ВИДАТНІ ПОСТАТІ ХЕРСОНЩИНИ

Давні часи (до 1917 року)

 БАШ ЯКІВ ВАСИЛЬОВИЧ

[1908-1986] письменник

Баш Яків Васильович (справжнє прізвище Башмак) народився в с. Милове Бериславського району в селянській родині. Дитинство бідняцького сина проминуло в нестатках і злиднях. Після закінчення початкової школи довелося заробляти на шматок хліба. 
Майбутній письменник активно займався громадсько-політичним життям, писав кореспонденції до газет. Працював у Криму та в Херсонській області завідуючим хатами-читальнями. П'ять років (1928-1932) Яків Баш працював на будівництві Дніпрогесу теслярем, брагадиром, а з 1931 – літературним співробітником багатотиражки "Пролетар Дніпробуду". 
Перше оповідання "Сталь" надруковано у 1931 році в журналі "Огонёк". У 1932 році у видавництві "Український робітник" вийшла в світ його перша книжка – збірка нарисів "Доба горить", а згодом повість "Сила" і книжка оповідань "Дні наступу" (1934). Ці твори,  звичайно, не в усьому ще досконалі,  засвідчили літературний хист молодого автора, його прагнення оспівати робітничий клас нашої країни. 
Навчався в Харківському, а пізніше в Київському державному університеті, який закінчив у 1937 році. Закінчив аспірантуру при кафедрі історії української літератури цього ж університету. 
В роки Великої Вітчизняної війни служив у Центральному штабі партизанського руху. Нагороджений двома орденами Вітчизняної війни першого ступеня, медаллю "Партизан Вітчизняної війни" та іншими почесними відзнаками. 
Досвід, набутий у боротьбі з фашизмом, враження від кривавої битви з ворожою навалою знайшли свій вияв у повісті письменника "Професор Буйко" (1945) та однойменній п'єсі (1949). Воєнній тематиці присвячений також цикл оповідань "Біля вогнища". 
П'єса "Дніпрові зорі" – героїчна драма про відбудову Дніпрогесу, про його друге народження, користувалась у глядачів та читачів заслуженим успіхом. 
Роман "Гарячі почуття" – найдовершеніший з усіх написаних автором творів про будівництво Дніпрогесу. 
Книга Якова Баша "На берегах Дніпрових" викликає роздуми про історію нашого краю, про гучну славу минулого України, її сучасне й майбутнє.
Героїчні драми письменника йшли на сценах багатьох театрів України. Окремі твори Якова Баша перекладено російською, болгарською, словенською та іншими мовами. 
За твори "Гарячі почуття", "Професор Буйко", "Надія", "Над крутій дорозі" Я. Баш удостоєний Республіканської комсомольської премії ім. М. Островського (1970). 
Баш Яків Васильович - член Спілки письменників України з 1938 року.