Санченко Антон Віталійович

АНТОН САНЧЕНКО

Український письменник-мариніст, перекладач, видавець-експериментатор, розробник інформаційно-пошукових і аналітичних систем

Сторінками біографії

Антон Санченко народився 29 липня 1966 року в Херсоні. 1983 року закінчив середню школу в Києві. У дитинстві захоплювався гребно-вітрильним спортом, ходив у шлюпочні походи по Дніпру.

1986 року закінчив Херсонське морехідне училище рибної промисловості. Ходив 14 років на пасажирських, рибальських та торгових пароплавах. Працював начальником радіостанції в Керчі, Одесі, Херсоні, Стамбулі та Піреї. Але після того, як азбуку Морзе та радистів скасували, вирішив змінити життя і в 2005 році закінчив філологічний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

Стежинами творчості

2003 року вийшла перша збірка письменника під назвою «Вызывной канал».

Оповідання Санченка друкувались у періодичних виданнях та на літературних інтернет-сайтах.

Він – переможець конкурсу «Тенета – 2002» в номінації «Любовний та сентиментальний роман».

2008 року у видавництві «Факт» вийшла збірка оповідань «Баркароли» та роман-придибашка «Весілля з Європою», про який письменниця Оксана Забужко сказала, що це «той шлях, на якому різьбиться профіль української літератури завтрашнього дня».

З 1 квітня 2010 року стартував проєкт головного редактора сайту «Автура» Антона Санченка – «Електрокнига». Цей проєкт автор називав «видавництвом вихідного дня», адже його співробітники збиралися лише тоді, коли хотіли видати нову книжку. Письменник поставив собі за мету писати оповідання на п’ять тисяч слів і не більше – щоби читач в Інтернеті зміг їх прочитати без зайвого напруження. «Література, як і будь-яке мистецтво, з обмежень починається. Картина визнає рамку, вона в ній висить на стіні. Тобто оті всі вольності дворянства стосуються тільки змісту, форма повинна відповідати якимось взірцям або (дуже нечасто) той новий взірець створювати. Я пишу українською, а не російською чи англійською. Обмеження? Обмеження. Не віршами, а прозою. Обмеження. Не романи, а новели. Не розженешся. І так далі…», – стверджував Антон Санченко. Того ж року вийшла електронна книга оповідань письменника «Нариси бурси» – одне з перших електронних видань в українській літературі. Це – 17 історій із життя бурси – Херсонського морехідного училища рибної промисловості (тепер – Херсонський морський коледж рибної промисловості). Легкі та романтичні історії, в яких переплелися дух молодості, гумор, ліризм та мрії самого автора.

Свій проєкт «Електрокнига» (в якому вийшли книги Яни Дубинянської, Іри Цілик, Анни Гераскіної, Галини Ткачук та інших) розробник сайту назвав довготривалим експериментом або серією дослідів. «В результаті наших електронних, прости, Господи, експериментів, прийшли до того, що в електронної книги має бути... друкована версія. Є стабільний відсоток людей, які хочуть "тверду копію"». Антон Санченко підсумовував: «Ми досліджуємо життя книжок у різних "агрегатних станах", і видаємо електронні, дискові, паперові та аудіо- книжки, переважно в декількох версіях одразу, щоб дослідити їх взаємний вплив на розповсюдження текстів».

У 2011 році у видавництві «Темпора» вийшла збірка «Нариси бурси», що увійшла до п'ятірки фіналістів конкурсу «Книга року BBC – 2011». Того ж року у видавництві «К.І.С.» вийшов колективний переклад книги «Навколосвітня подорож вітрильником наодинці» капітана Джошуа Слокама.

У 2012 році в рамках проєкту «Електрокнига», одночасно в паперовому і в електронному варіантах була видана книжка «Самовчитель графомана», що містила дружні підказки молодому колезі-письменнику у питанні видавництва омріяної книжки.

2014 року вийшла книжка «Левантійські канікули», що потрапила до довгого списку премії Дитяча Книга року ВВС – 2014.

