Асканія-Нова
АСКАНІЯ-НОВА
Рік заснування: 1822
Географічна характеристика: селище знаходиться в зоні низовинного степу, що простягається вздовж північного берега Чорного та Азовського морів. Розташоване на відстані 25 км від районного центру та за 76 км на північний захід від залізничичної станції Новоолексіївка. Площа: 10 км².
Рада, якій підпорядковується: Асканіє-Нова селищна рада
Історична довідка: Територія Асканії-Нової була заселена ще в давні часи. Тут знайдено мідні прикраси доби пізньої бронзи, виявлено поховання кочівника з конем, кілька кам’яних баб XI—XIII ст. н. е.
Асканія-Нова колись називалась «Чаплі», бо розташована на схилах Великого Чапельського поду. Неподалік від сучасного селища пролягав один із чумацьких шляхів. Чумацькі валки, вирушаючи з хлібом у Крим чи повертаючись з сіллю на Україну, зупинялись на ночівлю там, де шлях проходив схилом Великого Чапельського поду. Саме в цьому місці чумацький шлях перетинався з поштовою дорогого, що йшла з Мелітополя на Чорнодолинську станцію і далі на Олешки. На перехресті цих шляхів і виникло поселення Чаплі, яке вперше згадується в документальних матеріалах 1822 року.
Після того, як Російська держава закріпилася на узбережжі Чорного й Азовського морів, наприкінці XVIII ст. почалося заселення південних районів України. Царський уряд роздавав землі цього необжитого краю не лише російським поміщикам, а й іноземним. У 1828 році німецький герцог Ангальт-Кетенський придбав 42,3 тис. десятин землі в районі нинішньої Асканії-Нової.
Через 13 років у степу поблизу поселення Чаплі виріс хутір, названий герцогом на честь свого маєтку Асканія у Німеччині — Асканією-Новою. На широких просторах південних українських степів герцог почав розводити мериносових овець.
Однак з часом господарство занепало, зрештою Асканію-Нову її власник здав в оренду, а 1856 року продав маєток іншому колоністу — Фейну.
На початок XX ст. Асканія-Нова була невеликим поселенням з однією вулицею. 1890 року тут відкрили двокласне земське сільське училище, в якому навчалося 30 дітей.
З квітня по листопад 1918 року Асканію-Нову захопили австро-німецькі війська.
Розташована поблизу Перекопу, Асканія-Нова опинилася у вихорі подій громадянської війни. 29 жовтня 1920 року населений пункт було звільнено від врангелівців. Деякий час в селищі перебував штаб командуючого Південним фронтом М. В. Фрунзе. На будинку, де містився штаб, встановлено меморіальну дошку.
У січні 1932 року на базі наукових установ, що були на той час у селищі (науково-степова станція, зоопарк, зоотехнічна станція, фітотехнічна станція і музей), створюється Всесоюзний науково-дослідний інститут гібридизації і акліматизації тварин «Асканія-Нова», якому в 1940 році присвоєно ім’я академіка Мі Ф. Іванова.
14 вересня 1941 року село було окуповане німецькими військами. 30 жовтня 1943 року частини 19-го танкового корпусу визволили селище, але воно ще довго лишалося в прифронтовій зоні.
Сучасне життя: В селищі функціонують: Біосферний заповідник "Асканія-Нова" ім. Ф.Е. Фальц-Фейна, завод племінної худоби, Український науково-дослідний інститут тваринництва степових районів ім. М. Ф. Іванова «Асканія-Нова», середня школа, Димитріївський храм УПЦ МП.
Пам'ятки історії, архітектури та культурної спадщини: пам'ятник на братській могилі воїнів радянської армії (рік встановлення - 1969), пам'ятник на братській могилі воїнів Червоної армії і партизан (рік встановлення - 1956), пам'ятник на честь воїнів-односельчан (рік встановлення - 1987), будинок - штаб командуючого Південним фронтом Фрунзе М.В., обеліск на могилі Героя Радянського Союзу Альошина М.С. (рік встановлення - 1967), пам'ятний камінь на місці базування авіаполку, Димитріївський храм УПЦ МП, пам'ятник Ф.Е. Фальц-Фейну в заповіднику "Асканія-Нова", пам'ятник академіку М.Ф. Іванову на території заповідника "Асканія-Нова".
Використані джерела:
1. Довідник пам'яток історії Чаплинського району / Від. культури і туризму Чаплин. райдержадмін. - [Херсон?] : [б. в.], 2011. - С. [7-13].
2. Історія міст і сіл Української РСР [Текст] : в 26 т. [Т. ?]: Херсонська область / гол. редкол.: П. Т. Тронько; редкол. тома: О. Е. Касьяненко [та ін.]. - К. : Гол. ред. Укр. рад. енцикл. АН УРСР, 1972. - С. 639-649.
3. Хроніка визволення Херсонщини. 26 жовтня 1943 - 12 квітня 1944 : зб. док. / упоряд.: І. Лопушинська, І. Сінкевич, О. І. Шинкаренко. - Херсон : Айлант, 2015. - С. 107.
Фотогалерея
