Головна Новини Тетяна Гладиш: «Нехай у тебе нічого не залишилося, що ти набував, творив і витворяв. Але ж не втрачено те, що всі твої вчинки й творива сформували тебе самого. Проростали в тобі…»

Тетяна Гладиш: «Нехай у тебе нічого не залишилося, що ти набував, творив і витворяв. Але ж не втрачено те, що всі твої вчинки й творива сформували тебе самого. Проростали в тобі…»

26.12.2023 22:22

Тетяна Гладиш – журналістка, письменниця, художниця, майстриня, спортсменка… В цій тендітній і ніжній жінці поєднуються сила і мужність, мудрість і безліч талантів. Вона з дитинства має серйозні проблеми зі здоров'ям, але намагається жити так, щоб хвороба не ставала їй на заваді. Тетяна веде доволі активний образ життя: плаває, водить машину й до війни подорожувала Україною за кермом власної автівки.

Крім того, що Тетяна Гладиш пише поезію й прозу, займається професійною журналістикою, вона ще й справжня майстриня з вишивки й художниця. Усі її роботи сповнені сонця й добра, як і сама їх авторка.

До 24 лютого 2022 року Тетяна разом з батьками проживала у селі Посад-Покровське, За кілька тижнів після повномасштабного вторгнення росії село опинилося на лінії фронту та стало епіцентром жорстоких боїв. Тетяна Гладиш не припиняла  малювати - творчість відволікала її від страшної реальності. Вона була змушена під обстрілами рятувати родину. А потім ризикнула самостійно проїхати пів країни, щоб забрати своїх домашніх улюбленців.

Спочатку Тетяна разом з батьками виїхала до міста Збараж Тернопільської області, але потім вирішила перебратися ближче до рідного краю. Сіла за кермо і вирушила до Одеси. "Нарешті, за стільки місяців у мене відчуття дому. Моє високе небо. Моє Чорне море. Мої троянди, розморені на сонці. Моя спека, під якою я нарешті зігрілася і можу спати так, як я люблю. За стільки часу я нарешті  усміхаюся, і мої щелепи не зводять від гіркоти. Привіт, південь!"

Тетяна використовує мистецтво як протидію стресу й апатії, пригніченості та розпачу, викликаними війною. "Мені й моїй сім'ї довелося покинути дім, оскільки там велися бойові дії. Згодом ми дізналися, що наш будинок згорів. Якщо до війни я просто малювала час від часу, то тепер акварель стала моєю втіхою і терапією. Я висловлюю через неї свої почуття, ділюся любов'ю і радістю, які ви можете бачити на моїх картинах".

Влітку мисткиня провела благодійну акцію з розпродажу акварельних малюнків, формату А5, А вже у листопаді 2023 року Тетяну Гладиш запросили до участі в міжнародній виставці-продажу маленьких картин у форматі АСЕО,

Про силу духу Тетяни Гладиш, її жаху до здійснення власних мрій, не дивлячись на будь-які перешкоди, про її творчість у різних проявах читайте на проєкті "Краєзнавство Таврії".

08.05.2025
 
Світло пам’яті: Херсонщина під час Другої світової
06.05.2025
 
Без пафосу, без прикрас, без фільтрів
01.05.2025
 
Віктор Гурба: «…Тут моє кохання, тут моє коріння, тут моєї долі вічне джерело»
24.04.2025
 
«…Вигляд мав він мужній, погляд – рішучий, а рукостискання – міцне…»
18.04.2025
 
Олег Фотіаді: гідний син та хоробрий воїн своєї Батьківщини
15.04.2025
 
Збірка «Цвіт акації в окупації» Михайла Олійника
06.04.2025
 
Звільнена, зранена та нескорена Осокорівка (До третьої річниці деокупації населеного пункту Бериславського району)
04.04.2025
 
«Летять птахи мої понад літами…»
01.04.2025
 
Їх звільнили першими… Дякуємо нашим Захисникам! (До третьої річниці деокупації населених пунктів Херсонської області)
29.03.2025
 
«Хто, якщо не я? Ті хлопці, що мають по двоє-троє дітей?..». Історія загиблого захисника Херсонщини Володимира Кремінського

Календар подій

    1 234
5 6 7 8 91011
12131415161718
19202122232425
262728293031