Поетична збірка «Фортеця Херсон: одне серце на два береги» Михайла Олійника
мою віру нічим не стерти
і надію в душі не вбити
хоча б іноді треба вмерти
щоб по іншому все прожити…
Із поезії «Мою віру нічим не стерти»
Поетична збірка Михайла Олійника «Фортеця Херсон: одне серце на два береги» – четверте видання херсонського поета, у якому розповідається про героїчні будні міста, що знаходиться майже на лінії фронту. Це щирий літопис про життя на межі, де кожен день південного форпосту – символ мужності та нескореності.
Передмову до книги «Фортеця Херсон: одне серце на два береги» написав доктор економічних наук, секретар Херсонської обласної організації Національної спілки краєзнавців України та, за сумісництвом, солдат Збройних сил України Вадим Яровий. Він став незмінним автором і трьох попередніх передмов до збірок Михайла Олійника із циклу про нескорене місто та його мешканців.
«Промовиста назва збірки говорить сама за себе. Війна зробила безліч українських міст, містечок, сіл та селищ незламними фортецями для ворога, але не кожному населеному пункту пощастило мати поета, який увіковічнить у віршах події та емоції, що пережили та відчували мешканці під час окупації, звільнення й перебування на лінії фронту під обстрілами та атаками загарбника», – зазначає краєзнавець.
У поезії «Пережиті вірші про війну» Михайло Олійник ділиться найболючішим:
іще трошки й здурію від сірості
третій рік все чекаю весну
розгубила душа старі цінності
і тепер всі вірші про війну…
У поетичних історіях зі збірки «Фортеця Херсон: одне серце на два береги» автор не фокусується лише на трагедії і болю херсонців, а подає певну надію на краще майбутнє і мирне життя. Символічною є обкладинка видання: гармонійне поєднання кольорів (річка, парк, прапор) поряд із розбитою російськими військовими Гончарівкою. Головний культурний осередок Херсонщини, Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара виступає нескореною фортецею, символом незламності нашого міста.
Фортеця Гончара
яка ж це все придумала мара
нехай мені подивиться у вічі
стріляти у Олеся Гончара
в Херсоні
в двадцять першому сторіччі
його ж ім’я не стіни
не бетон
не вид на річку з берега Дніпра
ми наче в храм ходили на поклон
до мудрих книг
до світочів Добра
нас вчили бути справжніми людьми
без заздрощів
нахабства
і
злорадства
і в бій іти за світло проти тьми
за волю йти у битві проти рабства
болить від ран
я знаю
мій Херсоне
але цей світ не забере мара
погляне ще на плавні і затони
оновлена фортеця
Гончара
12.11.2023
«Таке у нас життя. З однієї сторони – обстріли, а з іншої сонечко вийшло, грають діти, п'єш каву. Люди, які в таких ситуаціях не були, не можуть зрозуміти цю паралельну реальність», – говорить Михайло Олійник.
Надії, втрати, обстріли, переживання, страхи та рідкісні хвилини радості – усе це поєдналося у поетичній збірці Михайла Олійника «Фортеця Херсон: одне серце на два береги», що стала відверто щирим літописом життя міста-героя.
Не можу я надихатись тобою
не можу я
надихатись тобою
Херсоне мій
в степу маленький світ
як твоє сонце
світить наді мною
і журавлі
продовжують політ
у дальні далі ніч би й день дивитись
в саду сховатись в спеку від дощу
дорогами б твоїми находитись
і кавунів наїстись досхочу
твоїх би плавнів шелесту до краю
твоїх би верб
акацій
і медів
я кожний день шипшиною вбираю
духмяний цвіт нескорених степів
і там
аж ген
де сонечко потоне
з високих круч упавши на полин
чекай чекай
незламний мій Херсоне
я ще подихаю тобою
п’ять хвилин
26.07.2023
Втрати
заховались за словом
втрати
невідомі якісь солдати
їх би з поля боїв забрати
їх би з честю ще поховати
так невидимо з цього слова
виринає з дитинства Вова
дядя Паша і дід Микола
входять також до цього кола
наливаються болем очі
пам’ять тихо шкребе щоночі
ти ж Наталку сусідську
знаєш
її теж вже давно немає
Вову снайпер поцілив зранку
дядя Паша згорів у танку
дід Микола не встиг
снарядом
а Наталку в окопі градом
чийсь племінник
чийсь син
чийсь тато
чиясь доня
чийсь світ
і свято
заховались за словом
втрати
але маємо пам’ятати
що нам жити за них
ще треба
дорожити землею
й небом
вони з нами завжди і всюди
це найближчі на світі люди
30.08.2023
Як ти?
