ВИДАТНІ ПОСТАТІ ХЕРСОНЩИНИ

Давні часи (до 1917 року)

 КРУЧОНИХ ОЛЕКСІЙ ЄЛИСЕЙОВИЧ

[1886-1968] поет-футурист

Кручоних Олексій Єлисейович [справж. прізв. – Кручений] народився в с. Олевка, тепер с. Музиківка Білозерського району в селянській родині. З 1892 року разом з сім'єю мешкає у м. Херсоні.
Кручоних О.Є. закінчив херсонську художню школу, Одеське художнє училище, де одержав диплом вчителя малювання. Його дебют в образотворчому мистецтві відбувся в 1906 році. Це були літографічні портрети вождів революційного руху та в 1908-1910 роках – два випуски альбому „Весь Херсон в карикатурах, шаржах и портретах".
Поетичний дебют О. Кручоних відбувся в Москві. У 1912 році вийшли літографічні книги „Старинная любовь" (ліричний цикл) та „Игра в аду" (написана разом з В. Хлєбніковим). О. Кручоних – один з теоретиків російського футуризму, входив до літературного об'єднання російських поетів футуристів "Гілея". Разом з В. Хлєбніковим обгрунтував теорію поетичної мови, згідно з якою поезія пропонувалася не цариною індивідуальної словотворчості, а засобом художньої актуалізації слова – "заумна мова", що мала передати емоції поза змістом
З 1913 по 1915 рік О. Кручоних працює в Росії вчителем малювання в Смоленській губернії, в 1915 році – в місті Баталпашинську; в 1916-1917 роках – креслярем на будівництві залізничної дороги в Сарикамиші, пізніше – період роботи у відділенні РОСТУ в м. Баку (Азербайджан).
З 1921 року і до кінця життя Кручоних працює в Москві.

У "ЛЕФі" співпрацює з В. Маяковським, пише теоретичні праці, сценарії, кіносценарії. Після 1930 року не вийшло жодної книги, розпочався довгий „рукописний" період. Писав вірші, малював, вів музейну, архівну діяльність.

Художник Олексій Кручених протягом декількох десятиліть – із 1920-х по 1960-ті роки – створював авторські альбоми, заповнюючи їх колажними ілюстраціями. Найвідомішими книгами Кручених є «Заумная книга» (1914) та «Вселенская война. Ъ» (1916), оформлені спільно з художницею Ольгою Розановою.
Бібліофільську діяльність О. Кручоних розпочав з пошуків рукописів В. Хлєбнікова та В. Маяковського. В результаті з'явився збірник „Неизданный Хлебников", „Новый Маяковский", "Турнир позтов"...
За 40 років пошуків О. Кручоних зібрав велику колекцію автографів та бібліотеку.
В його ста рукописних альбомах, що зберігаються в ЦДАЛІ, відображена історія радянської літератури 30-60-х років.
Олексій Єлисейович Кручоних - член Спілки письменників СРСР з 1942 року. 

31 травня 1966 р. в Центральному Будинку літераторів у Москві відбувся перший та останній прижиттєвий ювілейний вечір О.Кручоних. 17 червня 1968 р. Олексій Єлисейович помер. Він став єдиним з плеяди футуристів, хто помер власною смертю на рідній землі.
 

Джерела для вивчення