У 2016 вийшла книжка «Земля Георгія» – це шість повістей про чотири кораблі, про Чорне море й Грузію не в найкращі її часи: війна, блокада, голод, блекаут, кримінал і зимові шторми. У 2023 році збірка була перевидана. Це не просто гарна книга про море, але і гармонійне втілення різноманітних суперечностей. Вона одночасно про море й суходіл, Грузію і Україну, мир і війну.

З 12 жовтня 2017 року письменник є модератором в «Мателот – Конкурс української морської прози ім. Лисянського».

2021 року на 28 BookForum-і Антона Санченко відзначили як автора книжки «Круз та Лис. Напередодні» (видавництво «Комора») – за художню популяризацію українського внеску в історію географічних відкриттів. 

На даний час Антон Віталійович мешкає в Києві. Має двох дочок, старша з яких, Катерина, проживає в Німеччині. Санченко говорив: «В мене дві дочки. Старша – дочка моряка, і молодша – дочка письменника. Але старшу жальче. Бідна дитина, яка тата бачила двічі на рік. Але щось таке передалося, в неї тепер є каютний човен на Шпреє і такий-сякий капітан на стерні».

Письменник-мариніст

«Море вчить правильній шкалі цінностей».

Книжки Антона Санченка дуже характерні – вони вирізняються «морською» тематикою, і з їх сторінок долинають шум солоної води, звуки пароплавів, крики чайок та краєвиди незвіданих горизонтів. Причиною цього є безперечно перша професія автора. Звідси і романтичність його героїв та особливість сюжетів. «Коли я пишу про море, я просто віддаю старі борги попередникам-мариністам. Бо хочу, щоб хлопці і надалі "обирали море серед всіх чудес". А дівчата і далі кохали "простих романтиків, відважних льотчиків та моряків"».

Книги Антона Санченка зачарують читача та викликають ностальгію в того, хто хоча б раз відправлявся в подорож морем. Такими, до прикладу, є герої його повісті «Левантійські канікули» Денис та Сергій, які щойно закінчили восьмий клас та є досить юними, але вже готовими до відкриттів та випробувань. На кораблі вони не просто пасажири, а справжні практиканти, які освоюють нелегку й дуже цікаву флотську науку. Детально описані мандрівки морем біля берегів Туреччини, Греції та Італії додають особливого колориту та смаку. Письменник наголошував: «Всі хочуть, щоб в "моряцьких" книжках були пригоди, а люди люблять море за інше – одноманітність, розміреність. Начебто нічого не відбувається і день на день схожий, а потім, коли починаєш пригадувати, то розумієш, що відбулося стільки, що навіть уявити важко».

Разом з тим письменник ділиться секретом: «Відкрию вам ще одну таємницю: моряки не читають про море. Справа навіть не в тому, що більшість суходільних письменників, які писали про моряків, роблять такі дитячі помилки в своїх книжках, що їх можна читати хіба що заради сміху. Ні, справа не в цьому. Коли місяцями довкола тебе – самі хвилі, хочеться читати про пустелю Каракум. Або просто якусь розумну книжку, в якій жодного разу не згадують воду». (Список правильної літератури, 2013).

Антон Санченко має зо два десятки власних книжок та перекладів про море: Кіплінга, Сабатіні, Джошуа Слокама та інші. Якщо говорити чи корисно для перекладача бути ще й письменником, то Санченко зазначав: «Мабуть, шкідливо. Іноді думаєш не про те, як адекватно перекласти якесь місце в тексті, а як би ти сам написав».

Говорячи про українську мариністику, Антон Віталійович зазначав, що це давній жанр, який сягає народних пісень («Дума про козака Самійла Кішку») та, власне, «Енеїди» Івана Котляревського. Однак у масштабі всієї української літератури авторів, які присвячували перо не землі, а воді, буквально один-два на покоління: Ярослав Окуневський, Микола Трублаїні, Юрій Яновський, Леонід Тендюк тощо. Це пояснюється тим, що в нас завжди було безліч моряків, але свій флот – лише у певні історичні періоди.

