Меньшов Олександр

ОЛЕКСАНДР МЕНЬШОВ

письменник, волонтер, військовослужбовець Збройних сил України 

Штрихи творчої біографії

Народився у 1977 році в місті Херсоні. Закінчив факультет машинобудування та економіки підприємства Херсонського національного технічного університету (1999). Згодом почав працювати у київських видавництвах: “КМ-Букс”, “ДІПА”, “Ліра-К”, писати гостросюжетні історичні та детективні романи у жанрі альтернативна історія, зображаючи в них реальність, яка могла б настати, якби історія, в один зі своїх переломних моментів пішла іншим шляхом. 

Письменницький талант у Олександра проявився ще в школі. “І от якось після уроків сидимо ми у класі, в групі подовженого дня, і до чергової вчительки раптом приходить її донька, вже доволі доросла дівчина. Поки ми робимо домашнє завдання, вона про щось спілкується з мамою та перед уходом залишає їй товстий шкіряний зошит. Ми тут же цікавимось, що це? Вчителька і каже, що це продовження «Трьох мушкетерів», яке написала її донька. Вона прочитала першу книгу, а оскільки дістати інші не могла, то вирішила написати своє бачення. Мене це так здивувало. Виявляється, можна і самому придумувати та писати книжки. Мабуть із того моменту я і почав займатися «літературною справою». Правда, писав суто для себе, бо було якось ніяково від думки, що хтось прочитає мої опуси. А вони були дуже-дуже сирі, дитячі, несерйозні. Зараз згадую і посміююсь”, – розповідав письменник у одному з інтерв’ю.

Під час навчання в університеті Олександр почав задумуватися про більш серйозні речі. Він писав, як то кажуть, “у стіл”, іноді давав почитати своїм найближчим товаришам. Слухав їхні коментарі та все не наважувався віддатися цій справі на всі сто. 

Альтернативна історія Олександра Меньшова

У 2017 році письменник взяв участь у конкурсі “Літературна нація Дніпра” з уривками повісті про альтернативну історію незалежної України “Верифікація вічності” та став одним із фіналістів у жанрі “Проза”. 

“Вперше серйозно я опублікувався вже у 2019-му році. Вирішив взяти участь у літературному конкурсі, який проводило видавництво «КМ-Букс». Воно відшукувало нових українських авторів. Пропонувало безкоштовно надрукувати переможців. Я відправив свій твір «Третя терція», і – о диво! – потрапив до шорт-листа. Але все-таки переможцем не став. Однак, редакторка, пані Наталя Тисовська, помітила мій твір і запропонувала надрукуватися поза конкурсом. Ось так все почалося. Проте і зараз для мене письменництво – це скоріше хобі, ніж основна справа. Так, на жаль, склалося”, – згадує літератор.

У травні цього ж року Олександр Меньшов дебютував на IX Міжнародному фестивалі “Книжковий Арсенал” з цим романом, події якого відбуваються в “умовній Українській народній республіці” зразка 1929 року. 

Пізніше з’явився ще один його талановитий твір “Репринти незакінчених чернеток” – шпигунський детектив про протистояння сил Головного управління імперської безпеки Третього рейху та підпільної мережі Організації українських націоналістів, яка діяла в окупованому Херсоні восени 1941 року.

Автор книги розвінчує міфи про те, що ОУН діяла тільки на Західній Україні. Виявляється, що одна з груп цього руху дійсно працювала в Херсоні, і доволі вдало. Між іншим, оунівці були не тільки в Херсоні, а й в Одесі, Дніпрі, Миколаєві, та навіть Бердянську і в Криму. У книзі є чимало посилань на реальні документи, які висвітлюють доволі цікаву і правдиву історію південного краю під час Другої світової війни. “Сподіваюсь, це переверне ваш погляд… Чи точніше сказати, не «ваш погляд», а той «спотворений химерний образ», нав’язаний нам чужою пропагандою”, – зазначав письменник.

