Колесніченко Ігор

ІГОР КОЛЕСНІЧЕНКО
(23.08.1983–24.10.2023)

Військовослужбовець 34-го Херсонського полку Національної гвардії України

Колесніченко Ігор Костянтинович народився 23 серпня 1983 року у селі Посад-Покровське Чорнобаївської сільської громади Херсонського району Херсонської області. Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну чоловік підпільно передавав координати позицій російської армії. В травні 2022 року, після евакуації з рідного села, що було на лінії фронту, Ігор Колесніченко добровольцем вступив до лав Збройних сил України.

• Дружина військового, Олена Колесніченко, згадує: «Він мені зізнався, що йде служити. Я йому дзвонила з-за кордону, а він то трубку не бере, то говорити не може. А потім вже надіслав мені фотографію у формі. Я стала навіть пишатися ним, що він дійсно справжній чоловік, що не втік, пішов служити й буде прикладом для наших дітей. Але ж ніхто не думав, що буде такий сумний кінець».

З майбутньою дружиною, Оленою, Ігор вчився в одній школі, але зустріч, що пов’язала їх долі, відбулася у сільському клубі в Посад-Покровському, коли йому було 19, а їй – 15 років. Довгий час молоді люди були гарними друзями, а у 2007 році – одружилися. Подружжя Колесніченків виховувало двох діток: доньку Ангеліну та сина Марка.

• «Ігор був надзвичайно добрим і справедливим. Завжди говорив те, що думав, ніколи не відмовляв у допомозі, був тією людиною, якій можна було беззастережно довіряти», – говорить Олена.

Коли почалася ця жорстока війна, молодшому синові Колесніченків, Маркові, було лише чотири місяці. 15 березня 2022 року Ігор вмовив дружину з дітьми евакуюватися до Румунії, а сам виїздити категорично відмовився. Російська армія підступала все ближче, а Посад-Покровське почали бомбити з авіації. Тож згодом й Ігорю довелося евакуюватися: спершу до Миколаєва, потім – до Вінниці. Дружину Ігор переконував, що буде облаштовуватися на новому місці, та невдовзі Олена дізналася: він знову в Миколаєві, вже у військкоматі.

• «Я почувалася винною, що поїхала… Що залишила його. Але рідні казали: "Ти маєш ним пишатися!". І я пишалася!», – ділиться спогадами дружина захисника.

Певний час Ігор служив у Миколаєві, згодом – на Херсонщині. А на початку 2023 року, після звільнення Правобережної Херсонщини, Олена з дітьми повернулася в Україну. Спочатку оселилися в Чорноморську на Одещині, куди до них у березні, у коротку відпустку, приїжджав Ігор. Саме він запропонував родині повернутися у рідне село Посад-Покровське.
До війни Ігор Колесніченко багато років працював у сфері ремонту, ніколи не сидів на місці, постійно щось майстрував. У рідному населеному пункті майже кожен будинок був зроблений чи підрихтований руками захисника. Збудовану власноруч оселю, пошкоджену внаслідок російських обстрілів, чоловік майже повністю відремонтував сам.

• Олена розповідає: «Він приїжджав у відпустку і якщо за добу спав години три, то це добре. Він взагалі весь час щось робив, поспішав. Як він мені казав: "Проспати можна все життя." От він весь час і був як та комашка».

Згодом Ігор Колесніченко поїхав на навчання до Великої Британії. З вересня 2023 року у складі 34-го Херсонського полку Національної гвардії України почав виконувати бойові завдання неподалік села Кринки Олешківської міської громади Херсонського району, що розташоване на лівому березі Дніпра. Побратими Ігоря говорять, що боєць був завжди енергійним, бойовим, постійно рвався вперед, ніколи не цурався й не лякався важких завдань та виконував усі поставлені задачі.

• «Пам’ятаю, як повернувся з першого завдання – зізнався, що дивом вижив… А 18 жовтня вирушив знову. Перед тим зателефонував. Його голос був не таким, як завжди… Я відчула: щось не так. 25 жовтня у нашого Марка день народження. Ігор мав приїхати… Але 24-го зателефонували з частини. Я не могла повірити, що його більше немає…», – з болем згадує дружина.

