Стрілкове
СТРІЛКОВЕ
Рік заснування: 1835 (до 1945 року - Чокрак)
Географічна характеристика: село розташоване в північній частині коси Арабатська Стрілка, за 35 км від районного центру. На території села є родовище природного газу та джерело термальних вод. Стрілкове є найпівденнішим та найвіддаленішим від Херсона населеним пунктом області. Площа: 205,923 км².
Рада, якій підпорядковується: Стрілківська сільська рада
Походження назви села: Колишня назва села Чокрак походить від кримськотатарського слова çoqraq, яке означає джерело. Ця назва пов'язана із урочищем Чокрак, яке називалося так через велику кількість прісних водойм і джерел, розташованих навколо нього. Урочище Чокрак вперше позначене на мапі ще 1817 року.
Історична довідка: Село було засноване в 1835 році. Перші поселенці прибули на місце сучасного села після відкриття поштового тракту Мелітополь—Феодосія, одна з п'яти поштових станцій на якому - Тревогинська - знаходилася в кінці сучасного Стрілкового.
Першими мешканцями села були біженці-росіяни, які жили в землянках та займалися рибальством. Згодом, слідом за ними прибували сезонники на видобуток солі. Згодом усім осілим мешканцям Арабатської стрілки влада Російської імперії пробурила колодязі та надала дозволи на проживання.
Перед Кримською війною в Чокраку знаходилися трактир та казарми. У ході війни в червні 1855 року село, як і більшість населених пунктів Арабатської стрілки, було практично повністю знищене внаслідок бомбардування з кораблів союзників. Попри це, російським військам вдалося уникнути висадки десанту на Арабатській стрілці. Станом на 1876 рік на місці сучасного Стрілкового знаходилася поштова Чокрацька казарма, станція Тревогинська та ряд хуторів навколо них.
Більшість жителів Чокрака кінця ХІХ століття становили робітники-солевари та рибалки. Тогочасний Чокрак складався з поштової станції та близько 15 землянок, розташованих на піщаній смузі уздовж солоного озера. Діяв соляний промисел, який мав власний дерев'яний причал.
Станом на 1915 рік Чокрак мав статус урочища та входив до складу Владиславської волості Феодосійського повіту Таврійської губернії. У ході українських визвольних змагань 1917-1921 років Чокрак разом з Арабатською стрілкою неодноразово змінював державну належність — від Кримської Народної Республіки та Української Народної Республіки до білогвардійців та радянської влади. Після скасування поділу на волості та губернії в 1921 році село Чокрак увійшло до складу Феодосійського району, підпорядковуючись Щасливцівській сільській раді. Після ліквідації в 1931 році Феодосійського району село включене до складу Джанкойського району.
Стрілкове з початку XX століття мало залізничне сполучення з Генічеськом та вузловою станцією Новоолексіївкою. Залізниця була зведена передусім для транспортування солі, проте мала також і пасажирське сполучення. У 1970-х роках залізничне сполучення було припинено, а згодом колії були розібрані.
Перше товариство спільної обробки землі - «Іскра» — створили в 1927 році вісім мешканців села. У 1930 році в рамках кампанії розкуркулення з села були виселені 12 родин. У той же час у рамках кампанії переселення хуторів до села було переселено мешканців хутора Волок, який знаходився на південь від села, на місці сучасного кордону Херсонської області та АР Крим.
У роки Другої світової війни на Арабатській стрілці велися масштабні бої. Восени 1941 року німецькі війська захопили Арабатську стрілку. Окупація тривала до квітня 1944 року. На фронтах війни проти німецьких окупантів воювали 170 мешканців села, 50 з яких загинули. Ще 70 сімей були вивезені з села німецькою адміністрацією, а частина чоловічого населення була вивезена до концтабору в Криму. За участь у війні 100 чоловік нагороджені орденами та медалями.
Під час депортації кримських татар 1944 року жителі рибальського села Чокрак не постраждали, за поширеною версією, про їх існування при депортації забули. Проте вже в червні 1945 року мешканців села (переважною більшістю кримських татар, але також і деяких слов'ян) було завантажено на баржу та вивезено в Азовське море, де посеред моря баржу було затоплено разом з усіма депортованими. Ніхто з виселених мешканців Чокрака не вижив.
Після депортації кримських татар село було перейменоване на Стрілкове.
Після передачі Кримської області до складу УРСР 3 березня 1955 року Стрілкове разом з іншими населеними пунктами північної частини Арабатської стрілки було передане з Джанкойського району Кримської області до Генічеського району Херсонської області.
У 1969 році колгосп імені Леніна було реорганізовано в виноградарський радгосп «Азовський».
Сучасне життя: В селі функціонують: загальноосвітня школа, дитячий садок, будинок культури, бібліотека, відділення зв'язку, дільнична лікарня.
Пам'ятки історії, архітектури та культурної спадщини: пам’ятник воїнам, загиблим у роки Другої світової війни; Алея козацької слави, Алеї пам'яті Героїв Небесної Сотні, учасників антитерористичної операції на сході України та волонтерів (рік відкриття - 2015); Миколаївська церква УПЦ МП; Молитовний дім мусульманської релігійної громади.
Використані джерела:
1. Історія міст і сіл Української РСР [Текст] : в 26 т. [Т. ?]: Херсонська область / гол. редкол.: П. Т. Тронько; редкол. тома: О. Е. Касьяненко [та ін.]. - К. : Гол. ред. Укр. рад. енцикл. АН УРСР, 1972. - С. 366-367.
2. Лубчак В. Перлина області - Стрілкове / В. Лубчак // Новий день. - 2011. - № 32 (4 серп.). - С. 5.
3. Стрілкове : [Електронний ресурс] // Вікіпедія - вільна енциклопедія. - Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5#cite_note-25.
Фотогалерея
