Оснач Оксана Василівна

ОКСАНА ВАСИЛІВНА ОСНАЧ

художниця, членкиня Національної Спілки художників України

Сторінками біографії: на шляху до мистецтва

Оксана Оснач народилася у м. Херсоні 11 лютого 1965 року. Правнучка майстра художньої кераміки Якова Бацуци. Дівчина малювала завжди, але не вбачала в цьому чогось особливого. Старанно вчилася в школі, не мала проблем із логікою, добре засвоювала математику, фізику. Пішовши по стопах батька-інженера, у 1988 році закінчила Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» за спеціальністю «Інженер електронної техніки».
«Сподіваюся, була непоганим інженером, хоча працювала за фахом недовго, наша промисловість не витримала моїх декретів», – жартує Оксана Василівна.
О. Оснач власноруч шила одяг для двох доньок і сина. Робила це професійно, бо попередньо отримала професію швачки в міському центрі зайнятості. Не любила обмежень і одноманітності, тому залюбки шила не лише дитячий одяг, а й костюми для бальників та гімнастів, проявляючи свою фантазію та індивідуальність. Через багато років, саме діти, які навчались на художніх спеціальностях, повернули її у творчість. Викладачка доньки захопилась одягом, який жінка пошила своїм студентам власними руками і порадила вчитись мистецтву професійно.

• «Насправді я думаю, що творчість завжди була в мені. Як, напевно, і в кожній людині. Є творець. Недарма творець цим словом називається. І творчість проявлялася в мені: в дитинстві і в юності, і завжди вона була. Знаєте, можна талановито зварити борщ і творчо. Просто, ми, коли говоримо про творчість, це простіше казати, коли людина малює або людина співає. Ми рідко замислюємося над тим, що людина може створює красивий світ довкола себе», – розмірковує майстриня.

У 2009 році Оксана Оснач отримала диплом за спеціальністю «Образотворче мистецтво». Її викладачами були Володимир Чуприна, народний художник України та учень великого живописця Олексія Шовкуненка, і Наталія Кругла, одна із засновників кафедри образотворчого мистецтва та дизайну, викладачка ексклюзивної техніки в образотворчому мистецтві.
Після завершення навчання, Оксана Оснач працювала викладачем кафедри образотворчого мистецтва та дизайну Херсонського державного університету (2009 – 2014 роки). З квітня 2012 року – член Національної Спілки художників України.
Викладацька діяльність в Херсонському державному університеті надихнула на проведення майстер-класів для всіх охочих, а потім – на створення власної студії творчості, щоб допомагати іншим розкрити свій творчий потенціал, наголошуючи: «Творець є в кожному з нас. Питання в тому, чи ми даємо йому проявлятися. Дітьми ми всі творці, потім забуваємо. І бухгалтер, і економіст, і домогосподарка – всі. Можна вибрати будь-який вид творчої діяльності, як хоббі. І ви відчуєте знову свою творчу дитину».
Оксана Оснач надає перевагу техніці олійного живопису, працює в реалістичному напрямку. Художниця зазначає: «Надихаюся простими, звичними речами. Обожнюю динаміку взаємодії теплого і холодного. Шукаю світло в роботах і в собі». Помічати красу навколишньої дійсності, гармонію кольорів та форм – саме такою є творчість сучасної української майстрині, якій властива життєствердна палітра: пейзажі, портрети та натюрморти сповнені сонячним світлом. Жартує: «Що бачу – те й співаю».
У 2015 році Херсонською обласною організацією НСХУ Оксані Оснач присвоєно звання «Кращий художник року».
Сьогодні роботи художниці Оксани Оснач відомі в Україні та поза її межами, вона – учасниця всеукраїнських, обласних та міжнародних художніх виставок. Роботи майстрині знаходяться у Херсонському обласному художньому музеї ім. О. Шовкуненка та приватних колекціях в Україні, Польщі, Болгарії, Німеччині, Ізраїлі та Голландії.
Основні твори до повномасштабного вторгнення: «Сонячний дворик» (2009), «Натюрморт з декоративним виноградом» (2009), «Зима в Херсоні» (2010), «Калинове підвіконня» (2010), «Весна. Повінь» (2011), «Мороз і сонце» (2012), «Львів. Перспективні враження» (2012), «Небо і земля нині торжествують» (2014), «Сяйво осені» (2014), «Сніжність» (2018), «Дзен» (2018), Три акорди (2018), «Катерина» (2019), «Зоряне море» (2020), «Затишок у кошику» (2020), «Ніби не літає...» (2020), «Світла мить» (2021).