під поглядом давно згорівших свіч
заходить ранок в цей Армагедон
крізь нас пройшла така пекельна ніч
та знову прокидається Херсон
втомившись від волаючих сирен
гіркої кави вип’ю філіжанку
у телефоні список всіх імен
кому я позвоню сьогодні зранку
тремтячими руками від новин
снарядів із ворожої арти
зроблю дзвінок
а потім ще один
щоб запитати
Друже мій
як ти
Бог всім суддя
без нього нам ніяк
Він дивиться прохаюче з ікон
тримайся ще
тримайся ще козак
бо як не є
тримається Херсон
та поки я збираюсь в місто йти
скажи мій Друже
як там ти
20.12.2023
Твоя сміливість
твоя сміливість гучніша за бомби
твій характер міцніший за сталь
бо супроти кацапської злоби
тільки чиста душа мов кришталь
вже очистилась грішна від гніву
запаслася на зиму добром
тільки дивиться спрагло на лівий
що так близько в диму за Дніпром
ніби струни натягнуті нерви
вже сплелися з роками у трос
між артобстрілом тільки перерва
на осінні дощі серед гроз
твоя віра як Фенікс крилата
твоя воля веде до верхівки
за боями і відчаєм
свято
ще прийде в наші рідні домівки
14.09.2023
Мій Херсон – столиця світу!
мій Херсон столиця світу
хто б там що не говорив
кавунами пахне літом
стиглим соняхом із нив
заблука спекотне сонце
у степу як у раю
білим квітом абрикоси
кинуть ніжно тінь свою
а прийде сірома осінь
вся в туманах та імлі
будуть жовті листя босі
танцювати на землі
замете зима снігами
поміж зграйками синиць
Миколай прийде з мішками
з терпким запахом ялиць
я ж тобі всміхнусь привітно
подивлюсь в блакитне небо
мій Херсон столиця світу
сподіваюсь
і для тебе
10.01.2024
Провідною темою збірки, що випливає із самої назви, є сподівання і мрії про звільнення лівого берега Херсонщини. Підзаголовок «одне серце на два береги» наголошує на єдності та нерозривності між уже звільненим правим берегом та лівим берегом нашої області, який поки що тимчасово окупований військами російської федерації. Скільки українців чекають на звільнення по ліву сторону Борисфена, скільки мріють повернутися до рідного дому чи відвідати найрідніших, знаходячись по праву сторону! Ми єдині у своїх сподіваннях та переконаннях! Херсонщина – це Україна!
Одне серце на два береги
як не тужаться там вороги
як не точать підступно ножі
одне серце
на два береги
два крила
для одної душі
я стою на мосту з цього боку
ти на тому махаєш рукою
скоро буде вже майже два роки
як не можу зустрітись з тобою
і стоять вщент розбиті опори
чорним димом вся даль оповита
ми з тобою мій Друже говорим
лише пошепки в наших молитвах
хоч війна хоч дощі
хоч сніги
не зламають гармати чужі
оте серце
на два береги
оті крила
з одної душі
26.09.2023
Лівий берег
я слухаю кожний шерех
пульсуючий стук на скронях
а там ось
мій лівий берег
навпроти
живе в полоні
скажи мені біла чайко
які там на нім світанки
чи сонце надій не згасло
чи будить в четвертій ранку
я слухаю кожний постріл
а потім тривожну тишу
це так як ведуть на розстріл
мій вітер що степом дише
скажи ж мені вітре буйний
ти ж ходиш ось там по полю
чи в когось лишились струни
щоб грати звідтіль про волю
несіть туди білі чайки
їм звістку мою безстрашну
що скоро порвуть кайданки
ті хлопці сміливі наші
і буде ще в світі диво
і будуть прекрасні миті
з’єднає наш правий з лівим
дорога найкраща в світі
23.09.2023
Береги
береги
береги
очерети і трави
розділив вас Дніпро
сам собою навпіл
і гармати беруть
неймовірні октави
тихо ставлячи вас
під холодний приціл
береги
береги
ніби серце з душею
розірвали надвоє
на болючі шматки
що було споконвічно
моєю землею
розділилось тепер
по кордону ріки
береги
береги
як заплакані верби
задивилися вниз
на Дніпровське свічадо
а у ньому пливе
з очеретами небо
і повітря бринить
наче бджоли над садом
береги
береги
манівцями стежками
коли ноги не йдуть
то душа полетить
але скоро і ви
як до тата і мами
вже повернетесь знов
зачекайте ще мить
зачекайте
ще
мить
29.07.2023
Як там на лівому березі
ще досипала снігу зима
б’ються в стіни гучні заметілі
вітер вальсом своїм крадькома
всі сніжинки закручує білі
