Поетична збірка «Цвіт акації в окупації» Михайла Олійника

Поетична збірка «Цвіт акації в окупації» Михайла Олійника

Весна 2022 року в Херсоні не пахла акацією. Вона пахла димом, страхом і мовчанням, що осідало на плечі, мов попіл. Але навіть тоді, коли здавалося, що саме повітря зрадило, з-під уламків буднів почали проростати вірші. Не ламкі й тендітні, а вперті, мов трава крізь асфальт. Так народилася друга частина поетичної трилогії херсонського поета Михайла Олійника «Цвіт акації в окупації» – літературного свідчення про те, як живе душа міста в умовах окупації і як поезія здатна тримати лінію оборони там, де мовчать гармати. Книга побачила світ 2023 року в одеському видавництві «Олді+».

Збірка стала продовженням циклу віршів на воєнну тематику. Михайло Олійник залишився у місті після його захоплення російськими військами не як політик чи активіст, а як письменник, спостерігач, людина. Його твори – це поєднання щоденникових нотаток, поезії та короткої прози, які передають атмосферу страху, приниження, але й дивовижної стійкості мешканців Херсона.

До збірки увійшли поезії, в переважній більшості написані під час окупації міста. Це своєрідна поетична сповідь про війну, про життя, про переживання людей за свою Батьківщину, про віру в Перемогу.

• У книзі зазначено: «Ця збірка присвячена херсонцям, які пережили рашистську окупацію 2022 року, зберегли та захистили українську ідентичність міста, ризикуючи власною безпекою, захисникам України, а також пам'яті жертв цієї злочинної війни». Варто зазначити, що у своїх поезіях автор зібрав біль від війни не лише херсонців, а й жителів Бучі, Маріуполя та інших міст.

«Цвіт акації в окупації» – не просто поезія. Це свідчення. Це документ внутрішньої незламності, написаний не мовою фактів, а мовою серця. М. Олійник розповідає про місто, яке не впало на коліна, навіть коли його топтали чужі чоботи. Автор у своїх віршах говорить про людей, які в тій чи іншій мірі відчули присмак «русскава міра», перебуваючи в окупації, чи, виїжджаючи на підконтрольну Україні територію або за кордон; це люди які втратили свої пожитки, а багато з них – і своїх рідних. Ці люди – звичайні херсонці...

Саме тому кожна поезія знаходить відгук у нашому серці, бо сприймається кожним через прожите і побачене. Митець говорить із читачем просто, щиро, без пафосу – і саме в цій простоті відчувається справжній біль і глибока людяність. Поет не кричить, а говорить тихо, майже пошепки. Але в цій тиші – сила.

• У збірці ми зустрічаємо вірші різної тематики. Михайло Олійник то надихає нас своїми філософськими роздумами про плинність та вічність життя («ти знаєш як хочеться жити…», «нам випало жити у час нелегкий…»), то підтримує поезією про Віру, Надію та Любов («… без надії ніхто / і ніщо без любові…», «настане день / закінчиться війна…»).

  Через усю збірку звучить тематика необхідності та важливості захисту Батьківщини («Тобі ще жити», «Доброволець», «Моя Україна в мені»). Пам’ятає автор і про подвиг на бранному полі («… стоять солдати Божої чоти / щоб ти і я спокійно спали вдома…»), і про стійкість пересічних містян («Найрідніші прапори», «Будь із тими, які не зігнулися»). Не чужі Михайлу Олійнику й думки, щодо формування високих стосунків між людьми. Він змушує своїх читачів не лише переосмислювати минуле, а й замислюватися над власним майбутнім.

Особливістю стилю херсонського автора, творчість якого з легкої руки пана Вадима Ярового отримала назву вірші-олійники, є відсутність будь-яких розділових знаків, а всі слова, крім власних назв, написано з малої літери. Спочатку це викликає здивування, але потім ми розуміємо, що автор надає нам право висловити його рядками власні емоції, пропустити його слова через нас самих і в результаті отримати оригінальний твір. Ми стаємо ніби співавторами його творчості, сприймаючи поезію в залежності від настрою, подій та моментів, що відбуваються тут і зараз, від ситуації, в якій ми читаємо. Кожен з нас знаходить щось своє у простому й невимушеному римуванні віршів Михайла Олійника.

