Відпочинок по-херсонськи сто років тому

Спливає невпинно літо, і кожен з нас намагається провести його з найбільшою користю для себе, відпочити у свій вільний час. Цікаво, а як херсонці примудрялись обходитися без відпусток більше ста років тому?
На початку ХХ століття не всі мали звичні для нас вихідні дні. Та все ж відпочинок був. Спекотне літо херсонці проводили на природі, а саме – на дачах. В цей період в місті стала популярною оренда заміських та сільських будинків. Виїздом на природу розпочинався дачний сезон наших земляків. Не винаймати дачу влітку для заможних мешканців міста вважалось дурним тоном і могло завдати досить суттєвої шкоди репутації.
Менш ніж за чотири версти від Херсона, тоді ще живописними берегами річки Вірьовчиної, оточеної фруктовими садами, розташовувалась велика кількість хуторів. Їх власники на літній період здавали будинки і кімнати міщанам під дачі. І вже з першим травневим теплом відкривався дачний сезон.
В дореволюційному Херсоні існувало і таке поняття, як «міська дача». Міською дачею називався приміський наділ землі, відведений державою під володіння міською общиною. На її території були улюблені місця відпочинку херсонців. Та особливою популярністю у відпочивальників користувався Карантинний острів, на якому до початку ХХ століття постійно проживало близько тисячі чоловік. Полюбляли мешканці міста відвідувати і острівець на річці Конка – «Перебойні». Сюди та до урочища Гульбище, що біля сучасного села Садово, міські гімназії вивозили на екскурсії і відпочинок учнів. А у вихідні та святкові дні орендовані дніпровські пароплавчики, шаланди і веслові човники під музику духових оркестрів доставляли втомлених від міських сірих буднів херсонців на природу.
Тож, як бачите, відпочиваючи на дачах, мешканці нашого міста і сто років тому були «в тренді».
Гончарівка бажає вам провести останній місяць літа з найбільшим задоволенням: спілкуйтесь з друзями, відпочивайте на дачах та приходьте до нашої книгозбірні!

(Матеріал підготовлено за книгою
Віктора Адольфовича Хмеля
«Херсонские истории, предания и были»,
з якою ви можете ознайомитись
у відділі краєзнавства)