Краєзнавці Херсонщини: від першопрохідців до сучасників
Щороку, 28 травня українські краєзнавці відзначають своє професійне свято, а саме Всеукраїнський день краєзнавства. Мета цього свята – зробити доступною для громадськості історію, культуру та звичаї нашого народу. XIX століття ознаменувалось на теренах нашої держави початком краєзнавства як окремої дисципліни. Так, протягом перших десятиліть у великих містах України, а саме у Харкові, Одесі, Полтаві тощо, починають функціонувати просвітницько-етнографічні центри. Про розвиток краєзнавчого руху на Херсонщині, його яскравих представників дізналися учасники онлайн-заходу "Краєзнавці Херсонщини: від першопрохідців до сучасників", який було організовано у співпраці з науковою бібліотекою Херсонського державного аграрного університету.
«Патріотом може бути лише той, хто знає історію свого народі і плекає його найкращі традиції» - ці слова належать Віктору Івановичу Гошкевичу, археологу, історику, засновнику Музею старожитностей та першої суспільно - політичної газети " Югь" Він провів багато археологічних досліджень, але основну увагу приділяв вивченню старожитностей Херсонського краю. Саме на підставі зібраної колекції Віктор Гошкевич заснував приватний Музей старожитностей у Херсоні, який в подальшому перетворився у Херсонський краєзнавчий музей. Він, не дивлячись на заборону займатися громадською діяльністю, продовжував просвітницьку роботу: читав неофіційні лекції з історії України, проводив археологічні, екскурсії для херсонської молоді.
У подальшому краєзнавчу естафету «підхопили» дослідник історії Херсона Євген Вікентійович Горностаєв, архівіст, краєзнавець Зоря Соломонівна Орлова, педагог, географ, краєзнавець, історик Михайло Мелкович Авдальян, історик, краєзнавець Віктор Броніславович Піворович, рядовий інженер за дипломом, журналіст і краєзнавець - за покликом долі Олександр Миколайович Скороход, історик, журналіст, краєзнавець, громадський діяч Август Ернестович Вірлич. Ці люди відійшли у вічність, але пам’ять про них залишилася в краєзнавчому доробку – книгах, рукописах, публікаціях.
У 2017 році на Херсонщині була заснована Херсонська обласна організація Національної спілки краєзнавців, яка об’єднала як професійних науковців, так і дослідників краю за покликом душі. Завдяки їх плідній роботі проводилися конференції, готувались публікації, виходили друком книги з історії та сучасності Херсонського краю, популяризувалися туристичні маршрути рідним краєм.
Сучасні краєзнавці своєю постійною науково-просвітницькою діяльністю серйозно вплинули на формування патріотизму, національної свідомості та розуміння українцями логіки історичних процесів. Саме тому окупанти на тимчасово захоплених територіях цікавляться місцевими краєзнавцями не менше, ніж колишніми учасниками АТО-ООС.
Але попри небезпеку та ризики, під час окупації багато краєзнавців пишуть щоденники та хроніки подій, збирають світлини, свідчення очевидців бойових дій та воєнні артефакти. Адже після перемоги вони будуть брати участь у написанні правдивої, не спотвореної російськими пропагандистами, історії української незалежності та цієї війни, формувати музейні колекції, проводити екскурсії.
Щиро бажаємо всім краєзнавцям, «зберігачам історії» зустріти разом день нашої Перемоги! Нехай всім вам вистачить сил та здоров’я, щоб з подвійною енергією та жагою до нових пошуків знову поринути у краєзнавчу діяльність на благо нашої України, щоб продовжити вашу почесну місію у справі популяризації знань з історії рідного краю, в збереженні історичної та культурної спадщини України!