Саме тому, задля популяризації української мариністики зусиллями видавництва «Темпора» та організаторів конкурсу «Мателот» (засновником якого є Антон Санченко) було перевидано книгу Юрія Лисянського «Навколосвітня подорож на шлюпці "Нева"». Юрій Лисянський – представник давнього козацького роду, уродженець Ніжина, який у 1803 – 1804 роках першим у колишній російській імперії обійшов довкола світу на шлюпці «Нева» і написав староукраїнською мовою про це два томи путівних нотаток. Він завершив плавання на два тижні раніше свого компаньйона німця Йоганна Крузенштерна, що разом з ним керував експедицією на шлюпці «Надія». Та на відміну від Крузенштерна, свої путівні нотатки Юрію Лисянському довелося видавати власним коштом після шести відмов адміралтейства за «малоросійський стиль повіствування». Саме тому Юрій Лисянський разом із братом, теж морським офіцером, продали батьківський маєток у Ніжині, але книжку (а також її власноручний переклад англійською) таки видали. Тож, Антон Санченко наголошує: «Нині нам, українцям, слід винести правильні уроки з історії, тож почнімо з морських книжок – кораблі наростуть. А ще наш конкурс засновано, зокрема, і для того, щоб новим поколінням українських мариністів не доводилося продавати батьківську хату, аби видати власну книгу».

Антон Санченко написав про Юрія Лисянського книжку «Круз та Лис». Не дивно, що першою російською навколосвітньою експедицією командували німець та українець – саме українці та німці будували російську імперію. Дивно те, як росіяни вміють привласнювати й робити «русскими людьми» всіх успішних діячів, навіть якщо прізвище одного з них фон Крузенштерн і він естляндський барон, а іншого – Лисянський і він з козацького полкового міста. Твір Антона Санченка – це приквел про все, що було з Лисянським до навколосвітньої подорожі: навчання у кадетському корпусі, стажування у британському флоті та війна з Наполеоном. У книзі «Круз та Лис» автор згадує і про Запоріжжя. Він описує мандрівку Катерини ІІ на галерах по Дніпру в Херсон повз Хортицю. Писання Санченка містить історичні маловідомі факти здатні зацікавити широкі кола читачів, і це не дивно, адже матеріали до написання книжки автор збирав декілька років. 

Антон Санченко є укладачем «Морських збірників», які вийшли в рамках унікального для України конкурсу: «Мателот – Конкурс української морської прози ім. Лисянського». До складу журі конкурсу входить і Антон Санченко.

У перше видання 2017 – 2018 років увійшли 15 оповідань, відібраних журі з професійних моряків. Це різнопланові оповідання та нариси від фантастичних і химерних до ледь не документальних, присвячених рибалкам, торговим та військовим морякам, яхтсменам та річковикам, які примушують згадати, що, попри дещо суходільну репутацію України, кожен двадцятий моряк у світі – українець. На світовому судноплавному ринку плавперсонал із нашої країни займає четверте місце за кількістю після Китаю, Індонезії та Філіппін, і становить 200 тисяч моряків, близько 80 тисяч із яких – командний склад (капітани, штурмани й інші суднові спеціалісти).

Друге видання 2019 – 2020 років об’єднало 17 оповідань переможців другого сезону конкурсу морської прози, присвяченого найстаршому на Чорному морі Херсонському училищу торгового мореплавства (1934) та його 185-літньому ювілею.

У третю збірку 2021 – 2022 років також ввійшли 17 оповідань та нарисів переможців конкурсу, присвяченого вітрилам і вітрильникам, відібраних з 53 конкурсних робіт.

Четверте видання «Морського збірника» поки на стадії редагування. 

