Рибальче

РИБАЛЬЧЕ

Рік заснування: 1785 (до 1917 року - В'яземка)

Географічна характеристика: село розташоване на лівому березі Дніпровського лиману, за 43 км від районного центру і за 65 км від найближчої залізничної станції Цюрупинськ. Площа: 0,9 км².

Рада, якій підпорядковується: Рибальченська сільська рада

Походження назви села. Землі Причорномор'я заселялися переселенцями із російських губерній. Так виникло й поселення Вяземка - землі належали поміщику Вяземському. Пізніше назва змінена на с.Рибальче, адже воно розміщено на березі Дніпровського лиману і важливим заняттям населення був рибний промисел.

Історична довідка: Після зруйнування в 1709 році Чортомлицької СІчі і заснування у 1711 році Олешківської в районі Запорізької протоки (урочище Сагайдачного) почали з'являтися постійні поселенці. Хутір отримав назву Рибальчий.
У 1782 році генерал-прокурор В'яземський отримав 20000 десятин землі в урочищі Садки, нижче лугу Сагайдачного. Один із його маєтків був біля хутора Рибильчий. Від прізвища землевласника новостворене поселення отримало назву В'яземка. Маєток і землі князь подарував своїй дружині Олені В'яземській як весільний подарунок. По купчій 1802 року земля перейшла до барона Миколи Штігліца, який переселив сюди селян з Грушевської економії, що була на межі Катеринославського і Мелітопольського повітів. Після смерті Штігліца власником землі став його брат.
У 1874 році отримав землю і заклав економію в степовій частині Рибальче Великий князь Михайло Михайлович.
У 1884 році в селі Рибальче купує маєток колежський секретар Іван Степанов.
В січні 1918 року в селі був сформований загін "червоної гвардії", який брав участь у збройному повстанні проти австро-угорських окупантів у Херсоні.
У 1922-24 роках створена партійна організація села. З 1929 року почалося руйнування хуторів навколо Рибальчого.
У 1929 році товариство спільного обробітку землі об'єднали із створеним в Рибальче колгоспом "Нове життя". В цьому ж році був створений риболовецький колгосп "Звільнений батрак" (у 1951 році його перейменовано на рибоколгосп імені Жданова). В 1931 році було організовано риболовецьку артіль "Держлов", яка проіснувала до 1950 року.
З вересня 1941 року по 4 листопада 1943 року Рибальче було окуповане німецькми військами.
В 1943 році був організований колгосп "Нове життя", який через чотири роки об'єднався з колгоспом "Шлях до комунізму" в селі Пам'ятному.

25 вересня 1941 року село було окуповане німецькими військами. Звільнили населений пункт 5 листопада  1943 року.
У 1958 році рибоколгосп ім. Жданова був приєднаний до рибоколгоспу "Победа" в с. Прогної. Згодом центральну садибу перенесли в Рибальче.
У 1958 році відділок колгоспу "Шлях до комунізму" в Рибальче було передано новоствореному лісництву. Поступово вся сільськогосподарська діяльність відділка була ліквідована.
В Рибальче з 1958 по 1965 роки працював відділок заводу "Комунар" з Голої Пристані, на якому виробляли очеретяні плити.

Сучасне життя: В селі функціонують: загальноосвітня школа, дитячий садок, будинок культури.

Пам'ятки історії, архітектури та культурної спадщини: Храм Різдва Пресвятої Богородиці УАПЦ, обеліск загиблим воїнам-односельцям.

Використані джерела:

1. Історія міст і сіл Української РСР [Текст] : в 26 т. [Т. ?]: Херсонська область / гол. редкол.: П. Т. Тронько; редкол. тома: О. Е. Касьяненко [та ін.].  - К. : Гол. ред. Укр. рад. енцикл. АН УРСР, 1972. - С. 411-412.

2.  Хроніка визволення Херсонщини. 26 жовтня 1943 - 12 квітня 1944 : зб. док. / упоряд.: І. Лопушинська, І. Сінкевич, О. І. Шинкаренко. - Херсон : Айлант, 2015. - С. 97.

Фотогалерея