ВЕЛИКОЛЕПЕТИСЬКИЙ РАЙОН

Районний центр - смт Велика Лепетиха

Населені пункти Великолепетиського району

Дата утворення: 1923 рік.

Географічна характеристика: Великолепетиський район розташований у межах причорноморської низовини у північній частині Херсонщини, на лівому березі Дніпра.  На півночі і північному сході межує з Верхньорогачицьким районом, на сході - з Нижньосірогозьким, на півдні - з Горностаївським, на заході по руслу Дніпра - з Нововоронцовським районами. Відстань від обласного центру - 148 км. Площа району - 114 тис.га, 3,9% від площі області.

Символіка району: Герб та прапор Великолепетиського району були затверджені на сесії районної ради. Опис символіки.

Кількість населених пунктів. На території району знаходяться 1 селище міського типу (смт Велика Лепетиха) та 12 сільських населених пунктів.
 

Населення району:  За статистичними даними, представленими на сайті Великолепетиської районної державної адміністрації, станом на 01 січня 2015 року  - 16,962 тис. осіб.

Коротка історична довідка: У давню й середньовічну епохи ці землі населяли кочові племена скіфів, сарматів, печенігів, половців. Про те, що люди на цій території жили з давніх-давен, говорять знайдені глиняні статуетки трипільської культури (IV - III тисячоліття до н.е.), залишки двох поселень епохи бронзи (II - початок І тисячоліття до н.е.), скіфське городище та скіфські поховання (IV - III вв. до н. є.). В XIII – XIV ст. територія району входила до складу Золотої Орди, а в XV –XVIII ст. - Кримського ханства.
В часи Запорізької Січі на місці нинішнього райцентру знаходилися землянки запорожців, які займалися рибальством та землеробством. Великолепетиський район завдячує своїй появі французьким аристократам. Історики засвідчують: наприкінці XVIII століття царський уряд виділив двом дворянам-емігрантам з Франції, земельні угіддя біля Лепетиської балки. Один з них отримав землі на її східному боці. Тут в 1792 році і виник центр сучасного району - селище Велика Лепетиха. Її першими мешканцями були переселенці з різних губерній Росії. На початку ХХ ст. в селі працювали лісопилка, пристань, кілька млинів, олійниця, дві кожевні, вапняні кар'єри. Відбувалися щотижневі базари та два щорічні ярмарки.
Територія сучасного Великолепетиського району у дорадянські часи знаходилася у складі Мелітопольського повіту Таврійської губернії, на межі з Дніпровським повітом тієї ж губернії. А Велика Лепетиха була великим селом у західній частині району.
Сучасна територія району станом на 1908 р. складалась з двох волостей: Рубанівської та Лепатиської. Як видно з карти Мелітопольського повіту, сучасна Князе-Григорівка, яка тоді звалась «Съверныя Кайры», входила до сусіднього Дніпровського повіту.
У 1923 році в Україні проведено реформу адміністративно-територіального поділу, яку було спрямовано на скорочення адміністративно-територіальних одиниць. Постановою ВУЦВК «Про адміністративно-територіальний поділ Катеринославщини» від 7 березня 1923 року № 308 утворено Великолепетиський район, до якого включено території Великолепетиської та Рубанівської волостей. Великолепетиський виконком розпочав свою діяльність 13 березня 1923 року.
У подальшому Великолепетиський район пережив не одну реорганізацію. З 1925 р. у зв’язку з ліквідацією губернії район входив тільки до складу Мелітопольського округу. У 1930 р. була проведена нова адміністративно - територіальна реформа. Ліквідовано округи у тому числі Мелітопольський. Згідно з тією ж постановою ВУЦВК від 2 вересня 1930 р. ліквідований Верхньорогачицький район з приєднанням його території до складу Великолепетиського району . У 1930 – 1932 роках район безпосередньо підпорядкувався ВУЦВК. У 1932 – 1939 роках район перебував у складі Дніпропетровської області, а 10 січня 1939 р. на підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР створена Запорізька область, до складу якої і увійшов Великолепетиховський район. З утворенням 30 березня 1944 р. Херсонської області Великолепетиський район входить до її складу.