2022 року була перевидана книга Антона Санченка «Виїзна віза. Вибране. Три в одному». Це перевидання трьох книжок письменника під однією обкладинкою. І кожну з них, як виявилося, можна було присвятити певному десятиліттю ХХ століття: «Весілля з Європою» – 70-м, «Нариси бурси» – 80-м, «Баркароли» – 90-м. І якщо у «Весіллі з Європою» автор скористався родинними переказами взаємин із Чорним морем та із корабельними професіями, то в «Нарисах бурси» і в «Баркаролах» море – це і тло моряцького життя-буття, і туга за земною твердю, і веселі перегони на човнах, і драматичні змагання людей з кригою, і комерційні тури по цитрусові. Письменник сполучив часи двох століть – минулого і теперішнього, щоб у сюжетах його прози ми відчули їх взаємозалежність. Адже ніщо з нічого не постане, а те, що постане з чогось, уже не зникне.

Говорячи словами героя книжки «Левантійські канікули»: «Той не моряк, хто не вміє обрати цікавої книжки на майбутній рейс…». Тож обирайте книжки вірно!

«Приїхати в країну металургів, де від брухту навіть русла рік вже почистили, на залізних танках. Самовбивці».

Антон Санченко

З 24 лютого 2022 року на своїй сторінці у Facebook Антон Санченко зазначив місцем своєї роботи компанію «Інформагенція "Санченко без партнерів", агент». Письменник активно ділився найважливішими новинами з читачами. З часом новини онлайн від письменника-мариніста починають виходити майже щоденно: «Дайджести я писав з перших днів, однак спочатку це були просто політінформації на плавказармі, і лише 11 березня я здогадався, що вони були б цікаві не тільки матросам і став викладати їх в мережу. Поступово склався і їх формат. 21 пункт, що за обсягом влазить в мессенджер. Для лаконічності». В кінці кожного Дайджеста всі охочі можуть підтримати фінансово інформагенцію. За 31 жовтня 2023 року на своїй сторінці у Facebook письменник написав: «Цього ж Хелловіна у вас є унікальна можливість підтримати не тільки ще один місяць функціонування щоденних дайджестів і суботніх колонок Санченка, але й підготовку до друку видання дайджестів за 2022 рік "Дайджести Лютої війни". Бачить Бог, я добросовісно намагався спихнути це видання на 1 млн.знаків на пристойне видавництво, але всі видавці морозились, то ж доведеться видавати самому».

А ще письменник веде «Щосуботні колонки від Санченка» та на своїй сторінці у Facebook виставляє дещо кумедні, подекуди навіть іронічно-сатиричні вислови з хештегом #помилки прочитання:

*Нічого про Україну без Кокаїну*

*Зрадник офісу президента*

*Мінлива хмарність з поясненнями*

*Канцлер штольц*

*Дати водку в Крим*

*Жест доброї Олі*

*Ваш допис порушує стандарти ворожнечі*.

Ще 2021 року Антон Санченко наголошував, що українська мова має стати надійним заслоном на шляху книжок із Росії: «Наші книжки могли конкурувати з російськими тільки завдяки мові». На його думку, після обмеження на ввезення російських книжок «у перші роки війни з Росією українські книгарні почали торгувати більше українськими книжками». А після 24 лютого 2022 року письменник наголошує: «Однією з контрибуцій, накладених після нашої перемоги на Росію, має бути заборона писати пафосні тексти російською. Нічого, складнішого за звіт про збір кедрових шишок. Років на сто. Але я б і потім не ризикував». Підсумовуючи: «Бувають часи, коли мова, якою висловлена думка, важливіша за саму думку».

Антон Санченко друкувався на онлайн-ресурсі «Український тижневик», що виходить під лозунгом «Дякуємо тим, хто воює, за те, що ми можемо працювати!» Ось цитати з них.

«Наша перевага в тому, що ми, як ті летючі риби, знаємо не тільки темні глибини, але й яскраві висоти. Повітря і воду. Брехню і правду. Рабство і волю. В нас є дім буття поза російською мовою, з якого усі їхні мухлювання, пересмикування навіть на рівні понятійному, особливо помітні. Ми досі не обрали, як нам називати цю війну. Точно не Вітчизняна. А в них це навіть не війна, а “спецоперація”. І жодних вагань. Одобрямс. "Спєцопєрація і мір"».

