Вшановуємо пам'ять Миколи Братана
15 років тому, 13 березня 2010 року, пішов з життя неперевершений оспівувач мальовничих степів та безкрайньої смаглявої Таврії – Микола Іванович Братан. Розпорядженням начальника Херсонської обласної військової адміністрації Олександра Прокудіна, 2025 рік на Херсонщині оголошено роком Миколи Братана – митця, закоханого у рідний край, який у своїй творчості змальовував неповторну красу і багатство південного регіону.
До Дня пам’яті поета, прозаїка, драматурга, перекладача, літературного критика, пісняра, лавреата української літературної премії ім. Андрія Малишка та обласної літературної премії ім. Миколи Куліша, заслуженого діяча мистецтв України фахівці відділу краєзнавства нашої книгозбірні провели цикл онлайн-зустрічей «Микола Братан – талант і слава Херсонщини». На літературні години завітали спеціалісти Херсонського міського центру професійного розвитку педагогічних працівників, учні Херсонських ліцеїв №№ 1, 52 «Перспектива» та Херсонської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 53, вихователі дошкільних навчальних закладів №№ 17, 34, 35, 73 та учнівська молодь позашкільного навчального закладу «Мала академія наук» Херсонської обласної ради.
Учасники заходів дізналися про дитинство, навчання та перші проби пера митця, про те, як поезія стала другою долею. «Тим, що я став поетом, завдячувати слід мамі Наталі Іванівні, поетичній натурі, яка, на жаль, рано пішла з життя; батькові Іванові Гавриловичу, знатному колгоспному механізаторові, який ніколи не писав віршів, але добре таки розумівся на красному письменстві».
Разом з учасниками зустрічей говорили про поліфонічні грані таланту Миколи Братана: лірику (збірки «Смаглява Таврія», «Правда хліба», «Поступ», «Свято на Перекопі», «У дорозі до вас», «Степові люди», «Озерниця», «Я ще осіннім не став», «Я – Сиваш», «Портрет з дороги», «Дожинок»); прозу (повість «Діждалися весілля», романи «Бережина», «Перепелина ніч», «Танго над лиманом», «Далі буде»); драматургію (повісті «Сердитий Бог», «Колюча Нива», «Лукавий сон», «Побите серце»); публіцистику (нариси «Сила любові» та «І краса, і держава»); «давню пристрасть» – переклади (книжка «Гостина»); блискучі експромти (збірки «Експромти», «Знову експромти», «Ще експромти», «Експромти дожинкові», «Гіркі експромти», «Експромти зблизька і здаля»).
Із замилуванням присутні слухали пісні на вірші Миколи Братана: «Різьблені ворота», «Зоря України», «Я без пісні і дня не прожив», «Рідна Херсонщина». Так, перед присутніми відкрилася ще одна сторона таланту митця – Братан-пісняр, який писав:
Як сівач, від засіву до жнив,
В неспокої простую землею.
Я без пісні і дня не прожив,
Та і вам не прожити без неї!
(Із пісні «Я без пісні і дня не прожив»)
Читали віршовані твори для дітей і про дітей зі збірок «Парасолька йде по місту», «День Святого Миколая», «Футбол з парасолькою».
Разом з учасниками заходів говорили про Миколу Братана як наставника творчої молоді, керівника літературної студії «Кулішева криниця» при Херсонській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Олеся Гончара. Не оминули плідні роки на чолі Херсонської обласної організації Національної спілки письменників України (1971–2006 рр.).
Всі присутні прослухали вірш «Вечір» у виконанні сина Миколи Івановича – Віктора Братана – та передивилися відеосюжет про вшанування пам’яті письменника 2020 року «Визнаний лірик степу».
Торкнулися антивоєнної теми, яка звучить в багатьох віршах поета:
Не кликав ніхто ні на поміч, ні в гості –
Послав божевільний наказ.
В замежжі лежать наші праведні кості
Й неслава товчеться по нас.
(Із вірша «Воїни-інтернаціоналісти»)
Автор засуджував агресивну політику радянського керівництва, яке протягом багатьох десятиліть провокувало численні війни в різних куточках планети.
Коротко, влучно, доречно – в серця присутніх проник експромт, написаний ще у листопаді 1991 року:
Хто ганить прапор жовто-синій,
Той чужаниця в Україні.
Не оминули увагою останню збірку літератора «Від сонця до сонця…», яку автор готував до свого 75-річного ювілею.
Багатогранність таланту митця вражає! Микола Братан був сповнений творчими задумами, проводив велику громадську роботу, пропагував рідне українське слово, любов до краю і Батьківщини. Свою причетність до народу, мови, держави поет проголошував упродовж усього свого творчого життя. Як заповіт, залишив нам оспівувач смаглявої Таврії вірш, що став піснею на музику Валерія Другальова «У дорозі до вас»:
Може, вість промайне: був такий-то… немає…
Ви не вірте, що я передчасно погас,
А повірте в мандрівку, яка не минає,
Без печалі скажіть: він в дорозі до вас.
15 років не з нами Микола Братан, та Він у дорозі – у дорозі до нас через свою творчість, що залишив нам у спадок.