24 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання старший солдат 34-го Херсонського полку Національної гвардії України, водій БМП з позивним «Інженер» Ігор Колесніченко загинув під селом Кринки. Лише згодом поранений побратим, який був поруч, розповів: прилетіло раптово, просто в бліндаж… Герою назавжди 40 років.

Після втрати найріднішої людини Олена і діти звикають до нової реальності, і в цьому їм допомагають побратими та військова частина Ігоря.

• «Ми з Ангеліною стали якось інакше дивитися на життя. Просто прийняли те, що треба жити далі, як би боляче не було», – говорить жінка.
  Фото свого чоловіка Олена помістила навпроти входу в кімнату, щоб завжди зустрічати його очі: «Обрала собі це місце, щоб я його завжди бачила, і він завжди бачив нас. Він у нас – як янгол-охоронець. Марк дивиться мультики, а тато за ним спостерігає, щоб він нікуди не вліз, ніде не нашкодив. Я кажу: "Ти ж дивись, тато за тобою спостерігає"».

Неможливо загоїти гіркоту від втрати рідної людини, та пам’ять про захисника Ігоря Колесніченка живе у серцях рідних, близьких та бойових побратимів, усіх, хто знав його, любив і шанував.

• Дружина загиблого воїна дуже хоче, щоб про її чоловіка й усіх військових, які віддали своє життя за Батьківщину, завжди пам'ятали: «Вони віддали своє життя, щоб ми жили далі. Завдяки їм ми не лише живі, а ми тут, вдома. Вони полягли, щоб не пустити ворога сюди».

Ігоря Колесніченка нагороджено відзнакою Президента України «За оборону України» (посмертно). Портрет захисника встановлено на Алеї Героїв у селі Чорнобаївка.

Інтернет-джерела

1. Бєлякова Катерина. «Він у нас як янгол-охоронець». Спогади дружини нацгвардійця, загиблого під час оборони Херсонщини [Електронний ресурс] / Катерина Бєлякова, Яна Самко // Суспільне Херсон : [інформ. інтернет-вид.]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://suspilne.media/kherson/1033569-vin-u-nas-ak-angol-ohoronec-spogadi-druzini-nacgvardijca-zagiblogo-pid-cas-oboroni-hersonsini/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 03.06.2025. – Дата перегляду : 22.10.2025.

2. Колесніченко Ігор Костянтинович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енциклопедія : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/Колесніченко_Ігор_Костянтинович. – Назва з екрана. – Дата публікації : 17.06.2025. – Дата перегляду : 22.10.2025.

3. Мокляк Аліна. Під час виконання бойового завдання загинув військовий з Херсонщини Ігор Колесніченко [Електронний ресурс] / Аліна Мокляк // Суспільне Херсон : [інформ. інтернет-вид.]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://suspilne.media/kherson/602747-pid-cas-vikonanna-bojovogo-zavdanna-zaginuv-vijskovij-z-hersonsini-igor-kolesnicenko/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 26.10.2023. – Дата перегляду : 22.10.2025.

4. Мороз Тетяна. «Не переймайся, все буде добре!»: історія загиблого захисника Ігоря Колесніченка із Посад-Покровського [Електронний ресурс] / Тетяна Мороз // Білозерка. Інфо : [інтернет-вид.]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://bilozerka.info/ne-perejmajsya-vse-bude-dobre-istoriya-zagyblogo-zahysnyka-igorya-kolesnichenka-iz-posad-pokrovskogo/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 03.06.2025. – Дата перегляду : 22.10.2025.

5. У пам’ять про Героя: Ігор Колесніченко – добрий, відважний, незабутній [Електронний ресурс] // Чорнобаївська сільська рада : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://chornobaivka-gromada.gov.ua/news/1755935712/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 23.08.2025. – Дата перегляду : 22.10.2025.