Нововоронцовський район

НОВОВОРОНЦОВСЬКИЙ РАЙОН

Районний центр - смт Нововоронцовка

Населені пункти Нововоронцовського району

Дата утворення: 17 лютого 1935 року.

Географічна характеристика: Нововоронцовський район розташований у північно-східному регіоні Херсонської області на правому березі Каховського водосховища. На півночі межує з Апостолівським районом Дніпропетровської області, на сході по руслу Дніпра - з Верхньорогачицьким і Великолепетиським, на півдні - з Бериславським і Великоолександрівським, на заході - з Високопільським районом. Відстань від обласного центру -165 км.

Площа району: 100 500 га, що становить 3,6% від площі регіону.

Символіка району: Герб та прапор Нововоронцовського району були затверджені на сесії районної ради. Опис симв олі ки.

Населення району:

Кількість населених пунктів: На території району знаходиться 1 селище міського типу та 19 сільських населених пунктів, які територіально об'єднані в 12 селищних рад.

Коротка історична довідка: Територія району була заселена ще в далекій давнині. На місці села Михайлівка в ІІІ - ІІ тис. до н.е. існувала найдавніша в Європі кам'яна фортеця, а поблизу сіл Гаврилівка й Золота Балка - пізньоскіфські городища. Про давність заселення району свідчать залишки скіфських поселень, які виявлені в околицях Нововоронцовки. Поселення VIII-IX століть виявлені також поблизу села Дудчани. Територія району була улюбленим місцем для зимівників козаків. В XVI - XVIII ст. ці землі входили до складу Славного Війська Запорізького Низового. Тут розташовувалися козачі зимовища. Перші відомості в історичних документах про поселення датовані 1795 роком.
Згідно з постановою Президії ВУЦВК від 17 лютого 1935 р. про розукрупнення, на території півдня України почалося створення нових районів, одним із яких був Нововоронцовський район. На момент створення він складався з 13 сільрад: Біляївської, Гаврилівської, Дудчанської, Золотобалківської, Іванівської, Леонтівської, Ново-Архангельської, Ново-Вознесенської, Нововоронцовської, Ново-Воскресенської, Осокорівської, Петропавлівської та Фирсівської. Територія району на 1935 р. складала 917 кв. км. В 1944 Нововоронцовський район увійшов до складу Херсонської області.
Протягом 60-х років періодично сільські райони то укрупнювалися, то зменшувалися за площею. І Нововоронцовський район то зникав, то знову з’являвся на мапі південної України. На початку 1963 р. згідно з указом Президії Верховної ради УРСР від 30 грудня 1962 р. відбувається укрупнення сільських районів і по Херсонській області ліквідовано 10 районів, у тому числі і Нововоронцовський. У 1965 р. відбувається розукрупнення районів і в Херсонській області замість 10 районів створюється 15, з них повертається Нововоронцовський.

Природно-ресурсний потенціал: З корисних копалин найбільш поширені будівельні матеріали – глина, камінь. На території села Осокорівка добувається пиловий камінь вапняк, який використовується для спорудження різних будівель та виготовлення вапна. В районі сіл Золота Балка, Михайлівка, Дудчани, Новоолександрівка є будівельний камінь.

Розвиток промисловості та сільського господарства: Нововоронцовський район - типовий сільськогосподарський край з розвиненим  землеробством. Головна галузь - рослинництво, яке спеціалізується на вирощуванні зернових, технічних, баштанних та овочевих культур. Розвинуте тваринництво молочно-м'ясного напряму (скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво). Активно відновлюється садівництво.
Основний напрямок діяльності промислових підприємств району - переробка сільськогосподарської продукції. Підприємства спеціалізуються на виробництві борошна, олії, плодоовочевих консервів, соків, мінеральної та солодких газованих вод, томатної пасти, хліба та хлібобулочних виробів, макаронних виробів, ковбасних виробів, сметани, молока та ін.