Природно-ресурсний потенціал: З корисних копалин у районі є червона глина для виготовлення червоної цегли та керамічних виробів у селі Рубанівка, вапняний щебень у с.Мала Лепетиха.

Розвиток промисловості та сільського господарства. Економічну основу Великолепетиського району становить сільськогосподарське виробництво. Тут добре родить озима пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник. Розвинене овочівництво, тваринництво та переробна промисловість.

Освіта та культура:  На території Великолепетиського району функціонує 13 загальноосвітніх шкіл, 15 дошкільних дитячих закладів, 2 будинки культури, 9 клубів, 13 бібліотек, 1 дитяча школа естетичного виховання.
Кількість культових споруд (церкви, монастирі, костели, мечеті, молитовні доми, синагоги, інше) – 9.

Періодичне видання: Виходить друком районна газета

Архітектурні та монументальні споруди: На території Великолепетиського району знаходиться 43 пам'ятки історії та 10 - пам'яток культури. 

Археологічні пам'ятки. У Великолепетиському районі пам'ятками археології є окремі невеличкі стоянки мисливців кам'яного віку, поселення та залишки стійбищ скотарів (доби бронзи, раннього залізного віку, середньовіччя), пізньоскіфське городище, грунтові могильники доби бронзи та середньовіччя. Більшість пам'яток археології представлена поховальними комплексами - курганами. Усі стоянки та стійбища є місцями короткочасних або відносно нетривалих зупинок мисливців та скотарів.
Пам'ятки археології району охоплюють досить великий відрізок історії, що складає понад 10 тисяч років. Найдавнішим свідченням заселення території Великолепетиського району є пункти нечисленних знахідок доби пізнього палеоліту, які засвідчують перебування тут мисливців ще за часів пізнього плейстоцену, у т. ч. й льодовикової епохи. Цей етап заселення району датується проміжком між 20 та 11 тисячами років тому. Не представлена стоянками наступна доба - мезоліт. Поодиноко представлено стоянки неоліту (6-5 тисячоліття до нашої ери), поселення та стійбища доби бронзи (2-го тисячоліття до нашої ери), поселення й стійбища скіфів (4 ст. до н.е.). Є також поселення та могильник середньовіччя. Унікальною археологічною пам'яткою є Великолепетиське пізньоскіфське городище - пам'ятка археології національного значення. Археологічна карта Великолепетиського району.

Видатні уродженці та земляки району:

Богуцький Юрій Петрович
(1952 р.н., с.Миколаївка)
Заслужений діяч мистецтв, автор наукових праць
Болгарін Ігор Якович
(1929 р.н., с.Донузлав (тепер смт Красногвардійське, АР Крим))
письменник, кіносценарист, режисер

Гречихін Микита Артемович
(1903 р.н., с.Мала Лепетиха)
Герой Радянського Союзу

Гридасов Дмитро Тихонович
(1925 р.н., с.Рубанівка)
Герой Радянського Союзу
Загной Володимир Карпович
(1926 р.н., с.Рубанівка)
Герой Радянського Союзу



 


Використані джерела:

Анісімов Ю. Великолепетиський район / Ю.Анісімов // Таврійський регіон. - 2012. - березень. - (№9). - С.4.
Оленковський М.П. Археологічні пам'ятки Великолепетиського району Херсонської області. Археологічна карта. – Херсон: Айлант, 2005. – 51 с.;15 іл.

Корисні Інтернет-посилання:

Великолепетиська районна державна адміністрація -  офіційний сайт

Історія Великолепетиського району 

Соціально-економічний паспорт району 

Календар подій

     1 23
4 5678910
1112 13 14 151617
18 19 2021222324
25262728293031