До повномасштабного вторгнення у Херсоні функціонували 33 бібліотеки-філії. 11 з них функціонують на території селищ, а вісім розраховані на дітей.
Час окупації колектив Центральної бібліотеки імені Лесі Українки називає справжнім випробуванням. Як і більшість колег, першочергово вони намагалися вивезти хоча б якусь частину цінної літератури, важливу документацію та комп’ютерну техніку.
Попри всі настанови від проукраїнського керівництва, серед працівників бібліотек також знайшлися «поціновувачі російського миру». Загалом з 220 працівників колаборантами виявилися 10 людей.
«Я знаю, що під час окупації Херсона, в місті працювали п’ять бібліотек. Зокрема, працювала дитяча, бібліотека імені Лесі Українки, філія №5, здається №14 і там ще якась. Але це треба довезти, бо працівники можуть не мати жодного відношення до роботи закладу під час окупації. Російські військові цілком самостійно відкривали заклади і набирали працівників з вулиці», – каже пані Галина.
Через повномасштабне вторгнення фонди бібліотек спорожніли. В основному це україномовні видання, що висвітлюють історію України, події Майдана, книги про учасників АТО, видання українських авторів: Сергія Жадана, Василя Шкляра, Андрія Кокотюхи, Юрія Вінничука, Ірени Роздобудько та інші. Але основна частина україномовної літератури збереглась.
У приміщенні бібліотеки-філії №1, що в мікрорайоні Таврійський, окупанти зробили свій штаб. Вони не просто вивозили звідти техніку та українську літературу, а постійно перебували там. Російські військові притягнули туди матраци, заклали вікна книжками, іншими речами і жили. Такі дії окупантів взагалі не здивували, адже приміщення наших бібліотек завжди були охайні, придатні для комфортної роботи і перебування читачів. От вони там і облаштувалися. Шкода, що окупанти також вивозили книжки які стосувалися воїнів АТО/ООС, проукраїнських настроїв, історії. Також серйозно постраждала бібліотека-філія №3», – розповідає директорка Херсонської бібліотечної системи Галина Нежинська.
Бібліотека-філія № 20 знаходиться у селищі Текстильний, що поблизу міста Херсон. Коли працівники книгозбірні дізналися про повномасштабне вторгнення, першочергово прийняли рішення призупинити роботу книгозбірні та врятувати якомога більше української літератури. Історія співробітниці бібліотеки Анастасії Полторацької доводить, більшість книжок у бібліотеках вдалося зберегти саме завдяки таким відважним працівникам. Бо попри власні страхи, переживання за дітей та рідних, вони виходили на роботу і власними зусиллями переносили сотні книжок по підвалах та горищах. А деякі навіть зберігали вдома на полицях.Також вдалося вивезти комп’ютери, принтер, каталоги та важливу інформацію про працівників книгозбірні.
Через російську окупацію, а згодом і щоденні масові обстріли 12 бібліотек Херсонської ЦБС без вікон, дверей чи мають інші дрібні пошкодження. А ось три бібліотеки-філії потребують капітального відновлення або ж заміни приміщень.
Окупація змусила змінити плани та призупинила майже на рік розвиток книгозбірень. Після огляду приміщення спецслужбами, працівники бібліотеки отримали доступ до неї. Тоді вони і зрозуміли, що попри керування тут окупантами, приміщення книгозбірні вціліло, а отже можна повертатися до повноцінної роботи. Бібліотеки стали для людей не лише приміщенням, де можна взяти книгу. А й місцем, де грають весілля, оформлюють документи, розвивають дітей та волонтерять.
Після деокупації міста Херсон бібліотеки почали відновлення. Так, співробітниця бібліотеки-філії 20 Анастасія Полторацька почала навідуватися на роботу, а разом з нею і читачі. Листопад-грудень 2022 року були важкими для жителів Текстильного. Адже майже цілодобово люди були без електроенергії й рятував тільки один генератор на кілька будинків, потужність якого дозволяла заряджати телефони. Тоді люди масово приходили за книжками, хотіли читати.
У бібліотеці-філії №20 видавали одяг, харчові продукти, гігієнічні набори, дитяче харчування, канцелярію. Люди постійно приходять до закладу, аби поспілкуватися, обмінятися новинами та взяти нову книжку. Попри постійні обстріли, намагання росіян залякати людей, життя більш-менш налагоджується і є можливість дбати про відвідувачів бібліотеки. На додаток, вдалося і залучити до допомоги команду херсонських медійників, які поповнили полиці сучасними книжками.
Після звільнення та розмінування Херсона, працівники бібліотек серйозно зайнялися очищенням фондів від пропагандистської літератури. «Інвентаризація та актуалізація фондів міських бібліотек відбувається з першого січня 2023 року. Наразі вже списали понад 45 000 літератури російських авторів та російськомовних книг. Бо вони втратили моральну та фізичну цінність. Ми знаємо, що зможемо забезпечити наших відвідувачів якісними українськими виданнями», – розповідає директорка Херсонської бібліотечної системи Галина Нежинська.