Освіта та культура:  До навчально-виховних закладів району належать 10 загальноосвітніх навчальних закладів, 4 об'єднання "загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад", 10 дошкільних навчальних закладів, 2 дитячі юнацько-спортивні школи  району.
У районі налічується 33 заклади культури, із них: 18 клубних установ, 13 - бібліотечних, школа естетичного виховання,  районний краєзнавчий музей та 6 музеїв на громадських засадах. Щорічно в районі проводиться регіональний фестиваль української пісні "Таврійські передзвони".

Періодичне видання: Видається районна газета "Вісті".

Архітектурні та монументальні споруди: Серед пам'яток історії та культури, що заслуговують на увагу  - Катерининська верста, що знаходиться на території Осокорівської сільської ради, млин на території ВАТ "Нововоронцовська харчосмакова фабрика", збудований до 1917 року власником Миколою Йосиповичем Нейдштатом, будинок колишньої земської школи, маєток графа Воронцова, розвалини маєтку барона Фальц-Фейна. На території с.Миролюбівки функціонує збудований на кошти графа Воронцова ще в 1844 році храм Іоанна Хрестителя.
Всього на території району 5 пам’яток мистецтва, 6 – архітектури, 43 – історії.

Археологічні пам'ятки: У Нововоронцовському районі такими пам’ятками є стоянки мисливців кам’яного віку, поселення землеробів та залишки стійбищ скотарів (енеоліту, доби бронзи, залізного віку, середньовіччя), ґрунтові могильники доби бронзи та залізного віку. Більшість пам’яток археології представлена поховальними комплексами – курганами. Кілька археологічних об’єктів є пам’ятками національного значення (Гаврилівське городище, Ганнівське городище, Михайлівське поселення, стоянка - поселення Леонтівка, Золотобалківський могильник), відтак знаходяться безпосередньо під охороною центральних органів державної влади України.
Комплекс пам’яток археології району визнається одним з найцінніших археологічних скарбів України. Вони охоплюють великий відрізок історії, що сягає 40 тисяч років. Найдавнішим свідченням заселення території Нововоронцовського району є стоянки, які засвідчують перебування тут мисливців ще за часів палеоліту. Кілька крем’яних знахідок можуть свідчити про перебування на території сучасного Нововоронцовського району неандертальців (ще за часів середнього палеоліту, понад 35 тисяч років тому). Пізній палеоліт представлений вже кількома стоянками, у т. ч. такою унікальною, як фінальнопалеолітична стоянка Леонтівка. Цей етап заселення району датується проміжком між 30 та 11 тисячами років тому. Поодиноко представлено стоянки мезоліту (11-9 тисяч років тому) та стоянки й поховання неоліту (7 - 5 тисячоліття до нашої ери). Є поселення й могильники енеоліту (5 - 4 тисячоліття до н. е.). Поселення, стійбища та могильники доби бронзи (3 та 2 - го тисячоліть до нашої ери) на території району – численні. Є поселення й стійбища, а також рідкісний ґрунтовий могильник скіфів (4 ст. до н. е.). Непогано представлені пам’ятки черняхівської археологічної культури кінця античної доби (2 - 4 ст. н. е.). Є також окремі пам’ятки середньовіччя. Широкої (у т. ч. й міжнародної) слави набули такі археологічні пам’ятки, як Михайлівське поселення, Гаврилівське й Ганнівське городища, Золотобалківські поселення й могильник, стоянка Леонтівка. На превеликий жаль, частину з них вже повністю або частково знищено Каховським водосховищем. Археологічна карта Нововоронцовського району.

Видатні уродженці та земляки району:

	Барильник Тимофій Григорович (1909 р.н., с. Нововоронцовка) державний діяч
	Біляєв Олександр Михайлович (1925 р.н., с. Нововоронцовка) український мовознавець
	Громовенко Павло Федорович (1941 р.н., с. Хрещенівка) український актор
	Фальц-Фейн Едуард Олександрович (1912 р.н., с. Гаврилівка) підприємець, меценат, племінник засновника заповідника «Асканія-Нова» Фрідріха фон Фальц-Фейна

Використані джерела:

Оленковський М.П. Археологічні пам’ятки Нововоронцовського району Херсонської області. Археологічна карта. – Херсон: Айлант, 2006. – 92 с.; 34 іл.

Корисні Інтернет-посилання:

Офіційний сайт Нововоронцовської районної державної адміністрації