Всеукраїнський день краєзнавства: від витоків до сьогодення

Сьогодні, 28 травня, відзначається Всеукраїнський день краєзнавства. Це свято дослідників історії сіл і міст України, людей, які популяризують історичну і культурну спадщину рідного краю, залюблені у свою маленьку Батьківщину. Краєзнавство – явище дуже давнє. Першою українською краєзнавчою працею вважають «Повість минулих літ», а її автора – ченця Києво-Печерського монастиря Нестора – першим краєзнавцем. На відміну від багатьох інших країн, в Україні краєзнавство набуло особливого поширення, починаючи з 1960 років. Свідченням цьому є 26-томна «Історія міст і сіл», видана ще в радянський час, та тисячі видань з історії населених пунктів України, що вийшли друком за 30 років незалежності. У час постійних воєн краєзнавці-літописці та кобзарі часто були чи не єдиними трансляторами знань з історії та героїки України, а в часи 300-літньої російської окупації хранителям минувшини вдалося зберегти духовні та культурно-історичні зв’язки між поколіннями українців.

Початком організованого краєзнавчого руху в Україні вважається 1925 рік, коли в період коренізації було засновано Український комітет краєзнавства - предтечі сучасної Національної спілки краєзнавців України. Національна спілка краєзнавців України започаткувала це свято у 2017 році з метою поглиблення дослідження та популяризації історії, культури, мови, звичаїв і традицій українського народу, репрезентація практичних здобутків у цьому напрямку; залучення до вивчення та пізнання рідного краю широких верств населення; підвищення суспільної уваги до діяльності краєзнавців; поглиблення співпраці з державними органами влади, закладами культури та освіти, науковими установами, громадськими організаціями зацікавленими у розвитку краєзнавства тощо.

Працівники відділу краєзнавства підготували цікаві факти з історії зародження та розвиток краєзнавчої діяльності на Херсонщині.

Так, у витоків краєзнавства нашою краю стояли такі особистості як:

Віктор  Іванович Гошкевич

Віктор Гошкевич (1860-1928) - знаний археолог, краєзнавець, музеєзнавець, видавець і редактор газети «Югъ». Під керівництвом Віктора Івановича музей, вже під назвою Музей старожитностей Херсонського краю (сучасний Херсонський краєзнавчий музей), перетворився на важливий науковий та освітній центр. Віктор Іванович цінував українські традиції та звичаї, щиро підтримував ідею української державності, часто говорив, що патріотом може бути лише та людина, яка знає історію свого народу і плекає його найкращі традиції.

Євген Вікентійович Горностаєв

Євген Горностаєв (1914-2004) – краєзнавець, колекціонер, Почесний громадянин Херсона. Творчий доробок Євгена Вікентійовича як краєзнавця відзначається масштабністю, до останніх днів не припинялися його краєзнавчі розвідки. Серед найбільших історичних нарисів, що вийшли друком – “Забалка”, “Справочник переименованных улиц, площадей, парков и скверов города Херсона с определением района, в котором они находятся” , “По страницам истории православной религии Херсона”, “Улица Суворова – Суворовская” (2001, 2007 рр.). До документальної спадщини невтомного дослідника входять рукописи, колекції старовинних фотографій з зображенням Херсона. Євгеній Горностаєв був не лише першопрохідцем у боротьбі з викривленими та замовчуваними радянською історіографією фактами, а й знавцем й очевидцем багатьох забутих сторінок життя міста.

Михайло Авдальян (1921-1991) – педагог, географ, краєзнавець, історик. Для багатьох поколінь херсонців знайомство з історією рідного краю почалося із статей Михайла Мелконовича Авдальяна, опублікованих у місцевій пресі. У 2010 році за сприяння рідних і небайдужих херсонців вийшла друком «Збірка статей із краєзнавства» Михайла Авдальяна.

Михайло Андрійович Ємельянов

Михайло Ємельянов (1923-–2014) колекціонер, архівіст, краєзнавець, бібліофіл, Почесний громадянин міста Херсона. Михайло Андрійович є автором спогадів, у яких відображається історія культурного життя нашого краю у 1960-1990-х роках. У їх числі шість історичних нарисів, понад 45 статей, чотири хроніки з життя Херсонського клубу любителів книги «Кобзар» та чотири каталоги виставок.

