Семененко Євгенія

Евгенія Семененко народилася 1997 року в селі Залізничне Сумського району на Сумщині. Закінчила загальноосвітню школу в рідному селі. Під час навчання в 11 класі розпочалася Революція Гідності. За спогадами дівчини події на Майдані зачепили її підліткову душу, тому вона вирішила пов'язати своє життя із військом.
Здобула фах фельдшера і у 2017 році вже допомагала військовим на фронті. Вона мріяла вступити до академії Сухопутних військ і постійно вдосконалювала свої тактичні навичики. Служила в реактивному артилерійському дивізіоні, з ним уперше потрапила в район бойових дій. «Ніколи не забуду, коли по «радєйці» передали, що у нас двоє 300-х. Серце від хвилювання здавалось вилетить. За себе ніколи так не переживала, як за бійців. Рюкзак на плечі й – до них. А знаєте, як ще буває? Ти можеш вибігти їм на допомогу, в тебе є всі необхідні медикаменти, ти повністю екіпірований... Але – це не твоя зона відповідальності і їм допомагають ті медики які ближче. І от сидиш і чекаєш повідомлення, що всіх евакуювали – живі», – розповідала медикиня. Як зізнавалася Євгенія, пережити екстремальні моменти на війні їй допомагало малювання. Емоції переносила на папір, створювала пейзажі, портрети, птахів і тварин. Євгенія Семененко мріяла, що після закінчення контракту писатиме картини у тихому будиночку біля річки. У планах було ще навчання у виші, офіцерські погони…

Повномасштабне вторгнення Росії застало Євгенію на посаді бойового медика у 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців: «18 лютого цього року — один із найжахливіших днів мого життя. Звук російської артилерії був настільки потужний, що всі будинки навколо епіцентру обстрілу здригалися, мов від потужного землетрусу... В той день на спостережниках поблизу Хутора Вільного були саме мої побратими. Їхній пост був по сусідству з Максимовим, який загинув того дня». Так згадує атаку російських військ на позиції підрозділів Об’єднаних сил Євгенія Семененко — бойовий медик механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Тоді ворог, завдавши потужного артилерійського удару, спробував просунутися через лінію розмежування в районі Новотошківського, Оріхового, Кримського та Хутора Вільного, що поблизу Золотого.
Загинула 30 травня 2022 року на Херсонщині. Під час евакуації поранених в її екіпаж влучила ракета...
6 червня 2022 року Євгенію Семененко поховали у селі Боромля Охтирського району Сумської області.
Указом Президента України від 6 червня 2022 року № 395/2022 «Про відзначення державними нагородами України» Євгенія Семененко нагороджена посмертно орденом «За мужність» III ступеня.