Кожен свій твір, навіть маленьке оповідання чи вірш, Олександр вважав скарбом. З кожним з них його пов’язувала якась особлива історія. Натхнення приходило до нього під час пішої прогулянки, за кермом автомобіля та навіть уві сні: “От пам’ятаю, як ми їхали у різдвяний вечір в авто додому всією родиною та наспівували «Сей день торжествуйте», і мене наче перемкнуло. Відразу в голові сам собою почав складатися сюжет до оповідання: ніч, зима, Різдво, АТО, солдати в бліндажі. Натхнення може прийти і уві сні. Чесно! Якось наснився мені дивний сон, лячний сон, і я взяв його за основу в оповіданні «І піднялась рать». Або інший випадок: читав якось статтю про різницю між індивідуальністю та соціальністю, і так народився «Формікаріум». Чи от такий випадок: якось занурився у журнальну публікацію про можливість техноеволюції штучного інтелекту – чи не замінить він нас, людей, і стане новим єдиним представником розумного життя на Землі. З цього читання та міркування і народився «Принцип тригера». До речі, це оповідання в цьому році зайняло перше місце у конкурсі імені Ігоря Федорова”.

Ідеї для творів виникали зазвичай вранці, коли він йшов на роботу. А то, бува, і по дорозі додому раптом в голові починали складатися нариси про написане раніше. Тоді письменник залітав у квартиру, скидав взуття і починав занотовувати свої думки та ідеї. У такі моменти навіть смачна вечеря на столі не могла змусити його відірватися від цього процесу.

Під час написання творів автор цінував не швидкість, а якість. Наприклад, перша версія “Третьої терції” зайняла у нього 7-8 місяців, “Репринтів незакінчених чернеток” – півроку. Та і потім, бувало таке, що Олександр ще багато разів все це перечитував та виправляв.

У нього неодноразово питали: “Чому його твори написані у жанрі альтернативної історії, а не реальної?”. На це він відповідав: “Я… ставив собі задачу підштовхнути людей до того, щоб позбавитися нав’язаних нам історичних міфів. І привів тоді у доказ слова однієї своєї читачки, яка сказала, що дякуючи «Терції» вона нарешті зрозуміла історію нашої країни, яку так не любила слухати у школі...”.

Письменника часто запрошували до шкіл та бібліотек міста, де він неодмінно розповідав не лише про свою творчість і нові книги, а й про справжню історію Херсона – не зросійщену, як звикли подавати з радянських часів.

Життя в окупованому Херсоні

Коли 24 лютого 2022 року росія почала повномасштабне вторгнення, родина Меньшових не передбачала, що Херсон окупують так швидко. Лишатись у місті було небезпечно, але і їхати також було небезпечно через невідомість.

Попри це сім’я літератора, як і всі херсонці, не здавалися. Хоча Олександр знав, що багато волонтерів зникли безвісти, але продовжував допомагати іншим – розвозив продукти пластунам, які також залишилися в окупації, щоб вони самі не ходили містом. Але чоловік дотримувався важливого принципу – купував продукти лише українських виробників: “Ми ходили в магазини, і я шукав наші херсонські товари, мене це трохи тішило, знаходив кетчуп «Чумак», коньяк «Таврія» або ще щось таке. Я фотографував і писав маленькі заміточки у блогу: «О, дивіться, трошечки Херсона знайшов»”. 

Херсонська філія Національної скаутської організації України “Пласт” займала особливе місце в житті Олександра ще у мирні часи. Його донька Поліна вступила до неї ще у 2020 році. Вона займалася в гуртку “Херсонські конвалії”. Тому письменник допомагав членам цього товариства під час окупації. Хоча чоловік не був пластуном, він долучався до діяльності спілки. Поки місто контролювалось росіянами, літератор таємно проводив онлайн-гутірки (тобто уроки) для гуртка Поліни, розповідаючи про історію України, Українську народну республіку. Але потім це стало надто небезпечно. “Одного дня в Херсоні почали випускати російську газету, в якій «Пласт» занесли до небезпечних для росії організацій”, – згадував письменник. Через це сходини припинилися. А однострій доньки довелося заховати. 