«А тоді виявляється, що ці перфекціоністи [ воїни ЗСУ ] Стінгером примудряються збивати балістичні й крилаті ракети. От ніхто такого ще не пробував, хоча в інструкції писали, що, мабуть можна, але з часів Афгану нагоди не було. Збивають з любов'ю. До тих, на кого націлена ракета. Країна така. Нічого вам, наструганим батьками-алкашами на тяп-ляп і нелюбленим матерями, яких більше цікавить, що сталося з вашим танком, а вас вони ще нарожають, тут не світить».

«Не можна обманювати довіру. Не можна користатися моментом. Не можна любити халяву. Бо перетворишся на росіянця».

«В той час, як росіяни панічно тікають від призову літаками в Грузію і пішки в Фінляндію, в Україну повертаються півтори сотні тисяч заробітчан – боронити країну.

Боже, дай нам втримати Україну по цей бік Залізної завіси!».

Література та джерела:

 Антон Санченко [Електронний ресурс] // Facebook. – Режим доступу: https://www.facebook.com/profile.php?id=100001205690197. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 15.11.2023.

Антон Санченко «В мене дві дочки…»[Електронний ресурс] // Facebook – Режим доступу: https://www.facebook.com/100001205690197/posts/pfbid02eGRHFFQC4HbKLvRHtuvNqYyDuTEQZ6rAjgN6yzAU6Ej7dWx356NPNzdpGXbbNDyel. – Назва з екрану. – Дата публікації: 24.06.2022. – Дата перегляду: 16.11.2023.

Баркалоли. Блог однієї книжки [Електронний ресурс] // – Електрон. дані. – Режим доступу: https://barcaroly.livejournal.com/. – Назва з екрану.

 Електрокнига [Електронний ресурс] // Facebook. – Режим доступу: https://www.facebook.com/Elektroknyga. – Назва з екрану.

Санченко Антон Віталійович [Електронний ресурс] // Вікіпедія: вільна енциклопедія. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Санченко_Антон_Віталійович#cite_note-2. – Назва з екрану.

Антон Санченко. Дайджести [Електронний ресурс] // Социальная реальность. Русня палає на українській землі – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.srblog.co.ua/category/news. – Назва з екрану.

Санченко  Антон. Країна кряків і лайфгаків [Електронний ресурс] // Український тиждень. –08.03.2022 – Електрон. дані. – Режим доступу: https://tyzhden.ua/kraina-kriakiv-i-lajfhakiv/. – Назва з екрану.

Санченко Антон. Країна перфекціоністів [Електронний ресурс] // Український тиждень. – 24.03.2022 – Електрон. дані. – Режим доступу: https://tyzhden.ua/kraina-perfektsionistiv/. – Назва з екрану.

Антон Санченко: «Намагаюся бути ближчим до жанру суднових журналів» [Електронний ресурс] / Розмову підтримував Лесь Белей// – Електрон. дані. – Режим доступу:https://barcaroly.livejournal.com/190545.html. – Назва з екрану.

Санченко Антон. Повітря [Електронний ресурс] // Український тиждень. –  Електрон. дані. – 2022. - 27 березня. - Режим доступу: https://tyzhden.ua/povitria/. – Назва з екрану.

Бут Анастасія. Мариніст Антон Санченко презентував свої видання у Черкасах [Електронний ресурс] /А.Бут // Прочерк: про це говорять Черкаси:  [Сайт]. Електрон. дані. – 2022. - 21 жовтня. - Режим доступу: https://procherk.info/news/7-cherkassy/105973-marinist-anoton-sanchenko-prezentuvav-vlasni-perevidannja-u-cherkasah. – Назва з екрану. - Дата перегляду: 21.12.2023.

Вірлич Євгенія. Секрети ніжинської ікри та навколосвітньої експедиції: рецензія на книгу «Круз та Лис: Напередодні» /Є.Вірлич // Кавун City:[Сайт]. Електрон. дані. – 2020. - 9 грудня. - Режим доступу: https://kavun.city/blogs/116137/sekreti-nizhinskoi-ikri-ta-navkolosvitnoi-ekspedicii-recenziya-na-knigu-kruz-ta-lis-naperedodni. – Назва з екрану. - Дата перегляду: 21.12.2023.

