"Ваша усмішка - Ваша загадка, Олесю!"

6 квітня 2013 року, в дні вшанування пам’яті Олеся Гончара, відбувся вечір-спогад “Ваша усмішка - Ваша загадка, Олесю!».
Життя та творчість Гончара були тісно пов’язані з південним краєм та його мешканцями. Тож саме цьому аспекту і була присвячена зустріч з представниками літературного об’єднання “Елінг».. Присутні з  вдячністю згадували, що саме завдяки клопотанням Олеся Гончара у нашому місті були відкриті краєзнавчий та художній музеї, побудоване нове приміщення бібліотеки, що з 1997 року носить його ім’я. Отримав путівку у життя й літературний відділ краєзнавчого музею.
Любов письменника та південної землі була міцна та взаємна. Олесь Гончар дарував Таврії свою увагу й турботу, а вона, в свою чергу, щедро обдаровувала його натхненням на написання нових творів. На матеріалах нашого краю, міста та про його невтомних трудівників Гончар створив не одне оповідання, новелу, романи й повісті.  «Таврія», «Перекоп», «Тронка», «Берег любові», «Бригантина», «Чари-комиші», «На косі»... ці твори стали яскравим підтвердженням духовного зв’язку Олеся Терентійовича з Херсонщиною.
Почесним гостем вечора був відомий дослідник творчості Олеся Гончара, літературознавець  Павло Параскевич. Павло Кіндратович неодноразово особисто зустрічався з великим письменником, вів листування з ним.   Розповідь дослідника вкотре підтвердила, що Олесь Терентійович був відкритою та чуйною людиною, завжди готовою прийти на допомогу.
На вечорі були зачитані листи Олеся Гончара до херсонських письменників та журналістів, представлені фотографії з сімейного архіву.
Ознайомилися присутні й з віртуальним проектом «Гончар і Херсонщина»,  який було створено у 2008 році на сайті бібліотеки.  Проект містить матеріали про зв'язок письменника з нашим краєм.  Серед останніх поповнень проекту -  рубрики «Документальні фільми про Олеся Гончара» та «Фільмографія Олеся Гончара»,  книги з автографами та екслібриси.
Завершився захід закликом керівника літературного клубу «Елінг» Миколи Каляки до повторного перечитування творів Великого Українця, адже свою актуальність та злободенність вони не втратили й сьогодні.