Ув'язнені за власну позицію

Щороку 12 січня в Україні відзначається День українського політв'язня. Цього дня згадуємо всіх людей, які були заарештовані через свої політичні переконання. Співробітники відділу краєзнавства Гончарівки разом з представниками Центру професійної підготовки педагогічних працівників провели патріотичну онлайн-годину «Ув’язнені за власну позицію» для вчителів загальноосвітніх закладів освіти та учасників шкільного самоврядування.

«Чому саме 12-го січня? Ким були найвідоміші політв’язні часів Радянського Союзу? Та як карали “неугодних” в імперії зла?» – на всі ці запитання учасники заходу почули відповіді.

Дисиденти  - це люди сили волі та духу, відважні та сміливі. Вони, попри наміри КДБ нейтралізувати українську еліту, придушити демократичний рух, ліквідувати самвидав, пройшли численні допити, катівні та заслання, зберігши гідність, не зламалися.

Під час заходу учасники почули розповідь про нелегку боротьбу проти радянської системи та загадкову смерть у в’язниці українського поета, прозаїка, перекладача, літературознавця, правозахисника Василя Стуса. Дізнались про основну мету діяльності громадського діяча В'ячеслава Чорновола, якого політологи часто називають "втраченим шансом для України". Він завжди відчував себе щирим українцем, ніколи не був перевертнем: дуже любив свій край, прагнув справедливості і боровся за неї. Фактично все життя йшов проти радянського режиму. Його загибель також оповіяна таємницею..

Серед представників дисидентського руху багато жінок – тендітних і сильних водночас, освічених і розумних, які відстоювали права ув’язнених КДБ і самі потрапляли за грати. Учасники заходу почули життєві історії письменниці і освітянки Ірини Калинець, поетеси Ірини Сеник, мисткині Стефанії Шабатури, правозахисниці Оксани Мешко. Все життя вони жили однією ідеєю: вільна, незалежна Україна. Ця ідея давала їм натхнення перенести неймовірні муки, тортури…Жодна з цих жінок не зупинялась у своїх звершеннях, поки не занепала найбільша табірна зона — Радянський Союз.

У сучасній історії України 12 січня має новий контекст, адже російська влада продовжує ув’язнювати українців і кримських татар, які виступають проти окупаційної влади та агресії Кремля. Серед бранців був і кінорежисер Олег Сенцов, якого засудили на 20 років. Через 5 років його вдалося обміняти й зараз він боронить рідну Україну від російських окупантів. Засуджений окупантами до 15 років ув'язнення за проукраїнську акцію в Євпаторії кримський художник Богдан Зіза перебуває у російській виправній колонії №29 у місті Пермі. Завдяки спільним зусиллям за останній час повернулися сотні українських політв’язнів та військовополонених. Проте досі у російських в’язницях та на тимчасово окупованих територіях утримуються сотні українських громадян.

У День українського політв’язня хвилиною мовчання вшануймо пам'ять борців за свободу нашого народу, які зазнали переслідувань за свої переконання і які вже відійшли у вічність, та помолімося за  життя тих, кого зараз незаконно утримують у в’язницях. Хай кожен український політичний в’язень повернеться додому живим! Чекаємо на звільнення кожного й кожної. Віримо, що правда і справедливість переможуть!