Мистецтво, народжене війною

Активна творча діяльність продовжувалася до 24 лютого 2022 року… З початком повномасштабного вторгнення художниця-майстриня майже місяць не могла навіть пензля взяти в руки. Єдине, що робила – це ескізи та замальовки. Оксана Оснач жила в очікуванні «скорішого завершення усього жахіття». Проте з вторгненням російських військових на територію України та боїв під Херсоном за Антонівський міст – місто опинилося під затяжною окупацією. У цей час художниця думала і про виїзд з Херсонщини, однак категорична відмова батьків залишати рідну домівку й розуміння того, що під час перевірок на блокпостах окупанти можуть виявити патріотичні публікації, пов’язані з її ім’ям, вплинули на її рішення залишитися разом з родиною у місті. Постійні пошуки продуктів, довжелезні черги, присутність ворожих солдат з автоматами й колони військової техніки, оголошення про зникнення людей і розуміння того, що нічого не можеш зробити, заганяло в глухий кут, з якого художниця вийшла завдяки творчості. Хоч вона й намагалася триматися, але діти бачили, як її вимотує окупаційне життя, і просили: «Мамо, малюй».
Незадовго до війни Оксана придбала кілька полотен великого формату.

• «Я подумала: я буду робити те, що я вважаю за потрібне. З вікна я бачила: у нас досить довго ще майорів український прапор. Потім – їхня ганчірка. І от хай там у вас буде рашка, а в мене тут буде Україна, в мене в серці – Україна і на полотні буде Україна такою, як її бачу з тими емоціями, які я переживаю. Але я хотіла, щоб там була наша сила, міць, впевненість. Бо болю і страху й так достатньо було», – розповіла художниця.

Оксана Оснач не повернулася до робіт, над якими працювала до 24 лютого, а розпочала малювати абсолютно нові, немов відкрила іншу сторінку в своїй мистецькій біографії.
День, коли вперше після початку повномасштабного вторгнення взяла до рук пензля, художниця пам'ятає добре: «Це було 22 березня… В цей день я зрозуміла, що можу повернутися до праці, а саме до написання картин олійними фарбами на полотні. Бо до цього я лише могла робити наброски образів, які були в моїй голові для майбутніх робіт. Це було важливо, тому що перші ескізи завжди є найбільш виражені, точні та яскраві. Я не знаю як це правильно описати, але для мене це стало своєрідною арт-терапією: коли ти малюєш, аби звільнитися від усього в собі, дати раду власним емоціям та хвилюванням. Адже це були ілюстрації того, що я бачила навкруги та в інформаційному просторі. Так як з перших днів війни я невпинно слідкувала за всіма подіями по телебаченню та інтернету». Так з'явилась перша робота – «А буде Син, і буде Мати». Коли Оксана поділилася своєю роботою у мережі «Facebook», що було досить ризиковано, отримала шалений сплеск відгуків. «…Прийшло відчуття, що ця творчість потрібна не тільки мені», – говорить художниця.
Впродовж окупації Оксана Оснач написала 10 картин, які так і називає – «окупаційними».
Художниця прагнула відійти від трагізму буття і показати свою віру у світле майбутнє нашої країни. «Це не просто війна росії проти України, це війна зла проти добра, і добро і краса вони переможуть. Ми насправді добрі й красиві і сильні, правда з нами, Бог з нами – ми переможемо!», – переконана художниця.
Так народився образ українки, яка засіває поле – картина «На Щастя, на Долю…», що є втіленням дуже світлих сподівань, адже у вигляді дівчини на полотні зображена Україна.
Увесь біль та молитву за загиблих людей у Бучі та Ірпені Оксана Оснач вклала у наступну свою картину – «Ой, у лузі червона калина». Ділячись нею у соціальній мережі розмірковувала: «Коли художник написав картину, він вільний нічого більше не казати і не писати текстів до неї… Картина сама повинна промовляти… Або співати…». Задум картини трансформувався, бо працювати над нею художниця розпочала до того, як дізналася про події в Бучі та Ірпені, а закінчила вже після того, як весь світ жахнувся від звірств та масових вбивств мирних жителів цих міст. «…Це не просто війна, а геноцид… Вбивство українців за те, що вони українці…», – підсумовує Оснач.

