Мистецтво та література Херсонщини, народжені війною
До третьої річниці повномасштабного вторгнення працівники відділу краєзнавства нашої книгозбірні разом зі спеціалістами Херсонського міського центру професійного розвитку педагогічних працівників провели онлайн-захід «Мистецтво та література Херсонщини, народжені війною».
24 лютого 2022 року рашисти розраховували на блискавичне захоплення України, та з перших годин вторгнення армія агресора зустріла шалений спротив не лише бійців ЗСУ та Національної гвардії, а й пересічних громадян. Не стали виключенням й херсонські митці та письменники, які, кожен на своєму фронті, чинили опір.
Захоплювалися учасники зустрічі вагомим внеском у мистецький спротив відомого херсонського митця Устина Данчука та його команди. Після початку повномасштабного вторгнення мультиплікатори створили студію «Муха на дрючку». Справжні прізвища творчого колективу цієї анімаційної студії стали відомі лише після деокупації обласного центру: Устин Данчук (співавтор сценаріїв та режисер), Володимир Рейнхарт (художник та аніматор), Андрій Польшин (аніматор), а також актор Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша Микола Степаненко (озвучка).
Пригадали присутні показ фільму «Нескорений Херсон» (режисер Устин Данчук) від журналістів «Вгору», який відбувся у другу річницю звільнення міста від російських військових на базі Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара в артукритті «Незламна бібліотека». «Нескорений Херсон» – це зізнання в любові рідному місту та його незламним жителям.
Із захопленням розглядали учасники зустрічі гобелени молодої художниці та майстрині з Херсона Юлії Балуди. Дівчина стала авторкою великого творчого проєкту «Жіночі співи», мета якого – об’єднання українських жінок, розкиданих по світу війною. Спільним для кожної учасниці творчої ініціативи є те, що у своєму серці на чужу землю вони привезли усі спогади, любов і сум, а також спадок нації – традиції, звичаї та пісні свого народу. У рамках проєкту були створені гобелени «Надія» та «Розп’ята Калина».
Присутні прослухали уривок з пісні «Херсон» співачки AZIZAA, яку війна застала в Херсоні, коли вона приїхала у гості до батьків. Ця прониклива пісня, присвячена рідному місту, вже в першу добу зібрала тисячі переглядів і, як зазначають інтернет-видання, «разом із ними – кілька літрів сліз херсонців».
Учасники заходу говорили про поетичні та прозові твори херсонських письменників – сучасних літописців, які фіксували події війни, зокрема, воєнні злочини, скоєні російськими окупаційними військами, задля збереження і передачі знань наступним поколінням українців. Серед них: книги війни «Сни про Херсон» та «Його звуть Падре» Артема Петрика; роман-хроніка «Окупація» та збірка «Дім/Дим: поетичний щоденник війни» Альони Мовчан; чотири збірки Михайла Олійника – «Незламний Херсон», «Цвіт акації в окупації», «Я розкажу вам про Херсон», «Фортеця Херсон: одне серце на два береги»; поетична збірка Олександра Гунька «Поклик до Спасу».
Всі присутні познайомилися із справжньою войовницею пера – Оленою Маляренко – письменницею, журналісткою, публіцисткою та вишивальницею. 2024 року була видана гумористична книга Олени Маляренко «Жизель і мир», у якій розповідається про будні пересічних жителів Херсона в період окупації. Це книга присвячена усім херсонським жінкам, незламним степовичкам, які, не маючи зброї, силою духу і гумору боролися із ворожою навалою та дочекалися ЗСУ. Один із епіграфів до книги звучить так: «Легли мы как-то спать 23 февраля..., а прокинулися 24 лютого». Головна героїня книги Жизель знаходить у собі сили вижити, не втратити ані себе, ані України у собі, ані почуття гумору, ані віри в людей.
Учасники заходу прослухали вірш херсонської поетеси Надії Теленчук «У незалежності є особливий присмак». Поетеса активно просуває інтереси України у Німеччині, де живе багато років, організовує і особисто бере участь у благодійних мистецько-поетичних проєктах, спрямованих на допомогу українським біженцям, пожежно-рятувальній службі в Херсоні.
Всі захоплювалися сміливістю та відвагою Олександра Меньшова – письменника, активіста, волонтера національної скаутської організації «Пласт» та військовослужбовця, який, відстоюючи право на незалежність рідної держави, загинув 17 листопада 2023 року під Кліщіївкою на Донеччині… Вічна пам’ять Герою…
Учасники зустрічі говорили про останній твір Олександра Меньшова, виданий за життя автора, «Я, Фокс та окупація. Щоденник херсонця». Це та література, що показує незламність духу українців і засвідчує російські воєнні злочини.
Під час заходу прослухали поезію з другого тому літературного альманаху «Херсонщина. Арт-спротив»:
…Херсон у вогні!
Тримається рідний!
Горить під ногами земля...
Херсонців зламати у ката не вийде,
Херсон, це сталева броня!
Руйнує та спалює,
водою змиває...
Стоїть непохитний Херсон!
Ворог безсилий, ворог не знає...
ХЕРСОН – це залізо...бетон!
(Із вірша «Херсон у вогні…» О. Кравченка)
Символічно, що 24 лютого 2025 року в Україні вперше відзначається Національний день молитви. На завершення, усі присутні об’єдналися у спільній молитві за нашу країну та захисників.
