«Їх імена – в історії, їх подвиг – у серцях»
Щороку 23 травня в Україні відзначається День Героїв – день, коли згадують та вшановують українських воїнів усіх часів. До пам’ятної дати фахівці відділу краєзнавства нашої Гончарівки провели патріотичні години «Їх імена – в історії, їх подвиг – у серцях» учням старших класів Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 53 та Херсонського ліцею № 52 «Перспектива».
Ідея започаткування пам’ятної дати зародилася в національно-визвольному русі під час Другої світової війни. День Героїв було засновано Організацією українських націоналістів 23 травня 1941 року.
Після збройного нападу росії на Україну 2014 року День Героїв стали відзначати масштабніше, поряд з історичними постатями борців за незалежність XX століття почали вшановувати сучасних Героїв, які на полі бою захищають Україну від російської агресії.
Під час онлайн-зустрічей говорили з учнями про Героїв сьогодення. Вшанували пам’ять загиблих кіборгів з Херсонщини, учасників оборони Донецького аеропорту імені Сергія Прокоф'єва.
Хвилюючим був перегляд відеосюжету телерадіокомпанії «Скіфія» проєкту «Герої не вмирають…», що присвячений Олександру Стрелюку – старшому сержанту, інструктору команди спецоперацій 801-го окремого загону боротьби з підводними диверсійними силами та засобами. Професіонал військової справи, відповідальний, цілеспрямований, турботливий, найстарший із п’яти дітей у родині Стрелюків. Уродженець села Косаківка Нижньосірогозької селищної громади Генічеського району Херсонської області, який мешкав у селі Рубанівка Каховського району, загинув 2 березня 2015 року в районі Маріуполя між селами Павлопіль і Пищевик під час бойового зіткнення з російською диверсійно-розвідувальною групою. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
В усіх присутніх викликала захоплення історія хірурга-добровольця з Херсона Владислава Ковальова, який відзначений найвищою українською недержавною нагородою, орденом «Народний Герой України».
Здобувачі освіти дізналися про надзвичайний подвиг Віталія Скакуна з міста Бережани Тернопільської області. Він любив саперну справу, приділяв їй увесь свій час – не лише службовий, а й вільний. Разом з побратимами відвідував школи на Херсонщині, розповідаючи учням про вибухонебезпечні предмети й те, як поводитися у разі їх виявлення.
У перший день повномасштабного вторгнення російської армії в Україну військовий, сапер інженерно-саперного відділення 137-го окремого батальйону морської піхоти, зупиняючи колону ворожих військ, підірвав Генічеський міст разом із собою. Віталій Скакун став першим від початку вторгнення Героєм України. Стрімкий бліцкриг окупантів на півдні України було уповільнено, а українське командування виграло дорогоцінний час для передислокування підрозділів та організації оборони. Жертовність Віталія зберегла життя сотень українських захисників.
Так само, ціною власного життя, прикрив відхід побратимів під час наступу ворога на Антонівському мосту, неподалік м. Херсона, 22-річний лейтенант Владислав Українець.
Разом із учасниками заходів говорили про українського військовослужбовця, юриста та письменника Василя Паламарчука – автора книги «Військовий непотріб». Із початком повномасштабної війни він приєднався до 241-ї бригади ТрО ЗСУ. Воював на Київщині, Донеччині, Херсонщині. Пройшов шлях від солдата до командира роти. Загинув 3 липня 2024 року на Донеччині біля населеного пункту Нью-Йорк. У 2025 році для вшанування пам’яті Василя Паламарчука було засновано літературну премію «Військовий непотріб» (м. Львів).
Так хто ж вони, сучасні Герої? Таке складне філософське питання з доволі простою відповіддю. Вони – звичайні люди, закохані в свою країну, кожен – зі своєю історією, своїми життєвими принципами, своїми мріями. Ці люди – серед нас. Вони жили щасливим життям, планували майбутнє, аж поки не прийшла війна…
Події, що випали на долю нашого народу, об’єднали та згуртували націю. Українці довели: ми – вільний народ, і за свободу рідної землі ми готові боротися до останнього, навіть ціною власного життя.
Низький уклін і слава Героям!