Зоря Соломонівна Орлова

Зоря Орлова (1927 –2019) - архівіст, краєзнавець. Зa пiвcтoлiття poбoти в дepжapxiвi, зaвдяки зуcиллям Зopi Coлoмoнiвни вдaлocя нaблизити дo нaщaдкiв цiлi плacти icтopiї piднoгo кpaю. Boнa буквaльнo вocкpecилa iз нeбуття бaгaтo дocтoйниx iмeн xepcoнцiв - тaкi життєпиcи вибудoвувaлиcь, буквaльнo зa мiкpoфaктaми, poкaми тa дecятилiттями.

Август Ернестович Вірлич

Август Вірлич (1931-2017) - історик, журналіст, краєзнавець, громадський діяч. Почесний громадянин міста Херсона. Август Ернестович працював у Каховському міському історичному музеї, Нікопольському краєзнавчому музеї, редакції херсонської газети „Строитель", Херсонському краєзнавчому музеї, Херсонському сільськогосподарському інституті, де займався краєзнавством, пошуком документів щодо сталінських репресій та вивчав історію Херсонщини.. Він - автор книг "Легендарна тачанка"(1988), "Ще як були ми козаками"(1996), "Странный Потемкин"(1992-2005). Екскурсії Августа Вірлича були надзвичайно цікавими та нестандартними для радянських часів: йому була притаманна жага до пошуку фактів, які дійсно цікаві людям. Згодом навчав дітей та дорослих, які воліли більше знати про історію Херсонського краю -  він був керівником туристично-краєзнавчих гуртків Обласної станції юних техніків. Чимало часу Август Ернестович присвятив пошуку імен репресованих та їхніх історій  -  він був відповідальним секретарем редколегії серії книг. "Реабілітовані історією". На громадських засадах працював у товариствах „Меморіал" та „Жертв політичних репресій".

Віктор Брониславович Піворович

Віктор Піворович (1946-2013) - історик, краєзнавець, музеєзнавець. Тридцять років свого життя Віктор Брониславович віддав музейній справі, працюючи в Херсонському обласному краєзнавчому музеї. Через його руки пройшли тисячі експонатів, які він з професіоналізмом і любов'ю повернув до життя завдяки глибокому знанню принципів і методики реставрації. Віктор Пиворович розробив декілька нових, раніше невідомих способів реставрації артефактів. Одним з улюблених занять Віктора Брониславовича було навчання херсонських дітей методикам відновлення раритетів, постраждалих від часу. Краєзнавець залишив спадщину - серію статей і книг, серед яких найбільш яскравими є видання "Улицами старого Херсона", "Херсон и его жители", "Монеты и клады юга Украины", "Великолепный князь Тавриды".

Олександр Миколайович Скороход

Олександр Скороход ( -2006) -  рядовий інженер за дипломом, журналіст і краєзнавець - за покликом долі. Він скурпульозно збирав цікаві факти в архівних, бібліотечних та музейних фондах, писав статті, які друкувалися на шпальтах херсонських газет. У книгу "Херсон: вчера и сегодня" увійшли нариси про курйозні випадки, реальні події та цікаві історії, пов’язані з життям і побутом херсонців кінця XVIII - початку XXI століть.

Започатковані традиції краєзнавчої роботи продовжують і наші сучасники. Серед них:

Олександр Костянтинович Голобородько

Олександр Голобородько - журналіст, фотограф, краєзнавець, автор статей, розміщених на шпальтах газети "Наддніпрянська правда", на сайтах всеукраїнської газети "День" (Україна Incognita), "Херсонці" та інших виданнях. Олександр Костянтинович - автор-упорядник збірки краєзнавчих нарисів "Живильні промені" про яскравих особистостей минулого та сучасності - освітян, літераторів, науковців, художників тощо, діяльність яких є прикладом служіння своїй справі.