ти прийшовши вмикаєш камін
тулиш душу до всіх батарей
теплий плед з голови до колін
килимок до балконних дверей
це початок
а вже через край
до весни і не мрій
далеченько
теплу пісню наспівує чай
причаївшись на кухні тихенько
ніби стало тихіше три дні
як на сонці весною у березні
лиш болить і тобі і мені
як там хлопці на лівому
березі
12.01.2024
Творчість Михайла Олійника – це живий, поетичний літопис незламності. Його поезії слугують духовним фундаментом, який допомагає трансформувати особистий біль у спільну надію, що дає сили боротися та вистояти:
…ще буде на нашій
свято
ще будуть квітучі весни
наснаги тобі мій Брате
і Перемоги
Сестро
Із поезії «День волонтера»
Поетичні твори Михайла Олійника відгукуються в серцях кожного, вони є актуальними та близькими для шанувальників, у них звучить душа херсонського краю. Не дивно, що так багато поезій декламується сучасними читачами, а десятки поетичних історій зазвучали пісенними акордами. На вірші Михайла Олійника зі збірки «Фортеця Херсон: одне серце на два береги» поціновувачі творчості поета за допомогою штучного інтелекту змонтували низку відеоробіт: «Лівий берег», «Осінь в бронежилеті», «Херсоне мій, ти витримав, ти зміг», «Ялинка на підвіконні», «День волонтера» та інші.
26 липня 2023 року Михайло Олійник опублікував у своїй групі у соцмережі поезію «Не можу я надихатись тобою». Через день йому написала місцева музикантка та співачка Марія Чумак, і розповіла, що створила фортепіанну версію пісні.
«Я люблю слухати, як мої вірші оживають, як люди їх сприймають, як їх розповідають, співають. Тому наше бажання записати лише фортепіанну версію переросло і ми зробили студійну», – розповідає поет.
Так, поезія «Не можу я надихатись тобою» переродилася у композицію «Нескорені степи», що стала саундтреком документального фільму Миколи Дондюка та Кристини Шаповал про херсонських рятувальників «Надзвичайні».
У 2023 році фахівцями відділу краєзнавства нашої книгозбірні було створено буктрейлер на поетичну книгу Михайла Олійника.
Михайло Олійник, який сьогодні служить у війську, зазначає: «Всі чогось чекають зараз. А не треба чекати – треба щось робити. Перемога нам не впаде з неба. Треба докладати максимальних зусиль для Перемоги. Я бачу, що суспільство вже втомилось, особливо та частина, яка геть нічого не робить. Нам треба акумулювати всі свої сили на Перемозі, а не на очікуванні».
Не час нам, Друзі, помирати
не час нам Друзі помирати
у божевіллі чорних днів
гримлять зажерливі гармати
від берегів до берегів
а прийде ніч
спитаєш Брате
серед замолених ікон
кого ж оце ведуть на страту
і небо скаже
то
Херсон
09.10.2023
Джерела
1.Олійник Михайло. Фортеця Херсон: одне серце на два береги : вірші / Михайло Олійник. – Херсон : Олді+, 2024. – 154 с.
2.Алгоритми мого серця [Електронний ресурс] : загальнодоступна група профілю Михайла Олійника // Facebook : соціальна мережа. – Режим доступу : https://www.facebook.com/groups/2050285048419772%2. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 14.02.2026.
4. Миронова Єва. «Всю окупацію я викладав вірші про Херсон». Історія спортсмена та військового Михайла Олійника [Електронний ресурс] / Єва Миронова // О, Море. City : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://omore.city/articles/385795/hersonskij-poet-mihajlo-olijnik-peremoga-nam-ne-vpade-z-neba. – Назва з екрана. – Дата публікації : 21.10.2024. – Дата перегляду : 16.02.2026.
Відеоматеріали
1. Збірка «Фортеця Херсон: одне серце на два береги» Михайла Олійника. Буктрейлер [Електронний ресурс] : [відеоролик на каналі Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=s_evAG6mwz4. – Назва з екрана. – Дата публікації : 07.11.2024. – Дата перегляду : 13.02.2026.
2. MRIA. Нескорені степи [Електронний ресурс] : [пісня на офіц. каналі виконавиці] / MRIA // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=kjiRLxSRqwc. – Назва з екрана. – Дата публікації : 11.11.2025. – Дата перегляду : 13.02.2026.