посаду начальника обласного управління. 8 серпня 1996 р. вийшов Указ Президента №669/96 про призначення Ю.М. Карасика головою облдержадміністрації.
Рік перебування Карасика на цій посаді не ознаменувався особливими позитивними зрушеннями в соціально-економічному стані області. За повідомленнями в місцевій пресі (це, головним чином, прес-релізи обласної адміністрації) можна судити про достатньо активну діяльність Карасика, але в той же час важко виявити конкретні результати. Деякі починання, наприклад, початок виробництва на Херсонському заводі ім. Петровського комбайнів John Deere, мали достатньо помпезний старт, але не мали продуктивного продовження.
25 липня 1997 р. Ю.М.Карасика призначено Міністром агропромислового комплексу, у зв'язку з чим залишив посаду керівника області (Указ Президента №692/97). Його наступником став М.М. Кушнеренко.
Ю.М. Карасик обирався народним депутатом України. Одружений, має 2 синів і дочку.
Нагороджений орденом "Знак пошани" (1970 р.) і Трудового Червоного Прапора (1975 р.). Лауреат Державної премії України (1993 р.).
