Павлінський Дмитро

Дмитро Павлінський народився у м. Херсоні. Після закінчення школи навчався у Херсонському морському училищі. Із задоволенням займався спортом. Був чемпіоном України з боксу серед аматорів. Служив у лавах ЗСУ, був десантником. Згодом освоїв професію висотника, працював у м. Києві та інших регіонах України, а також у рф.
У перші дні повномасштабного вторгнення росії херсонець Дмитро Павлінський повернувся з Польщі, де працював кілька років. Він кинув усе: спокійне життя, сім’ю та роботу, бо твердо вирішив захищати незалежність Батьківщини.
Зі своєю дружиною Світланою зустрілись у м. Гданську (Польща) і з того часу, протягом п’яти років, пара була разом.

Вони купили джип, завантажили генератор, ліки, тепловізор, бронежилети і вирушили на фронт, в Україну. Увечері Дмитро зателефонував Світлані та повідомив, що прийняв серйозне рішення. Він сказав, що йде на війну.
«Я рано пішла на роботу і ніколи не думала, що він так вчинить. Дмитро знав, що я його не відпущу, ляжу під колеса машини, але не відпущу. Тому й зателефонував вже, коли був на кордоні з Україною», – згадує дружина.
18 березня 2022 року Дмитро вступив до лав ЗСУ, служив у складі 23-го окремого стрілецького батальйону.

46-річний розвідник з позивним Ультра захищав Київську область – Бучу, Ірпінь, Гостомель. Був у складі екіпажу швидкого реагування на М113 (американський гусеничний бронетранспортер) у Новомихайлівці під Мар’янкою (Донецька обл.). Дмитро брав участь у штурмах і вуличних боях на ділянці Золота Нива, Павлівка, Вугледар. Загалом понад півтора року Ультра перебував на одному з найскладніших напрямків – Донецькому. Незважаючи на небезпеку, поранення та контузії, він ніколи не відмовлявся від завдань і завжди був попереду. Дмитро не прагнув отримати високе звання. Він залишався старшим солдатом, бо вважав, що керівник не має права посилати новачків на небезпечні завдання, якщо сам не готовий піти першим.

Після важких боїв на Донеччині, на початку вересня, батальйон Дмитра перекинули у новий, складний для орієнтування район з густими лісосмугами. Куп’янський напрямок (Харківська обл.) став останнім місцем служби захисника.
23 вересня 2024 року під час виконання одного з бойових завдань Ультра виявив замасковану вогневу позицію ворожої армії. Він повідомив про це своїй розвідувальній групі й почав вести прицільний вогонь. Завдяки його героїчному вчинку українські військові змогли завершити завдання та залишитися живими, вийшовши із зони ураження.
Дмитро, на жаль, загинув… Він до останньої хвилини свого життя залишився вірним обов’язку й честі.

Дмитро любив життя, любив подорожувати. Він мріяв про невеличкий будиночок в Криму; про байк, на якому хотів об’їздити весь світ. Та не судилося…

Дмитра Павлінського поховали у селищі Володарка Білоцерківського району Київської області біля батька.
Його відзнаки свідчать про неабияку мужність та самовідданість. Дмитра нагороджено почесними нагрудними знаками Головнокомандувача Збройних сил України «Сталевий Хрест», «Хрест хоробрих», «Золотий Хрест», пам’ятною медаллю «За стійкість», відзнакою командира «За сумлінну службу» та нагрудним знаком «За зразкову службу», почесними грамотами.
Ці нагороди є свідченням того, що Дмитро був не просто солдатом – він став уособленням хоробрості, стійкості та відданості своїй країні.

Інтернет-джерела

1. Дмитро Павлінський з Херсона [Електронний ресурс] // Facebook. Дніпро – ми з України. – Режим доступу : https://www.facebook.com/dniproukraine2022/posts/-дмитро-павлінський-з-херсона-розвідник-кулеметник-3-розвідувального-відділення-/977258541094884/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 09.12.2024. – Дата перегляду : 22.04.2025.

2. Журавель Вікторія. Загинув, прикриваючи побратимів: вшануймо хвилиною мовчання захисника з Херсона Дмитра Павлінського [Електронний ресурс] / Вікторія Журавель // Вільне Радіо : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://freeradio.com.ua/zahynuv-prykryvaiuchy-pobratymiv-vshanuimo-khvylynoiu-movchannia-zakhysnyka-z-khersona-dmytra-pavlynskoho/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 04.01.2025. – Дата перегляду : 22.04.2025.

3. Іванова Таміла. «Любив подорожі, мріяв про будиночок у Криму та байк». Історія військового з Херсона Дмитра Павлінського [Електронний ресурс] / Таміла Іванова // Суспільне Херсон : [інформ. інтернет-вид.]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://suspilne.media/kherson/940245-lubiv-podorozi-mriav-pro-budinocok-u-krimu-ta-bajk-istoria-vijskovogo-z-hersona-dmitra-pavlinskogo/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 05.04.2025. – Дата перегляду : 22.04.2025.

4. Повернувся до України та приєднався до ЗСУ. Історія військового з Херсона [Електронний ресурс] : [репортаж на каналі Суспільне Херсон] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://www.youtube.com/watch?v=7PqqPy6rOCU. – Назва з екрана. – Дата публікації : 02.04.2025. – Дата перегляду : 22.04.2025.