ВЕРХНІЙ РОГАЧИК

Рік заснування: 1786

Географічна характеристика: Верхній Рогачик - селище міського типу -  розташоване на правому березі Дніпра та Каховського водосховища, знаходиться за 18 км від районного центру і 30 км від залізничної станції Козацьке. Площа: 96,839 км².

Походження назви села. Назва Верхній Рогачик походить від назви лівої притоки Дніпра - річки Рогачик, що її татари звали Иргачиком. Можливо, з тюркського "аркач" - що значить "схил, підошва гори" або з "иргак" - "великий гачок, вудочка". Ймовірно, назва походить від рогача, як називали місце, де річка ніби розтікається на дві частини.

Історична довідка: Село Верхній Рогачик (колишня паралельна назва – Казенне) засноване у 1786 році у верхів’ях висохлої річки Рогачик (звідси і назва) на чумацькому шляху, яким возили сіль із Криму. Заселялися у Верхній Рогачик державні селяни та козаки з Чернігівської та Полтавської губерній. В 1793 році у ньому нараховувалося 135 мешканців. Під час Кримської війни /1863-1856/ Верхній Рогачик став одним із етапних пунктів на шляху просування російських військ на Кримській півострів для оборони Севастополя. Так, в липні 1855 року одна із дружин Курського ополчення направилася із Верхнього Рогачика через Геніческ у Крим. У червні 1921 року у Верхньому Рогачику організувалася артіль «Труд», головою якої обрали А.І.Задесенця. До неї вступило 12 сімей. Артіль мала 133 десятини землі, 12 коней, 165 корів та деякий сільськогосподарський реманент. У лютому 1923 року виникла артіль «Чесна праця», що об’єднувала 9 родин і якій належало 57 десятин землі, 4 плуги, 5 сівалок. 
З 1921 року у Верхньому Рогачику була вже лікарня на 20 ліжок, амбулаторія, в якій працювало два лікарі, 6 фельдшерів і медсестер. Для дітей відкрито 8 шкіл, де навчалося 630 учнів, викладено 20 учителів. Ще з кінця грудня 1920 року в селі почала діяти бібліотека і дві хати-читальні. 1922 року в селі почав працювати селянський будинок, при якому готував вистави самодіяльний драматичний гурток. Активну участь у ньому брали вчителі місцевих шкіл. У 1923 році Верхній Рогачик став районним центром.
Під час масової колективізації (1929 – 1931 роки) було створено 14 сільськогосподарських артілей, машинно-тракторна станція. У 1931 році випустив свою першу продукцію маслозавод, будівництво якого почалося 1928 року, а через деякий час почав працювати харчовий комбінат.
15 вересня 1941 року до Верхнього Рогачика вдерлися німецько-фашистські війська. Бій за село тривав близько 2-х годин. Для боротьби проти загарбників у липні 1941 року на території району було створено партизанський загін, який базувався у дніпровських плавнях поблизу с. Ушкалка. Командиром загону був призначений А.Г. Резніченко, начальником штабу І.І.Добродій. Серед партизанів було багато жителів Верхнього Рогачика. 
 Визволення Верхньорогачицького району почалося 30-31 жовтня 1943 року військами 4-го Українського фронту під командуванням генерала армії Ф.І.Толбухіна. 8 лютого 1944 року визволили Верхній Рогачик, а до 9 лютого всі населені пункти району.
Після закінчення війни завдяки спільним зусиллям верхньорогачан почав поступово відроджуватися районний центр. Першим став до ладу маслозавод, згодом харчовий комбінат. У 1950 році була введена в дію нова дільнична лікарня на 50 місць, розпочалися заняття в 4 школах, працювали клуб, бібліотека, аптека.
У 1967 році Верхній Рогачик віднесений до категорії селищ міського типу, В цей період було побудовано дво- та триповерхові приміщення шкіл, кінотеатр „Дружба”, 2 будинки культури, універмаг,  житлові будинки, телевізійний ретранслятор тощо.

Сучасне життя: В смт Верхній Рогачик функціонують:  районний краєзнавчий музей, школа, гімназія, три церкви.

Пам'ятки історії, архітектури та культурної спадщини: пам’ятник воїнам-визволителям 49-ої Херсонської Червонопрапорної ордена Суворова стрілецької дивізії, пам'ятник репресованим шведам, пам'ятний знак жертвам операції "Вісла", меморіал "Борцям за волю України", храм та каплиця УГКЦ, храм Архистратига Михаїла УПЦ КП,  Євангельсько-лютеранська кірха.

Використані джерела:

1. Хроніка визволення Херсонщини. 26 жовтня 1943 - 12 квітня 1944 : зб. док. / упоряд.: І. Лопушинська, І. Сінкевич, О. І. Шинкаренко. - Херсон : Айлант, 2015. - С. 93.