В період окупації іноді було нестерпно важко. Особливо через те, що не було зв’язку та правдивої інформації про ситуацію в країні. Але Олександр Меньшов не опускав руки та документував події, публікував свої дописи у Facebook, давав інтерв’ю, розповідав про ситуацію у місті, знімав правдиві фоторепортажі для сайту “Кавун. City”. Редакція цієї медіаплатформи провела в окупації 4,5 місяці. Протягом цього часу співробітники майже не виходили з дому. Проте мали “очі” серед місцевих мешканців. "Цей фоторепортаж у серпні 2022 року ми зробили передусім завдяки фото Олександра, хоча там не лише його світлини. І саме його фраза стала заголовком до статті. Тоді ми не могли розкривати авторів фото – вони всі перебували в окупації, але надали фото нам і попросили зазначити авторами саме «Кавун.City»”, – зазначає журналістка Євгенія Вірлич. Називався він “«Цикорій за ціною кави, кава – за ціною Космосу»”: на що росіяни перетворюють Херсон”.

В окупації письменник разом із родиною прожили майже пів року: “Виїхати ми планували давно, але ніяк не могли це зробити. Ми довго чекали, що нас звільнять. Адже відусюди були повідомлення, що от-от незабаром звільнять. Жити під росією, яка «тут навсегда», ми точно не хотіли, але хотіли побачити деокупацію Херсона. Із кожним днем ставало дедалі важче. Зокрема, ми не хотіли, щоб наші діти навчались у російській школі – до цього могло дійти”. 

Наприкінці серпня 2022 року родина Меньшових прийняла рішення виїжджати з Херсона, шоб нарешті вирватися із тенет “руського миру” Їхали через Василівку Запорізької області, стояли в черзі з близько тисячі автомобілів, добиралися сім діб. Доводилося ночувати в школі, в садку на карематах. “Ми думали, що не випустять. Однострій Поліни залишили вдома, щоб не знайшли під час обшуків на блокпостах. Ретельно перевіряли речі, водили дулом автомата. На щастя, випустили”, – згадував Олександр.

У Запоріжжя приїхали 24 серпня, на День Незалежності України. Вони наче опинились в іншому світі: “Ти наче перетинаєш невидимий кордон: тут люди живуть, ходять по магазинах, у магазинах все є, деякі навіть відпочивають. Після окупації це був справжній шок. Це важко пояснити – мабуть це варто пережити”. 26 серпня родина дісталася Вінниці. Тут їх вже чекали друзі, які знайшли їм житло.

Олександр вирішив не гаяти часу і наступного дня одразу вирушив до військкомату. На медогляді у нього виявили алергію. Через це він не зміг потрапити до десантно-штурмових військ. Йому сказали, що зателефонують і відпустили додому. Передзвонили письменнику аж наприкінці лютого 2023 року. Він тоді вже працював вантажником на “Новій пошті”. Його викликали разом із речами, сказали, що відправлять до новоствореної бригади. 8 березня він вже був у частині. Так чоловік став піхотинцем.

Одразу ж після приїзду до частини Меньшов пройшов навчання: спочатку в Україні, потім – на базі в Німеччині: “Десь місяць ми навчались там. Це було дуже цікаво: і саме навчання незвичне, і навички спілкування незабутні. Ніколи не мав тих відчуттів, які були там. І от після навчання ми повернулись до України, отримали техніку”.  

Наприкінці травня їх перекинули під місто Бахмут Донецької області. Це саме про них казали у новинах: “ЗСУ закріпились на позиціях”. “Ми от ті піхотинці, які тримають позиції – штурмові війська вибивають позиції, а ми їх тримаємо, щоб їх знову не захопили. Скажу вам, відносно складна робота”, – розповідав військовий.  

