«…Стежки заплелись в шляхи, простерті на сотні гін…»

Літературна година «Микола Братан – талант і слава Херсонщини» об’єднала фахівців відділу краєзнавства нашої Гончарівки та учнів старших класів Херсонського ліцею № 51.

Цьогоріч виповнилося 90 років від дня народження Миколи Братана – поета, прозаїка, драматурга, перекладача, літературного критика, пісняра, лауреата української літературної премії ім. Андрія Малишка та обласної літературної премії ім. Миколи Куліша, заслуженого діяча мистецтв України. Митець проводив велику громадську роботу, пропагував рідне українське слово, любов до краю і Батьківщини. Розпорядженням начальника Херсонської обласної військової адміністрації Олександра Прокудіна, 2025 рік на Херсонщині оголошено роком Миколи Братана.

Разом із учасниками літературної години знайомилися з життєвими і творчими стежинами митця, що вражають своєю поліфонічністю та багатогранністю. У поезії «Соняшниковий світ» Микола Братан писав:

У зміні ночей і днів, у плинності літ і зим

Стежки заплелись в шляхи, простерті на сотні гін.

І я пізнавав життя між сонячності й грози.

І відав я гіркість втрат... І веснам складав я гімн...

Із теплотою присутні на заході читали вірші поета, навіяні палким південним сонцем та солоним бурхливим морем. Нікого не залишив байдужим вірш «Чим пахне море» зі збірки «Поступ»:

Поетам пахне вічністю воно,

Усі вони вклоняються титану.

Тобі ж запахло море кавуном,

Що тільки-но принесений з баштану…

…Тепер я полоненник цих країв,

Де слухав море серцем занімілим.

І пахли хвилі усміхом твоїм,

І косами, і висонценим тілом…

Братан-пісняр полонив усіх присутніх силою свого поетичного слова, що надихає:

Зі мною любов і надія моя,

Хай знають в найдальшому краї,

Зоря України над нами сія

І нашим нащадкам засяє.

(Із пісні «Зоря України»)

Микола Братан фокусував увагу на найважливішому: любові до рідної землі, селянській долі, чутті отчого дому, пам’яті батька-матері, на звичаях роду і народу, законах моралі і духовності. Його творчість багата позасловниковими перлами, колоритною мовою героїв, крилатими виразами та рідко вживаними словами, що автор уміло вплітав у сюжетну канву твору («… перепалило все в душі на попіл…», «…летить до рідного гніздов’я, а чи не жахнеться, уздрівши його», «…забурунили оплески», «…знайомі зневіднині», «…спогадай мене без смутку», «міріє»). Хіба ж може це не зачарувати?..

Сміливість антивоєнної тематики творів Миколи Братана захопила усіх учасників літературної години. Автор засуджував агресивну політику радянського керівництва, яке протягом багатьох десятиліть провокувало численні війни в різних куточках нашої планети.

Микола Братан – стрижнева особистість Херсонської області. Його творчість не просто оспівує смагляву Таврію, вона занурює читача в безкрає поле, глибинно-хвилююче море, вона пахне свіжістю квітучого саду. Його творчість повертає читача до рідного дому, бо, як писав поет-пісняр: «…Де б не бував я – не забути, Звідкіль я в білий світ пішов…» (Із пісні «Різьблені ворота»).