Символічною є картина «І Слава, і Воля» – український воїн зі зброєю у руках, одночасно світлий, романтичний, добрий і мужній, сміливий та завжди готовий боронити рідну землю. Багато хто в зображеному герої упізнав командира 36-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ Сергія Волинського, який боронив Азовсталь. Працюючи за роботою Оксана Оснач побачила відео-звернення захисників Маріуполя. Художниця говорить: «Насправді, я не планувала портретної схожості, але так вийшло… І коли люди, які особисто знають Сергія мені писали, що пізнали його в цій картині – я була трохи здивована. Але напевно, так було необхідно… Мені було дуже важливо зобразити героя, який в ті дні коли я малюю – рятує Україну, в тому числі мене особисто».

Дівчина, яка тримає земну кулю у руках зображена на картині «Рятує світ». «Це може бути і Україна, і мати, і краса… Хто як побачить. Проте я точно знаю, що цей образ не лише рятує світ, а й змінює його. Тому що після нашої перемоги – світ ніколи не буде таким як був, він стане кращим…», – говорить Оксана Оснач.
Українську дівчину з проникливим до глибини душі поглядом, в якій багато хто впізнає легендарну Пташку (Катерину Поліщук) з Азовсталі, зобразила Оксана Оснач у картині «В серці маю те, що не вмирає...». Художниця зазначає, що насправді це зібраний образ безстрашних українських дівчат.
Наступною була глибинна робота «Надія», на якій зображено хлопчика-янгола.

Дві останні роботи – «Свята Мати Героїв» (українку з палаючим мечем) та «Воїн світла» (крилатий воїн у червоному плащі з мечем, у ногах – двоголова курка) – до звільнення Херсонщини не оприлюднювала, щоб не наражати на небезпеку себе та близьких. Ще в середині червня 2022 року, працюючи над картиною «Воїн світла», до сусіднього будинку художниці приходили з обшуком окупанти. Оксана Оснач прекрасно розуміла, що в їхньому домі стільки проукраїнської символіки, що сховати її неможливо – «шмон» вони не пройдуть. Задля безпеки родина Осначів переїхала на дачу в плавнях, величезний плюс якої був у тому, що дістатися до неї можна було тільки по річці. Там залишалися до початку жовтня. Усі картини перед виїздом заховали. Звісно, при ретельному обшуку їх неодмінно б знайшли, але, на щастя, цього не сталося.
6 червня 2023 року, внаслідок підриву росіянами Каховської ГЕС їх дачу змило водою. «Вона стала нашим корабликом. Човником десь у морі», – говорить Оксана Оснач.

11 листопада 2022 рік – день звільнення Херсона. «Це яскраве відчуття свободи не передати словами. Ми бачили раніше росіян усюди – вони могли бути поряд у черзі, на ринку, в лікарні, стоматології, на БТРах. А тут їх немає. Їх більше немає», – згадує художниця.
Осначі поїхали до Києва, щоб лікувати батьків, які ослабли в окупації. На якийсь час Оксана поверталась до Херсона. «Київ уже був холодний, сірий. А Херсон мій сонячний, жовтенький. Всі ганчірки рашистські викинуті, місто завішане жовтими і блакитними плакатами. Малесенький, жовтесенький, поранений, поруйнований. Але все одно – світлий», – посміхається художниця.
Вже у столиці херсонська художниця закінчила роботу над картиною «Воїн світла» та крайньою своєю роботою «Одвічна гармонія». Десять полотен мисткині демонструвались у Музеї історії міста Києва під час відкриття виставки чумацьких ікон на рибі «Іхтіс».

Чумацькі ікони

Працюючи здебільшого в реалістичному стилі, Оксана Оснач не боїться експериментувати. Херсонська художниця займається іконописом на рибах, відроджуючи традицію, яку започаткували чумаки. Ще до повномасштабного вторгнення, про давню традицію створення живопису на рибі їй розповів херсонський історик, краєзнавець Андрій Лопушинський, і Оксана Оснач вирішила спробувати.