Спочатку Олександр намагався писати нотатки з передової. Потім на це зовсім не залишилось часу. Іноді автор публікував пости в соціальних мережах про події, які його дійсно вражали або розлючували. “... на одній із позицій ми знайшли командирський, скоріш за все, бліндаж і там були деякі речі, які були викрадені й винесені цією людиною з Кліщіївки, під якою ми стояли. Серед іншого був рушничок ручної роботи, замазюканий, мене це збісило. Скажімо так: це заліз у чужу хату, взяв речі, посуд, взяв цей рушничок, поставив собі лавочку під дикою вишенькою, дивився на ту Кліщіївку, сидячі в тому бліндажі, облаштував собі пічечку, топив, ймовірно, курив, їв і витирався оцим рушником. Мене це дуже вивело, я написав пост. Цей рушничок я забрав і намагався його випрати, як міг, додавав усяку хімію, і дружина допомагала прати, я їй передавав, але, на жаль, повністю не вдалося його відбілити, плями так і залишилися”, – не стримуючи злості згадував чоловік. Цей рушничок він передав у Херсон Оксані Погомій, лідерці осередку громадського об’єднання “Справа громад”, на базі якого діяв музей. Олександр хотів, щоб люди дивилися на цю річ і розуміли, з ким ми маємо справу, хто наш сусід. 

Наступна знахідка стала доказом у справі агресії росії проти України. Це була книжка “Живу, сражаюсь, побеждаю!” з порадами військовому, написана російською спілкою ветеранів Афганістана і спеціальних військових операцій. У ній йдеться про те, що українці – неправильні руські, що “ми їх переможемо і навчимо жити” і так далі.

“Дуже сподіваюсь, що скоро ми звільнимо нашу землю, виженемо ворога з усіх країв. Не буду казати, що важко, а насправді дійсно важко, але терпимо, скажемо так. У нас виходу немає, не ми почали цю війну, цю агресію проти нас. І я б хотів, щоб мої діти жили в мирній і сильній Україні, хай краще ми будемо воювати і зараз вирішимо це питання, ніж вони. Сподіваюсь на нашу перемогу, все в нас вийде”, – про це кореспонденту Української служби інформації сказав Олександр в останньому інтерв’ю. Останній пост у Facebook Олександр оприлюднив 13 листопада: без тексту, одне-єдине особисте фото - кадр з передової...

Олександр Меньшов поліг у бою під Кліщіївкою Донецької області 17 листопада 2023 року. Про це стало відомо лише за 5 днів після загибелі: 22 листопада. За 20 днів до того на своїй сторінці в соцмережі він анонсував вихід нової книги-щоденника “Я, Фокс та окупація”, яка містить спогади про окупацію Херсона, його думки, історичні факти, розповіді рідних і знайомих, багато світлин із улюбленим котом Фоксом. Але, на превеликий жаль, побачити її не встиг.... Майже одночасно вийшла друком його книжка-щоденник “

«Загибель Олександра – непоправна втрата для усіх, хто його знали, читали твори чи мали можливість почути у пластунському колі, але найбільшою вона є для родини, – каже дружина полеглого Героя Людмила. – Він був найкращим батьком для наших дітей та люблячим чоловіком». 

Олександра Меньшова, українського воїна, талановитого письменника, щирого патріота України поховали на Алеї Слави Сабарівського кладовища у Вінниці. 

Інтернет-джерела

Большакова Анастасія. На фронті загинув український письменник та волонтер Олександр Меньшов [Електронний ресурс] / Анастасія Большакова//Українська правда. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://life.pravda.com.ua/culture/2023/11/27/257941/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 27.11.2023. – Дата перегляду : 30.11.2023.

Вірлич Євгенія. Був другом херсонського “Пласту” і безмежно любив Херсон: на фронті загинув херсонський письменник Олександр Меньшов [Електронний ресурс] / Євгенія Вірлич, Тарас Бузак // Район. Берислав. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://beryslav.rayon.in.ua/topics/653700-buv-drugom-khersonskogo-plastu-i-bezmezhno-lyubiv-kherson-na-fronti-zaginuv-khersonskiy-pismennik-oleksandr-menshov. – Назва з екрана. – Дата публікації : 23.11.2023. – Дата перегляду : 25.11.2023.