Сергій Андрійович Дяченко

Сергій Дяченко  -  музейний фахівець, краєзнавець, архітектор, експерт низки проектів ЄС у сфері музейної справи та культури. Досліджує проблеми історії архітектури Херсонщини та Північного Причорномор’я. Автор книг «Екатерининский собор в Херсоне. Гробница Потемкина», співавтор книг «Улицами Старого Херсона» (2002), співукладач каталогу «Поліна Райко. Дорога до раю» (2005).

Олег Миколайович Лиховид

Олег Лиховид - знаний науковець та краєзнавець Скадовського краю, член Національної спілки журналістів України. Олег Миколайович - автор численних видань з історії, географії, політології та культури Скадовського краю, а також багатьох публікацій у різноманітних наукових збірниках та журналах.

Олексій Анатолійович Макієнко

Олексій Макієнко -  український історик, краєзнавець, голова Херсонської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. До сфери наукових інтересів належать питання історії України, краєзнавства, джерелознавства, археографії, архівної справи, біографістики, туризмознавства. Автор понад 100 наукових і науково-методичних праць. Один із координаторів соціального проєкту "Мандруймо Херсонщиною", спрямованого на підвищення туристичної привабливості і активізації краєзнавчого руху та пам'яткоохоронної роботи на Херсонщині.

Олексій Паталах

Олексій Паталах — краєзнавець, член Українського геральдичного товариства, автор багатьох книжок з історії, серед яких «Відлуння Великого Степу», «Станиці над Бугом», «Від Січі до Чорноморії». 

Віктор Адольфович Хмель

Віктор Хмель – краєзнавець, художник-карикатурист, автор багаторічної рубрики "О чем писали херсонские газеты", яка була розміщена на шпальтах щотижневого видання "Гривна". Його захоплення історією розпочалося з дослідження генеалогічного древа свого роду - Віктору Адольфовичу вдалось дослідити родинне коріння аж до 1687 року. На сьогоднішній день він - автор блогу "Херсон - Забытый Югъ", автор-упорядник книги "Херсонские истории, предания и были", активний дописувач матеріалів з історії повсякденного життя херсонців, які розміщує на власній Фейсбук-сторінці.

Алла Миколаївна Яблонська

Алла Яблонська - педагог за фахом, більш як півстоліття працювала у сфері культури й освіти, багато років займалася дослідженням історії Каховщини та міста Каховка. автор книг з історії рідного краю.

Засідання Херсонської обласної організації Національної спілки краєзнавців (2019 рік)

У 2017 році на Херсонщині була заснована Херсонська обласна організація Національної спілки краєзнавців. На сьогоднішній день головою осередку є кандидат історичних наук, краєзнавець Олексій Макієнко. Нині у лавах організації перебувають 27 членів Спілки (дані на 2019 рік), Херсонський осередок має офіційну web-сторінку, на якій висвітлює свою діяльність, розміщує цікаві матеріали з історичного минулого Херсонщини та популяризує туристичні маршрути рідною Херсонщиною.

Каховка зустрічала учасників Всеукраїнської краєзнавчої конференції (2017 рік)

Протягом декількох років у Каховці проходила Всеукраїнська науково-практична краєзнавча конференція «Минуле і сучасність: Херсонщина. Таврія. Каховка». Тематика доповідей охоплює різні аспекти історії, краєзнавства, історії освіти, культури, географії, економіки Каховки, Херсонщини, Півдня України у минулому й сьогоденні. За результатами проведеної конференції були підготовлені збірники, які є як у друкованому, так і в електронному вигляді.

Краєзнавчі науки продовжують розвиватися та знайомити нас з розмаїттям, особливостями, традиціями та звичаями нашого краю. Це не просто наукова дисципліна, а надбання кожного з нас. Свято, назване Всеукраїнським днем краєзнавства, що відзначається 28 травня, спонукає нас до глибшого знайомства з рідною землею. А завдання фахівців у цій галузі забезпечити кожного громадянина правдивою та вичерпною інформацією.

Щиро бажаємо всім краєзнавцям, «зберігачам історії» зустріти разом день нашої Перемоги! Нехай всім вам вистачить сил та здоров’я, щоб з подвійною енергією та жагою до нових пошуків знову поринути у краєзнавчу діяльність на благо нашої України, щоб продовжити вашу почесну місію у справі популяризації знань з історії рідного краю, в збереженні історичної та культурної спадщини України!