Серце, що б’ється в ритмі степу: ювілей Віктора Гавриленка

Фото Дмитра Кенарова, 2014 р.

«З дитинства у мене в душі жило глибоке переконання, що природа заслуговує на те, аби її оберігали та захищали», – зазначає В. С. Гавриленко.

Сьогодні, 1 грудня, святкує своє 70-річчя один із провідних фахівців та досвідчений практик заповідної справи, який жартома називав себе «найдикішим» директором в Україні. Змієлов та орнітолог, борець за довкілля та дослідник, фотохудожник-натураліст та публіцист. Усе це – про Гавриленка Віктора Семеновича, який є автором 268 наукових розвідок, 6 книжок та понад тисячі опублікованих фотознімків. Вчений-біолог понад 30 років працював у заповіднику «Асканія-Нова». Саме завдяки його фанатичній любові та роботі ентузіастів й відповідальних працівників заповідної справи унікальний степ вдалося вберегти. Адже у буремних 90-х команда науковців та вчених розробила проєкт Закону України «Про природно-заповідний фонд».

Віктор Гавриленко говорив: «Степ може бути степом лише тоді, коли ми будемо дотримуватися тих кліматичних умов, які споконвіку притаманні цій території». А ще пророче наголошував: «Радіація не така страшна для природи, як людина».

24 лютого 2022 року науковець, завідуючи на той момент лабораторією біологічного моніторингу, став свідком вторгнення військ рф у заповідну зону. Вчений лишався працювати в окупації допоки це було безпечно та, зрештою, змушений був евакуюватися. Віктор Семенович каже, що найважче було прощатися із тваринами. Із сумом ділиться: «“Асканія” мене не відпускає. Я звик, що переді мною картинка: небо в птахах, внизу розсипані стада звірів, а там отой безмежний заповідний степ до горизонту – 18 кілометрів! Де ви ще в світі знайдете, в Європі, такий? Це найбільший степовий резерват Європи, він в Асканії. Тому моє серце там».

Закоханий у дику природу та справу всього свого життя, Віктор Гавриленко говорить: «Я, звичайно, мрію, перш за все, про повернення, про повернення в цей край, тому що я уявляю, скільки там буде роботи».

Колектив Гончарівки щиро вітає Віктора Семеновича з ювілеєм! Бажаємо невичерпної життєвої сили, якнайшвидшого повернення до незрівнянної краси українського, південного краю і щоб весь периметр зраненого, але нескореного степу зустрічав Вас, шановний пане Вікторе, веселим клекотом птахів та ревінням численних копитних. Многая літа!

Про Почесного працівника туризму України та заслуженого природоохоронця України читайте за посиланням.