Революція Гідності та Голодомор: екскурс в історію Херсонщини
День Гідності та Свободи й День пам'яті жертв Голодомору – дві пам’ятні дати в історії України. Начебто дві діаметрально протилежні події, але їх поєднує боротьба за виживання, за справедливість та її відновлення, за збереження українців як самобутньої нації. Обидві події мають спільного ворога – московію. Саме більшовицька росія не раз спричиняла штучний голод в Україні, та саме до рф потягнув нас В. Янукович у 2013 році, коли відмовився підписувати Угоду про асоціацію з Євросоюзом.
Аби згадати, якою ціною виборювалися і відстоювалися українцями власні права, та схилити голови в скорботному доземному уклоні перед пам’яттю жертв геноциду 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років, працівники відділу краєзнавства нашої книгозбірні та учні 8-10 класів Херсонського ліцею №52 «Перспектива» провели годину пам’яті «Революція Гідності та Голодомор: екскурс в історію Херсонщини». Учасники зустрічі говорили про причини цілеспрямованого знищення радянською владою українців як нації, про утвердження ідеалів свободи та демократії, про передачу нащадкам досвіду патріотизму і громадянської мужності.
Разом з учнями згадували прихильників євроінтеграційного руху України: ініціаторку Херсонського майдану Валентину Крицак; активіста, що створив херсонську Самооборону, Руслана Сторчеуса; військового капелана Андрія Калиту; журналіста Артема Сопова.
Хвилиною мовчання вшанували учасники заходу пам’ять тих, хто загинув за свої переконання та внаслідок штучних голодів.
Країна пережила цілих три Голодомори у ХХ столітті: у 1921–1923, 1932–1933 і 1946–1947 роках. Але на юридичному та законодавчому рівні статус «Голодомор» має лише геноцид 1932–1933 років. Він став наслідком поразки Української революції 1917–1921 років та окупації країни більшовиками. Радянська влада організувала його з метою придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.
Меседжем заходу був заклик до присутніх долучитися до акції «Запали свічку» – 23 листопада 2024 року о 16.00, у хвилинній тиші виразити скорботу та глибоку пошану загиблим від геноциду 1932–1933 років. Вічна пам’ять...
Протягом століть росія прагне знищити українців на генетичному рівні, але націю, виколисану на творчості Т. Шевченка, М. Хвильового й М. Куліша, знищити неможливо. Нині воїни ЗСУ, які захищають територіальну цілісність і суверенітет України, захищають і нашу ідентичність, право бути господарями на своїй землі, шанувати власну мову, пам’ятати історію, культуру та Героїв.