Універсальний символ риба – це перший символ християнства. Грецькою мовою «Іхтіс» – це риба. За легендами, коли чумаки вирушали до Криму, то брали з собою ікони, які були написані на сушеній рибі. Це були їх обереги. В історію мистецтва такі роботи увійшли під назвою «Ікона на камбалі», за назвою риби, на якій малювали найчастіше.
Задля збереження історії України, художниця наголошує на необхідності розвитку рідної культури, популяризації виставок, адже «сам, на жаль, росте тільки бур’ян». Вперше її виставка ікон відкрилася в Херсоні у жовтні 2021 року і тривала до повномасштабного вторгнення. Показовим є той факт, що росіяни ще 2021 року вкрали зображення однієї з ікон Оксани Оснач для виставки у Санкт-Петербурзі. Художниця випадково натрапила в інтернеті на фото своєї камбали на рекламі одного з місцевих музеїв. Століттями росіяни намагаються знищити нашу історичну пам’ять, перекручують факти, привласнюють культурні традиції. Випадок із вкраденою іконою не став винятком. Так, Оксана Оснач зазначає: «Ікони на камбалі властиві українцям, і звісно ж, росіяни не вказують, що це наша історія і традиція».
Повномасштабне вторгнення росії застало виставку ікон в стінах краєзнавчого музею, де зберігалися й інші роботи художниці. На щастя, у березні 2022 року Оксані Оснач з чоловіком вдалося забрати ікони з музею і, оминаючи ворожі блокпости, перевезти додому.
У березні 2024 року Оксана Оснач подарувала Херсонському обласному краєзнавчому музею Семистрільну ікону Божої Матері, що зображена на камбалі. Ікона увійшла до виставки «Незламна Херсонщина». Мисткиня створила цю ікону як оберіг для рідного міста, наголошуючи: «Семистрільна ікона – найпотужніший захист від ворогів».

«Гола правда»

У квітні 2024 року Оксана Оснач презентувала у Херсоні виставку «Гола правда». Це картини еротичного жанру із серії 18+, на них зображені оголені жіночі та чоловічі тіла. За словами художниці, людей на полотні вона зображувала такими, як їх створили природа і Бог.
«Ідея виникла дуже спонтанно. Це було спілкування з херсонками, саме з Наталією Шушлянніковою. І вона озвучила: "А чому ні, чому не зробити". І отак виникла ця ідея. І я дуже щаслива, бо привезла її херсонцям з надією, що це буде їх радувати. Мої роботи не зможуть захистити місто, але принаймні піднімуть настрій його жителям», – говорить Оксана.
23 картини з цієї експозиції, написані протягом останніх пʼяти місяців, ще дві – до повномасштабного вторгнення. Одна з них має назву «Ніби не літає». Її майстриня написала у 2020 році. Під час тимчасової окупації Херсона картина перебувала у театрі і те, що картина збереглася авторка дізналася після звільнення міста.
«Картина дуже знакова для мене, вона улюблена. На моє прохання її передали у Київ. Вона була на двох столичних виставках. І от зараз для мене дуже символічно, що картина повернулася в Херсон. З надією, що і ми отак злетимося, повернемось до міста і будемо тут», – розповіла Оксана.

«Я думаю, що після перемоги ми власноруч почнемо відроджувати країну…»

Наразі, Оксана Оснач перебуває у Києві. Займається власним культурним проєктом – малює ікони на камбалі, а на підтримку Збройних сил України проводить під час виставок благодійні збори. Експериментує й надалі: розписала гільзи й уламки ракети Х-101.

• «Військові спитали, чи зможу це зробити? І я, як у випадку з камбалою, сказала: так. І я розуміла, що це уламки, що це було випущено по нас, і я вирішила, що я намалюю місто. Мирне місто, яке збирається спати. Або вже вечір і світяться вікна. Як наше домашнє віконечко. Абсолютно мирне. Мені хотілось зобразити Батьківщину-мати київську, яка захищає символічно, звичайно. І я залишила всі подряпини, які були, і вплавила їх в цей живопис, щоб вони теж працювали емоційно. Пізніше мені дали гільзи якраз наші, і коли я на уламках малювала, то думала, що у цих недолугих людей не може бути рівно, тому я їх розташувала зображення під кутом. Тому наші будинки й наш пам’ятник стоїть рівно, а їхні уламки – косо і криво. І дуже чітко стоять наші гільзи – це наші люди, які зустрічають українських воїнів, це наша Херсонська область, вся Херсонщина – всі, хто пережив окупацію», – розповіла Оксана Оснач.

