Козацька держава – колиска української свободи
До Дня українського козацтва, що традиційно співпадає зі святом Покрови Пресвятої Богородиці, та 250-річчя з часу зруйнування російськими військами Запорозької Січі, фахівці відділу краєзнавства нашої Гончарівки провели години історії «Сила та мужність крізь віки» для учнів старших класів Херсонської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №12 з поглибленим вивченням французької мови та Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 36.
День українського козацтва, започаткований Указом Президента України від 7 серпня 1999 року, відзначається 1 жовтня (до 2023 року – 14 жовтня). Дату було обрано невипадково: цього дня відзначали Покрову Пресвятої Богородиці – одне із найвеличніших свят для козаків. Адже Божа Матір вважалася їх небесною берегинею, заступницею від ворогів. Тому у свята є і друга назва – Козацька Покрова. Внаслідок реформи церковного календаря (перехід Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новоюліанський календар) день Покрови Пресвятої Богородиці почали відзначати 1 жовтня. Саме тому, Указом Президента України Володимира Зеленського від 28 липня 2023 року було змінено дату святкування Дня українського козацтва з 14 на 1 жовтня.
Разом з учасниками зустрічей говорили про зародження козацтва, його суспільний уклад, структуру, військову організацію, побут і звичаї. З великою цікавістю присутні слухали про козаків-характерників, одних із найзагадковіших фігур української та світової історії. Саме про них Дмитро Яворницький писав: «Характерники, котрих ні вогонь, ні вода, ні шабля, ні звичайна куля, крім срібної, не брали. Такі “характерники” могли відмикати замки без ключів, плавати човном на підлозі, як по морських хвилях, переправлятися через ріки на повстині чи рогожі, брати голими руками розпечені ядра, бачити на кілька верстов коло себе за допомогою особливих “верцадел”, жити на дні ріки, залазити й вилазити з міцно зав’язаних чи навіть зашитих мішків, “перекидатися” на котів, перетворювати людей на кущі, вершників на птахів, залазити у звичайне відро й пливти у ньому під водою сотні й тисячі верстов».
Всім добре відомо, що на території Херсонщини розташовувалися дві Січі – Кам’янська та Олешківська. Більш докладно про них у відеорозповіді говорили колишній завідувач сектору «Кам’янська Січ» Національного заповідника «Хортиця» Андрій Лопушинський та засновник історичного проєкту «LEGIO Historica» Євгеній Шатілов.
Трагедією козаків було те, що їх постійно оточували імперії, які мали один до одного претензії, і їм треба було вибирати, з ким та проти кого воювати. Нерідко козаки опинялися по два різні боки, але вони завжди розуміли, що їх інтереси важливіші за інтереси імперії. Козацька держава в очах правителів московії, зокрема, Катерини II, завжди була занадто самостійною, чого не передбачав політичний устрій росії. Ліквідація Запорозької Січі була давно вирішеною справою, потрібні були лише сприятливі умови. Такий момент настав у 1775 році. Про причини зруйнування російськими військовими Запорозької Січі учасники заходів дізналися із відеорозповіді історика Олександра Алфьорова.
Відомий український етнограф Олекса Воропай писав, що після зруйнування Запорозької Січі козаки, які переселилися за Дунай, забрали з собою ікону Покрови Пресвятої Богородиці. І сьогодні, у свято Покрови, молодь долучилася до молитви за сучасних воїнів, адже 1 жовтня відзначається також і державне свято нашої країни – День захисників і захисниць України.
У свято Покрови, Пречиста Маріє,
Благаю про мир для моєї землі.
Хай лихо та біль вітер Божий розвіє
І дощ благодаті окропить жалі.
Укрий омофором своїм Україну,
Врятуй від війни і старих, і малих,
Закрий від ракет кожен дім і родину,
і воїнів наших – ми молим за них.
У свято Покрови, Пречиста Маріє,
Благаю про захист від зла та біди.
Моли свого сина про мир та надію
і горе нарешті від нас відведи.
Запорозька Січ – це феномен світової цивілізації навіть з погляду сьогодення, не кажучи уже про час її існування. Вона була зразком поєднання демократизму зі строгістю порядків і самодисципліни. І перш за все, Січ була колискою української державності. Пам’ять про козацьку Гетьманщину й Запорозьку Січ сприяла відродженню української державності у ХХ столітті, а традиції козацтва надихають сучасне покоління українських воїнів.