Олійник Євгенія. Видавництво вихідного дня: у Києві презентували «Електрокнигу» [Електронний ресурс]  /Є.Олійник // Радіо Свобода: [Сайт]. – Електрон. дані. – 2013. - 27 лютого. -  Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/24913690.html. – Назва з екрану. - Дата перегляду: 21.12.2023.

Санченко А. Антон Санченко: треба цінувати життя без пригод [Електронний ресурс]  //BBC News Україна – Електрон. дані. –2014. - 4 листопада. -  Режим доступу: https://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2014/11/141103_sanchenko_interview_dk. – Назва з екрану. - Дата перегляду: 21.12. 2023.

Терен Т. Антон Санченко: «Не стріляйте в піаніста, на цьому піаніно поки що грає лише він» [Електронний ресурс] // Високий замок. – Електрон. дані. –2013. - 25 березня. - Режим доступу: https://wz.lviv.ua/interview/122486-anton-sanchenko-ne-striliaite-v-pianista-na-tsomu-pianino-poky-shcho-hraie-lyshe-vin. – Назва з екрану. - Дата перегляду: 21.12.2023.

Ткачук Руслан.  Український «Морський збірник» ‒ не калька російського, а данина славному козацькому роду /Р.Ткачук [Електронний ресурс] // АРМІЯINFORM. –Електрон. дані. – 2020. - 4 лютого.-  Режим доступу: https://armyinform.com.ua/2020/02/04/ukrayinskyj-morskyj-zbirnyk-%e2%80%92-ne-kalka-rosijskogo-a-danyna-slavnomu-kozaczkomu-rodu//. – Назва з екрану. - Дата перегляду: 21.12.2023.

Щур Марія. Українська мова і захист книжкового ринку України [Електронний ресурс] /М.Щур// Радіо Свобода: [Сайт]. – Електрон. дані. – 2021. - 15 травня. -  Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/ukrajinska-knyzhka-rynok-knyzhok/31256201.html. – Назва з екрану. - Дата перегляду: 21.12.2023.

Відео

Антон Санченко про «Виїзну візу» [Електронний ресурс] // Відео: YouTube – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=SNRR-5fHcNU. – Назва з екрану. – Дата публікації: 05.11.2021 – Дата перегляду: 19.11.2023.

 Антон Санченко без декорацій [Електронний ресурс] // Відео: YouTube – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=0xgIKpC2l9A. – Назва з екрану. – Дата публікації: 23.05.2022. – Дата перегляду: 21.11.2023.

Антон Санченко зачитує уривок з книжки «Нариси бурси» [Електронний ресурс] // Відео: YouTube – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=ZGOkHQd8lbQ. – Назва з екрану. – Дата публікації: 13.01.2022. – Дата перегляду: 17.11.2023.

Антон Санченко: Україна – частина середземноморської цивілізації [Електронний ресурс] // Відео: YouTube – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=sQ8EiT3SCFI. – Назва з екрану. – Дата публікації: 20.07.2023. – Дата перегляду: 18.11.2023.

На годині – «Круз та Лис». Роман мариніста Антона Санченка презентували у Запоріжжі. 19.08.2022 [Електронний ресурс] // Відео: YouTube – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=0HseX2jZBZs. – Назва з екрану. – Дата публікації: 19.08.2022 – Дата перегляду: 21.11.2023.

Український «Морський збірник» – не калька російського, а дань славному козацькому роду 04.02.2020 [Електронний ресурс] // Відео: YouTube – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=oDECiR-rQ04. – Назва з екрану. – Дата публікації: 04.02.2020 – Дата перегляду: 17.11.2023.

Чому Україна – морська держава? Антон Санченко [Електронний ресурс] // Відео: YouTube – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=hn9yAWyp6PE. – Назва з екрану. – Дата публікації: 27.10.2021. – Дата перегляду: 19.11.2023.