Художниця неодноразово отримувала пропозиції щодо купівлі картин, народжених війною, але продавати поки наміру не має. Оксана Оснач переконана, ці роботи ще мають побачити мешканці вільного Херсона, коли це буде більш безпечно.
Дивлячись у майбутнє, Оксана Оснач говорить: «Коли мене питають, які мої плани на майбутнє, я думаю, що після перемоги ми власноруч почнемо відроджувати країну. Українці потребуватимуть реабілітації, Україна – відбудови. Створення краси в художніх студіях лікуватиме душі й допомагатиме відновлювати нову прекрасну квітучу Україну».

Інтернет-джерела

1. Вірлич Євгенія. Ікона на рибі і мистецтво в окупації: відкрилась виставка робіт херсонської художниці Оксани Оснач [Електронний ресурс] / Євгенія Вірлич // Кавун. City : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://kavun.city/articles/283720/ikona-na-ribi-i-mistectvo-v-okupacii-vidkrilas-vistavka-robit-hersonskoi-hudozhnici-oksani-osnach. – Назва з екрана. – Дата публікації : 30.04.2023. – Дата перегляду : 03.02.2025.
2. Жукова В. І. Оснач Оксана Василівна [Електронний ресурс] / В. І. Жукова // Енциклопедія Сучасної України. – Київ, 2022. – Т. 24. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-77422. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 01.02.2025.
3. Іванова Таміла. «Ми існуємо, ми творці, ми малюємо – всупереч обставинам». Оксана Оснач про виставку робіт херсонських митців у Києві [Електронний ресурс] / Таміла Іванова, Світлана Білоус // Суспільне Херсон : [інформ. інтернет-вид.]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://suspilne.media/kherson/712328-mi-isnuemo-mi-tvorci-mi-maluemo-vsuperec-obstavinam-oksana-osnac-pro-vistavku-robit-hersonskih-mitciv-u-kievi/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 23.04.2024. – Дата перегляду : 03.02.2025.
4. Іванова Таміла. «Я подумала: дзуськи, от хай там у вас буде рашка, а в мене тут буде Україна». Херсонська художниця про окупацію [Електронний ресурс] / Таміла Іванова // Суспільне Херсон : [інформ. інтернет-вид.]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://suspilne.media/kherson/485404-a-podumala-dzuski-ot-haj-tam-u-vas-bude-raska-a-v-mene-tut-bude-ukraina-hersonska-hudoznica-pro-okupaciu/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 28.05.2023. – Дата перегляду : 03.02.2025.
5. Ікони на рибі! Неймовірні картини, намальовані в окупації Херсона [Електронний ресурс] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=AP9ISQe8syY. – Назва з екрана. – Дата публікації : 23.05.2023. – Дата перегляду : 01.02.2025.
6. Картини, створені в окупації – виставка Оксани Оснач [Електронний ресурс] // 1+1 Media. ТСН : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://tsn.ua/video/video-novini/kartini-stvoreni-v-okupaciyi-vistavka-oksani-osnach.html. – Назва з екрана. – Дата публікації : 03.05.2023. – Дата перегляду : 01.02.2025.
7. Картини та ікони Оксани Оснач [Електронний ресурс] // Facebook. Суспільне Херсон. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.facebook.com/watch/?v=933363227881510. – Назва з екрана. – Дата публікації : 13.05.2023. – Дата перегляду : 05.02.2025.
8. Мартинюк Альона. Мексика на воді та ікони на сухій рибі. Як художниця Оксана Оснач пережила окупацію Херсона [Електронний ресурс] / Альона Мартинюк // О, море. City : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://omore.city/articles/350821/meksika-na-vodi-ta-ikoni-na-suhij-ribi-yak-hudozhnicya-oksana-osnach-perezhila-okupaciyu-hersona-. – Назва з екрана. – Дата публікації : 30.03.2024. – Дата перегляду : 03.02.2025.
