Зі сцени – на фронт: історія херсонського музиканта-воїна

Віддавати шану всім загиблим учасникам російсько-української війни; схиляти голови, дякуючи за кожен світанок та можливість говорити українською, – це моральний обов’язок кожного українця.

Сьогодні проєкт «Херсонщина нескорена» нашої Гончарівки розповідає історію творчої людини, херсонського музиканта, який дуже любив свою країну, Олександра Олександровича Юрова.

Працював учителем музики у Херсонській дитячій музичній школі №4, грав у музичному оркестрі та в різних місцевих музичних гуртах. Сцена та музика були сенсом його життя. Хоч чоловік ніколи не тримав у руках зброю, коли почалося повномасштабне вторгнення росії на територію України, він одразу вступив до лав 124-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних сил України (з 1 лютого 2025 р. – 34-та окрема бригада берегової охорони). Найпалкішим бажанням військовослужбовця з позивним «Музикант» було дійти до рідного селища Горностаївки Каховського району, щоб визволити своїх батьків, рідних, знайомих та всіх односельців з російської окупації. А потім – і всю Україну. На лівому березі Херсонщини Олександру вдалося провести кілька успішних операцій. Під час служби він був нагороджений відзнакою Президента України Володимира Зеленського «За оборону України».

28 вересня 2023 року – трагічна дата. Утримуючи позиції на лівому березі Дніпра, 35-річний військовослужбовець отримав смертельне поранення внаслідок прямого влучання ворожого артилерійського снаряда. Олександр Юров загинув під час виконання бойового завдання на Херсонщині…

Кохана загиблого Анастасія Глушко говорить: «Не знаю чистішої, добрішої та більш гідної людини. Ідеаліст, романтик, патріот, відчайдушний та сміливий воїн, творча людина, професіонал своєї справи. Він був найкращим у всьому. Не тому, що він – моя кохана людина. Так і було – у нього все виходило. У нього були великі мрії та ще більші перспективи й цілі. Він – справжній лідер. Його скрізь цінували та цінують і зараз. Для своїх учнів він – приклад; для рідних, знайомих, колег та побратимів – Герой. Він говорив усім: “Любіть Україну, як кохаєте своїх рідних”. Він був людиною з внутрішнім кодексом честі, що вірила в добро, справедливість і нашу перемогу до останнього подиху».

Вічна пам'ять Герою…

Низький уклін і шана…

Детальніше ознайомитися з історією Олександра Юрова пропонуємо за посиланням.