Головна Новини Вечір-спогад "Сонцебризний талант Володимира Куликівського"

Вечір-спогад "Сонцебризний талант Володимира Куликівського"

24.09.2012

           ..Недожив, недолюбив,  як треба,
             Недослухав небо чарівне...
             Чорних рамок  прямокутні ребра
            Обіймають те  байдуже “Не...”
            Рицарів сльозливої одежі
            В суперечці хочу запитать:
           Чи давно вже визначено  межі –
           Долюбить, дожити, доспівать?

 Ці рядки належать херсонському поетові Володимиру Петровичу Куликівському, якому б 18 вересня 2012 року виповнилось би 75 років. 22 вересня 2012 року у Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці  ім. Олеся Гончара відбувся вечір-спогад, присвячений творчості цього митця.
  Народившись у м. Балті Одеської області, Володимир Куликівський ще юнаком переїхав до м.Херсона, в якому швидко влився у літературний процес. Володимир Петрович стояв в одній шерензі з поетами - шістдесятниками. Саме тоді, у середині шістдесятих, з'явились його перші поетичні публікації, де молодий поет стверджує свою гідність і людську справедливість. Між тим Володимир Куликівський - один із найкращих поетів-ліриків із числа "шістдесятників".
  За своє життя Володимир Куликівський встиг опублікувати дві збірки ліричних віршів «Зелені ритми» та «Відтворення», а також дві чудові казки «Посварились місяці» та «Дубова рукавичка». Збірки «Казки» (яка була визнана найкращою у 2007 р.) та «Прощання з травнем» вийшли посмертно.
  Цікавою людиною був Володимир Петрович. Хто його добре знав, той, безперечно, зберіг у пам'яті дивні спогади про цього свого роду Дон-Кіхота: заклятого романтика, завжди здатного на різноманітні витівки і несподівані експромти. Своїми враженнями від зустрічі з поетом поділилася з присутніми Таїсія Миколаївна Щерба – письменниця, літературний критик.
Володимир Куликівський пішов дуже рано з життя, не доживши навіть до свого 50-річчя. Але своїм душевним поетичним словом він устиг привітати добрих і красивих людей і він устиг сказати своїй рідній землі останнє, прощальне слово:

І в мені, що життя не проспав,
Небуденна надія рясніє:
Я на землю не пилом упав,
А зерном, що в степах половіє.

Під час вечора декламувалися вірші Володимира Куликівського, лунали пісні у виконанні Олени Ткаченко – представниці літературного клубу «Лірники».
 

01.05.2025
 
Віктор Гурба: «…Тут моє кохання, тут моє коріння, тут моєї долі вічне джерело»
24.04.2025
 
«…Вигляд мав він мужній, погляд – рішучий, а рукостискання – міцне…»
18.04.2025
 
Олег Фотіаді: гідний син та хоробрий воїн своєї Батьківщини
15.04.2025
 
Збірка «Цвіт акації в окупації» Михайла Олійника
06.04.2025
 
Звільнена, зранена та нескорена Осокорівка (До третьої річниці деокупації населеного пункту Бериславського району)
04.04.2025
 
«Летять птахи мої понад літами…»
01.04.2025
 
Їх звільнили першими… Дякуємо нашим Захисникам! (До третьої річниці деокупації населених пунктів Херсонської області)
29.03.2025
 
«Хто, якщо не я? Ті хлопці, що мають по двоє-троє дітей?..». Історія загиблого захисника Херсонщини Володимира Кремінського
25.03.2025
 
Поетична збірка «Незламний Херсон» Михайла Олійника
20.03.2025
 
Вшановуємо пам'ять Миколи Братана

Календар подій

    1 234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031