9. Оксана Оснач подарувала Херсонському обласному краєзнавчому музею чумацьку ікону [Електронний ресурс] // Вгору. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://vgoru.org/novini/oksana-osnac-podaruvala-xersonskomu-oblasnomu-krajeznavcomu-muzeiu-cumacku-ikonu. – Назва з екрана. – Дата публікації : 15.03.2024. – Дата перегляду : 03.02.2025.
Про Семистрільну ікону Божої Матері, що зображена на камбалі.
10. Оснач Оксана Василівна [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Оснач_Оксана_Василівна. – Назва з екрана. – Дата публікації : 22.04.2022. – Дата перегляду : 03.02.2025.
11. Піцан Світлана. «В мені завжди була творчість». Як херсонка Оксана Оснач змінила професію у 39 років [Електронний ресурс] / Світлана Піцан // Суспільне Херсон : [інформ. інтернет-вид.]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://suspilne.media/kherson/150320-v-meni-zavzdi-bula-tvorcist-ak-hersonka-oksana-osnac-zminila-profesiu-u-39-rokiv/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 25.07.2021. – Дата перегляду : 03.02.2025.
12. Свистуха Дар’я. Рибний іконопис: чумацькі традиції, що дійшли до наших днів [Електронний ресурс] / Дар’я Свистуха, Назарій Рубаняк // Суспільне Миколаїв : [інформ. інтернет-вид.]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://suspilne.media/mykolaiv/609503-ikoni-na-ribi-u-mikolaevi-vidkrili-personalnu-vistavku-hersonskoi-hudoznici-oksani-osnac/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 23.04.2024. – Дата перегляду : 03.02.2025.
13. Серія картин еротичного жанру. У Херсоні художниця презентувала виставку «Гола правда» [Електронний ресурс] // Суспільне Херсон : [інформ. інтернет-вид.]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://suspilne.media/kherson/725218-seria-kartin-eroticnogo-zanru-u-hersoni-hudoznica-prezentuvala-vistavku-gola-pravda/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 15.04.2024. – Дата перегляду : 03.02.2025.
14. У Музеї історії міста Києва відкрилась виставка херсонської художниці [Електронний ресурс] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=vJVPtWNA8DY. – Назва з екрана. – Дата публікації : 01.05.2023. – Дата перегляду : 03.02.2025.
15. Херсонська художниця презентувала у місті виставку «Гола правда» [Електронний ресурс] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=37majLcHH0k. – Назва з екрана. – Дата публікації : 15.04.2024. – Дата перегляду : 01.02.2025.
16. Чистота образів в сучасному живописі Оксани Оснач [Електронний ресурс] // AIR KUNST : [Галина Мангушева. Блог]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://airkunst.com/ua/blog-single/oosnach. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 03.02.2025.
17. Чумацька ікона на рибі: ІХТІС. Символ чумацтва. Роботи художниці Оксани Оснач, Херсон. Екскурсія. [Електронний ресурс] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=GmzV_EmknS4. – Назва з екрана. – Дата публікації : 09.05.2023. – Дата перегляду : 01.02.2025.
18. Щидловська Ганна. «Віра в перемогу – стрижень, який мене тримає», – історія творчого спротиву художниці Оксани Оснач [Електронний ресурс] / Ганна Щидловська // Вгору. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://vgoru.org/istoriyi/vira-v-peremogu-strizhen-yakij-mene-trimaye-istoriya-tvorchogo-sprotivu-hudozhnici-oksani-osnach. – Назва з екрана. – Дата публікації : 26.08.2023. – Дата перегляду : 03.02.2025.
19. «Я зрозуміла, що це потрібно не лише мені». Художниця залишилась в окупованому Херсоні і продовжує писати картини [Електронний ресурс] // Суспільне Херсон : [інформ. інтернет-вид.]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://suspilne.media/kherson/232127-a-zrozumila-so-ce-potribno-ne-lise-meni-hudoznica-zalisilas-v-okupovanomu-hersoni-i-prodovzue-pisati-kartini/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 24.04.2022. – Дата перегляду : 03.02.2025.