Вірлич Євгенія. Олександр був нашими очима в окупації. На фронті загинув відомий херсонський письменник [Електронний ресурс] / Євгенія Вірлич // Кавун.City : [інтернет-вид. про життя м. Херсона і Херсон. обл.] : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://kavun.city/articles/326821/oleksandr-buv-nashimi-ochima-v-okupacii-na-fronti-zaginuv-vidomij-hersonskij-pismennik. – Назва з екрана. – Дата публікації : 24.11.2023. – Дата перегляду : 30.11.2023.

Вірлич Євгенія. Пів року провів в окупації. Зміг виїхати та подався до ЗСУ: письменник з Херсона про своє рішення [Електронний ресурс] / Євгенія Вірлич // Кавун.City : [інтернет-вид. про життя м. Херсона і Херсон. обл.] : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://kavun.city/articles/305756/piv-roku-proviv-v-okupacii-zmig-viihati-ta-podavsya-do-zsu-pismennik-z-hersona-pro-svoe-rishennya. – Назва з екрана. – Дата публікації : 14.08.2023. – Дата перегляду : 29.11.2023.

Вірлич Євгенія. У Вінниці прощаються з українським письменником Олександром Меньшовим, який загинув в бою [Електронний ресурс] / Євгенія Вірлич // Кавун.City : [інтернет-вид. про життя м. Херсона і Херсон. обл.] : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://kavun.city/articles/327441/u-vinnici-proschayutsya-z-ukrainskim-pismennikom-oleksandrom-menshovim-yakij-zaginuv-v-boyu?fbclid=IwAR3xb5HeSE1HD-E0p4W1TsW1iG9DrxFatBbLmrRGJRnPZCLUkvi3zM93hiM Назва з екрана. – Дата публікації : 27.11.2023. – Дата перегляду : 29.11.2023.

На фронті загинув відомий херсонський письменник, молодший сержант ЗСУ Олександр Меньшов [Електронний ресурс] // Top News Media Україна : новини України з відкритих джерел : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://top-news.com.ua/mista/odesa/na-fronti-zagynuv-vidomyj-hersonskyj-pysmennyk-molodshyj-serzhant-zsu-oleksandr-menshov/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 24.11.2023. – Дата перегляду : 30.11.2023.

Пашкевич Іванна. “Був людиною честі”. На війні загинув відомий український письменник та активіст [Електронний ресурс] / Іванна Пашкевич // РБК-Україна : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.rbc.ua/rus/styler/buv-lyudinoyu-chesti-viyni-zaginuv-vidomiy-1700926940.html. – Назва з екрана. – Дата публікації : 25.11.2023. – Дата перегляду : 27.11.2023.

Поліщук Марина. На фронті загинув відомий херсонський письменник [Електронний ресурс] / Марина Поліщук // Гривна : [газета] : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://grivna.ua/publikatsii/na-fronti-zaginuv-vidomiy-hersonskiy-pismennik. – Назва з екрана. – Дата публікації : 24.11.2023. – Дата перегляду : 29.11.2023.

“Расія здєсь навсєгда”: сім’я пластунки пів року прожила в окупації в Херсоні [Електронний ресурс] // Пласт : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.plast.org.ua/blog-plastunka-v-okupacii/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 30.12.2022. – Дата перегляду : 28.11.2023.

[Сьогодні ми маємо дуже особливу статтю] [Електронний ресурс] / записала Поліна Меньшова // Facebook. #обличчя_херсонщини. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.facebook.com/hashtag/%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%87%D1%87%D1%8F_%D1%85%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8. – Назва з екрана. – Дата публікації : 15.11.2021. – Дата перегляду : 28.11.2023.

Інтерв’ю з письменником, в ході якого він розповідає про свою творчість.

“Тримаємо позиції”: інтерв’ю з письменником, який став піхотинцем ЗСУ, про війну та військові будні [Електронний ресурс] / записала Тетяна Горбонос // УСІ. Online : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://usionline.com/trymaiemo-pozytsii-interv-iu-z-pysmennykom-iakyj-stav-pikhotyntsem-zsu-pro-vijnu-ta-vijskovi-budni-foto/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 12.10.2023. – Дата перегляду : 27.11.2023.