Бехтери
БЕХТЕРИ
Рік заснування: 1799
Географічна характеристика: село розташоване за 20 км на схід від Тендрівської затоки Чорного моря, за 45 км від районного центру. На південний схід від села міститься озеро Лиман, на південному заході - озеро Аул, на північному заході - озеро Бехтери. За 6 км від села проходить мігастральний Краснознам'янський зрошувальний канал. Площа: 4,535 км².
Рада, якій підпорядковується: Бехтерська сільська рада
Походження назви села: Назва села Бехтери є ойконімом за своїм походженням, адже походить від прізвиська Бехтер. Хоча існує і друга версія походження назви села, пов'язана з історичним минулим нашого краю. В ній робиться акцент на тому, що назва "Бехтери" тюрського (кримсько-татарського) походження. Точного його перекладу немає й досі. Існує кілька версій.
1. "Бехтери" означає чотири дерева чи чотири озера. Дотримуючись цієї версії, можна допустити, що на території, де був пізніше заснований аул, росло чотири дерева, які слугували орієнтиром.
2. Слово "бехтери" споріднене зі словом "бехістун" - висока скеля ("бех" - висока, "істун" - скеля). Якщо замість "істун" підставити "тери" (в перекладі з латинської - "поле"), вийде "бехтери". Тобто "бех" - високий, "тери" - дерево чи могили, яких в цій місцевості дуже багато.
Історична довідка: Поселення виникло ще в час панування в Причорномор'ї татар і турків. Перші відомості про село в історичних документах зустрічаються з 1799 року. Воно належало генерал-лейтенанту Кановницину, який назвав населений пункт на честь своєї дочки Катеринівкою. Першими жителями села були кріпосні селяни - переселенці з Харківської, Курської і Могилівської губерній.
З 1803 року власником Бехтер став Дмитро Куликовський. Він перейменував Катеринівку у Першоприморське. Після смерті Дмитра Матвійовича, маєток перейшов у спадок його сину - Миколі Овсянико-Куликовському.
З 1885 року Бехтери стали центром волості Дніпровського повіту Таврійсбкої губернії.
Наприкінці січня 1918 року встановлено радянську владу. В кінці березня того ж року село було захоплене австро-німецькими військами. В грудні окупанти залишили Бехтери, однак на їх місце в січні 1919 року прийшли англо-французькі інтервенти, які протягом двох місяців чинили тут терор і насильство. Наприкінці червня 1919 року в населений пункт вдерлися денікінці. На початку червня 1920 року село захопили врангелівські частини.
Восени 1921 року в Бехтерах була організована сільськогосподарська артіль "Пам'яті 9-го січня".
Після проведення 1923 року адміністративної реформи та ліквідації волостей Бехтери стали центром сільської ради Голопристанського району.
Восени 1925 року 27 бідняцьких господарств, об'єднавшись, створили артіль "Червоний степ". В 1928 році виникли ще два колективні господарства: товариство спільного обробітку землі "Пролетар" та артіль "Труд на землі", які об'єднали 32 селянські господарства.
До кінця 1930 року абсолютна більшість бідняків і середняків вступила до трьох сільгоспартілей: "Пролетар", "Авангард" та "Червоний степ".
З 1931 року в Бехтерах працювала науково-метеорологічна станція всесоюзного значення.
18 вересня 1941 року село окупували німецько-фашистські війська. Звільнили Бехтери 4 листопада 1943 року частини 24-ї гвардійської стрілецької дивізії.
В 1944 році населення Бехтер попвнилося 40 родинами українців, які раніше проживали в Польші.
Наприкінці 1950 року бехтерські колгоспи об'єдналися в одне господарство "Росія".
Сучасне життя: В селі функціонують: загальноосвітня школа, дитячий садок, будинок культури.
Пам'ятки історії, архітектури та культурної спадщини: храм Святої Варвари УПЦ МП, братська могила з постаментом воїна (рік встановлення - 1952), пам'ятник на честь загиблих у роки Другої світової війни (рік встановлення - 1966).
Використані джерела:
1. Дідан В. Бехтери. - Херсон: ХМД, 2006. - 36 с.
2. Історія міст і сіл Української РСР [Текст] : в 26 т. [Т. ?]: Херсонська область / гол. редкол.: П. Т. Тронько; редкол. тома: О. Е. Касьяненко [та ін.]. - К. : Гол. ред. Укр. рад. енцикл. АН УРСР, 1972. - С. 381-389.
3.Свиридова О.І. Топоніміка як джерело вивчення рідного краю /О.І.Свиридова // Топоніміка у краєзнавчій та позакласній роботі з географії: Матеріали VI обласних краэзнавчих читань. - Херсон, 2016. - С.13.
4. Хроніка визволення Херсонщини. 26 жовтня 1943 - 12 квітня 1944 : зб. док. / упоряд.: І. Лопушинська, І. Сінкевич, О. І. Шинкаренко. - Херсон : Айлант, 2015. - С. 97.
Фотогалерея