Певні вірші автора сповнені печаллю і смутком, болем і злістю. Та все ж Михайло Олійник не дозволяє собі ніякої пропаганди ненависті по відношенню до представників країни-агресора. Він просто поетично віддзеркалює почуття кожного українця, який втратив можливість бути поряд зі своєю родиною, бачитися з колегами та друзями, жити у власній домівці під мирним небом.

Акація у цій збірці – своєрідний символ Херсона, ніби жива метафора. І хоча рідною місцевістю цієї красуні є Північна Америка, вона все ж таки стала невід’ємною частиною українського Півдня. Її квіт несе в собі щось більше, ніж аромат дитинства. Це знак: місто живе, пам’ятає, чекає, бореться. А чого варті самі кольори, сховані у словах (біла Акація і чорна Окупація), які, з одного боку протиставляються, а з іншого – об’єднуються в протилежностях: Життя і Смерть, Добро і Зло, Правда і Брехня.

Тож акація в назві збірки – це символ стійкості, бо ми вистояли, як і багаторічна акація. Це символ життя, бо ми розквітнемо і продовжимо жити, як і акація, що з дитинства тішила своїми запашними білими квітами.

09.04.2022

за брунькою ще брунька розцвіла
не дивлячись на вибухи й розриви
дзижчить над нею радісно бджола
сади цвітуть і зеленіють ниви

а час все йде і вітер крутить млин
хоч десь далеко ніби грім озветься
війни гіркущий присмак як полин
сполоханою пташкою у серці

ржавіє десь пропалена броня
дотліли іскри схрещених мечів
і ждуть поля як плуга і коня
своїх синів трудящих орачів

за брунькою ще брунька розцвіте
розтане плем’я темне зловороже
і там де бджілка радісно гуде
там згине зло і правда переможе

«Цвіт акації в окупації» – це книга не про війну. Це книга про людину у війні; про серце, що б’ється під шевроном і під вишиванкою; про Херсон, що попри все, залишається Херсоном. Вірші Михайла Олійника є близькими всім херсонцям. І не важливо, де вони наразі знаходяться – в окупації, за кордоном чи в інших регіонах країни.

«Цвіт акації в окупації» – це збірка, яку не просто читаєш. Її проживаєш. Вона болить, зігріває і залишає свій слід в кожному серці. Вона несе світлу пам’ять про наш край, про нашу Херсонщину, про її мужніх і незламних людей, про високі стосунки і почуття у ці непрості часи. І ця пам’ять дає надію на відродження, як кожен рік відроджується акація.

До речі, це одна з книг, які продали на аукціоні у США за 750 доларів. Вторговані кошти витратили на потреби ЗСУ.

Джерела

1. Олійник Михайло. Цвіт акації в окупації : вірші / Михайло Олійник. – Одеса : Олді+, 2023. – 112 с.

2. Яровий Вадим. Передмова про вірші-олійники: [передмова] / Вадим Яровий // Олійник Михайло. Цвіт акації в окупації : вірші. – Одеса, 2023. – С. 4-7.

3. Алгоритми мого серця [Електронний ресурс] : загальнодоступна група // Facebook. – Режим доступу : https://www.facebook.com/groups/2050285048419772. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 24.03.2025.

4. Випускник ХДУ під час окупації писав вірші та викладав у соцмережах, чим підтримував херсонців [Електронний ресурс] // Херсонський державний університет : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.kspu.edu/PublisherReader.aspx?newsId=17269. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 25.03.2025.

5. Вірші народжені війною! [Електронний ресурс] // Херсон плюс. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://khersontv.com/virshi-narodzheni-vijna/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 06.07.2023. – Дата перегляду : 25.03.2023.

6. Дві збірки віршів поета з Херсона продали на благодійному аукціоні у США [Електронний ресурс] // Район. Культура. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://kultura.rayon.in.ua/news/616195-dvi-zbirki-virshiv-poeta-z-khersona-prodali-na-blagodiynomu-auktsioni-u-ssha. – Назва з екрана. – Дата публікації : 13.07.2023. – Дата перегляду : 25.03.2025.

7. Яворська Марта. Херсонський поет Михайло Олійник: «Ми не навчилися боротися за Україну» [Електронний ресурс] / Марта Яворська // Нова Каховка. City. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://novakahovka.city/articles/318372/mihajlo-olijnik-mi-ne-navchilisya-borotisya-za-ukrainu. – Назва з екрана. – Дата публікації : 14.10.2023. – Дата перегляду : 26.03.2025.