Братан М.І. Берег Маклая: Драматична поема. - Херсон: "Айлант", 2009. - 72 с.
(уривки)
|
МІСЦЕ ТРЕТЄ Канари. Хижка на березі океану. Під пальмою сидять на приземистш стільцях Геккель і Маклай, занурений в папери, що він їх розклав на колінах. |
|
|
Геккель Маклай Маклай Геккель Маклай Геккель Маклай Геккель Маклай Геккель Маклай |
Тож як, завзятий мрійнику, Канари? Чи, як писав до мами, «царство мрій»? Зер гут, я радий, що сюди потрапив. А блохи? Шлехт. Заїли, зізнаюсь. А вас? Не зовсім. Я воюю з ними, Шість тисяч їх донині цим ось нігтем Убив, чи, поправніше, задавив. Я, може, також знищив би не менше, Але ж клопочусь губками (кладе на долоню губки) ось цими. Найнижчі форми багатоклітинних, Біс побери, маленькі грудочки Ледь не безсмертні, - таж вони не гинуть, Бодай їх через сито перетри, Перетвори на кашу, - диво з див: В морській воді з них перегодом будуть Такі ж достоту грудочки. Тож добре, Що блохи, як уб'єш, не оживають. Жартуєте, я весь у пухирях. Стерпіть, юначе, все - задля науки, Що ви її не просто вподобали, Ви зроджені для неї. Трохи є. Я дещо тут відкрив. На грудах лави, На побережжі в гавані знайшов Оці ось губки, геть мініатюрні. Але на вигляд вельми симпатичні. Показуйте. Це особливі губки. Назвати хочу їх - гуанча-бланка На честь знебулих жителів Канар. Жили гуанчі (люди) у печерах, Були рославі, красовиті, мали Таку ж достоту шкіру, як і ми. Геккель То, може, блохи, що кусючі збіса, Сприймають нас, нівроку, за гуанчів. Маклай Я так гадаю: хай імення їхнє Звучить бодай у дослідах моїх, Як споминок про краманьйольську расу, В науці, себто, хай живуть гуанчі. Геккель В іспанських колоністах їхня кров, Хоч я цього й не схвалюю, колего. Маклай Що саме? Геккель Суміш крові. Маклай Навіть так?.. Та не про колоністів зараз мова, Про губки йдеться, дивні ці створіння Розглянути - згодився б мікроскоп. Здалось мені, що це новий їх вид, Донині ще науці не відомий, Але, хоч форми губок розмаїті, Єдиний це зоологічний вид, Різновиди ж залежні від умов. Геккель Мій друже, таж ви підете далеко, У вас аналітичний склад ума, І справді ваші викладки цікаві, їх треба перевірити на точність. Про це у нас надвечір буде мова, А зараз нас чекає шлях у гори На Тенерифський пік. Знайомтесь,прошу, Наш провідник. Іспанського коріння, З очима хитруватими, як в лиса І з посмішкою злодія (між нами), Гаразд, що мови нашої не тямить. Провідник Гут таг. Сказав я правильно, чи ні? Чудна у вас, у іноземців, мова. Чи це тому, що я її не знаю. Прийшов до вас, сеньйори, по задаток. Давайте гроші, бо не поведу. Удома діти ждуть, сидять голодні, Не ті стають Канарські острови, Грабують нас невситники з Європи. Геккель Трудитись треба. Провідник Я труджусь, сеньйоре. Хіба вам шлях у гори показати -Це не робота? Ще й яка! Без мене На вас чекає... як це? Небезпека. Геккель По-нашому гефірлєхкайт. Ми знаєм, Що кепсько без твоєї допомоги. Тому-то й гроші платимо. Візьми. А решту - як повернемось здорові. То - гут? Провідник Та гут. Віддам родині гроші. Не бійтеся, я вас не підведу. Тенга уна палабра!. Маклай Що він мовив? Геккель Сказав «Завжди дотримуюся слова». Маклай Тенга уна палабра. Як девіз. Не гріх собі за правило узяти. Геккель Життя, мій друже, це не проста штука, Девіз - одне, обставини - то інше. Від них залежить зчаста перш за все Цей світ, від наших губок до людини. Житгя - це вир борні за виживання, І в ньому тільки той перемагає, Хто нагорі у родовіднім древі. Неандерталець переважив мавпу, В людськім суспільстві теж непримиренна Триває боротьба за існування, І в ній таки своє рішуче слово Належить вищій расі, як-то нашій, Арійській. Маклай А слов'яни хай занишкнуть? Геккель У вас, колего, бачу, кров гордлива. Субстанція, однак, непізнаванна, І саморух матерії для мене Й для вас так само - загадка. Маклай А Дарвін? Геккель Це мій учитель, геніальний вчений, Але його теорія, колего, Сказати б, антисоціалістична Маклай ?? Ггккель Не подивуйтесь, тут нема крамоли, Добір і боротьба за існування -Це різні речі. В цій останній, друже, Перемагає, справді, вища раса, А всякі там гуачі йдуть у безвість. Маклай Дозвольте не погодитися з вами. Геккель Не дозволяю. Нас чекають гори. Піду, зберуся з духом і речами. І вам це саме радив би зробити. Геккель пішов. Маклай Полігеніст гер Геккель, не інакше, Або ж, іще страшніше: він - расист, Нацист. Хоч зовні - інший вигляд має. Невже я в ньому помиливсь, а він, То вже напевне, - у мені. Не хоче В моїй особі мати опонента. Тихо надійшла дівчина - донька провідника Дівчина Гут таг. Маклай Ти хто? Дівчина Дочка провідника Він був у вас. Одержав гроші? Маклай Трохи. Аванс. Дівчина У нас немає вдома хліба. А риба є. Я наловила в морі. Лише дрібної. Десь на глибині Велика ходить, там, де і акули. Я їх страшусь, у них жахливі очі, А зуби, то вже нічого й казати. Маклай Ти ходиш в море? Дівчина Не сама, а з татом. Маклай Хоробра ти, їй-право, і вродлива. Дівчина У нас не можна мовить про таке. Маклай Невже ж бо прогріх - про твою красу Так говорити, як душа підкаже. Дівчина Не звикли ми до звичаїв чужинських. Спитаєте ще, як мене зовуть. Маклай А й справді як, ім'я людину красить. Дівчина Гуанча я, хіба цього замало? Щоправда, певне - змішаної крові. Мій тато більше на іспанця схожий. А ось матуся - бачили б її - Пішла до предків, що жили в цім краї - Вона була без домішок, сказати б, Із вашої хваленої Європи. Маклай Ти ще й розумна, тільки знай, Гуанча, Європа різна, окрім Дойчланд, в ній Ще є Росія, звідкіля я родом, Є Україна, батьківська земля. Дівчина Даруйте, але як вас величати? Маклай Микола я. Ніколо по - іспанськи. Дівчина Ми-ко-ла. Молодий, вродливий. Маклай Де там, Хіба мене зрівняти з козаками, Чиїм нащадком звіку називаюсь. Чигати вмієш? Дівчина Трохи. По-іспанськи. Маклай «Тараса Бульбу» міг би тобі дати, Але ж російська мова, не збагнеш. Увійшов провідник Провідник Ти що тут загубила, вітрогонко? Чому людині забиваєш баки? Дівчина Німецькій мові, тату, научаюсь. Провідник Для тебе і іспанської задосить. Дівчина А є ж іще російська, українська (до Моклая) Є українська? Маклай А звичайно ж, є Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть... Дівчина Хрущі - це що? Провідник Це, певно, їхні блохи. Маклай Не ображайте нашу комашню. Хрущі ж бо не кусаються - гудуть. Провідник Ходи додому і лаштуй вечерю, А нас із гостем гори зачекались. Де ж твій хазяїн, а чи скорше босе? Маклай Він мій учитель. Провідник Це одне і те ж, Ох, не люблю я цих панів лукавих. Маклай Як ви скачали? Саме так назвав Тарас Шевченко злісне це поріддя. Провідник А хто ж бо він? Маклай Поет, художник, геній, Провідник І він отак, як я, назвав панів? Життя народу, мабуть, добре знає. Маклай З народу вийшов і живе у нім. Провідник 3 панами, звісно, треба пильним бути. Ось твій учитель - він таки з панів. Але ж і я, даруйте, не холоп, Якби не я, ці острови собачі Заскніли б геть. Гуанча хто були? Достоту дикуни, як і собаки. Оті, що назву островам дали. Ні, я не проти, всяка твар в цім світі Нехай живе, хоч би узяти й бліх. Маклай Чому ж гуанчам тут забракло місця? Провідник Я не сказав би, їхня кров живуча, Мою дочку добачив? Адже в ній Іспанського, вважай, нема нічого. Мені здається часом, що вона Не з-під мого, звиняюся, засіву. Від матері оця дикунська врода. Запала в око? А чи скажеш: ні. Маклай Я все-таки учений, і мене Передовсім цікавлять нині губки. Тут є такі, що не зустрінеш інде. Провідник Хіба збагнеш друкованих та вчених. Питавсь один: а де ж у вас канарки, Адже, мовляв, Канарські острови. Не хоче вірить, що вони - собачі, «Канари» наші це від слова «каніс» -Собака. В давнину їх тут кишіло, Великі, дужі, справжні вовкодави, Хоч зроду не водилось тут вовків, Видать, були їм не до шмиги блохи. Сміх. А ось і пан учитель. Геккель Я готовий На верхогір'я, хоч у небеса. Там скипень, тож, Миколо, одягайтесь, А губки ті, що ви їх тут відкрили, Таки належать в їхній видозміні До виду самостійного. Цей світ, Що не візьми, полігенізмом квітне. Хоч це не зовсім точно: поряд з квітом, Полибуєм таке, що мерхне, гине. Хоча б, наприклад, і гуанча-бланка. Маклай На верхогір'я ще не піднялись, Мене уже, професоре, морозить. То що - моногенізмові кінець? І людство теж полігенізм вражає? Геккель А ви про це у нього запитайте, (убік провідника) Чи схоче він себе зрівняти з тими, Кого іспанці знищили до тла. Провідник Я поріднився, може, з ними кров'ю, Несамохіть, судилось так мені. Тут чистого іспанця вже не здиблеш.. То йдемо в гори, справді там мороз, Потрібно одягатися тепліше. Геккель Намерзнемося в горах - не біда, Після Канар поїдемо в Марокко. Отам уже нагріємось уволю. Простежите, колего, чи нема В північно-африканськім побережжі Гуанча-бланка. Возведіть в систему Питливі спостереження свої. На них, нівроку, людство зачекалось. Маклай Гіпербола? Тенга уна палабра, Я слова клятви не ламаю, пане, Задля науки і природи й людства Готов знести і холод і спекоту. Настане час - з гуанча-бланка поряд Постане, вірю, і моє ім'я. |
