Олексюк О.В. Поетика творів Миколи Братана:
(літературно-мовознавче дослідження). - 2-ге вид., 2004. - 42 с.

(уривки) 

Творчість Миколи Братана займає помітне місце в українській літературі. "Там, на півдні України, в "українськості" якої дехто сумнівається й досі, він був і лишається і кременем, і кресалом національної свідомості, і сином, і духовним батьком своєї Таврії, жагучою любов'ю до якої перейнятий кожний рядок його поезій.
Микола Братан - поет потужного вродженого таланту, полум'яного романтичного серця і доброго хліборобського працелюбст-ва." [59].
Ще недостатньо висвітлено такі моменти, як простота й довершеність письма, глибина роздумів письменника Миколи Братана про такі поняття як любов, життя, доля, враження від баченого й пережитого, художня своєрідність поезії, її індивідуальність. Ця тема не нова, але потребує ґрунтовного аналізу, і в наш тривожний час надзвичайно актуальна, адже в своїх творах М.Братан прагне гармонії, закликає людину бути людиною, цінувати життя, не допускати фальші й лицемірства, берегти світле почуття любові та багатство своєї душі.
Про творчість Миколи Братана вже дещо написано. Найбільш цікавими на мій погляд є праці Станіслава Золотцева "Пам'ять над колоссям" (присвячена становленню та еволюції яскраво самобутнього таланту поета), Лади Федоровської "Наука поля" (рецензія на книгу "Правда хліба"), Леоніда Куліша "Образ Смаглявої Таврії" (про творчий шлях Миколи Братана), Юрія Голобородька "Горизонти» творчих пошуків" (рецензія на поему "Поле з твоїм ім'ям") та "Люди степу" (рецензія на роман "Бережина"). Про мовну культуру нашого земляка слушно зауважив Олесь Гончар у глибокій і схвильованій статті "Цвіт слова народного": "..Лякатися треба сірості, а не тієї бурхливої відваги, з якою молодий поет часом вдається до мовного експерименту, коли він для вислову значної думки шукає неологізмів, переінакшує, оновлює слово затерте... у давніх словах сучасний поет знаходить нову свіжу образність.
Світ земний, немов дитина, -У шляхах, як в сповитку.
Це пише Микола Братан у циклі поезій про Тюмень: "Ми п'ємо з одного кубка мандрів сонячний напій!" - не знаю, як для кого, а для мене це образ справді поетичний, наповнений духом сучасного життя" [49]
Письменник Михайло Шевченко розвиває цю тему: "Талант і великий письменницький доробок, синівська любов, глибока освіченість, знання історії культури свого краю, а ще постійна чесність
у відстоюванні народних ідеалів - завдяки цьому він став певним символом свого краю. Отак, скажімо, Полтавщина - це Володимир Малик, Чернігівщина - Снаніслав Реп'ях, Закарпаття - Іван Чендей і Петро Скунць, Запоріжжя - Петро Ребро, а Херсон - звичайно ж, Микола Братан." [59]
Як бачимо, оцінки переважно стосуються ідейно-змістових особливостей його творчості. Тобто, коментувалися ті його поезії, в яких поет висловив своє ставлення до суттєвих проблем, своє власне розуміння сучасності і дав відповідну характеристику подіям, що виринали в крутежі складного процесу демократизації суспільства.
А те, що стосується специфіки його поетичної майстерності, тонкого ліризму та всього того, що відрізняє справжню поезію від посереднього віршоробства, - залишилося, так би мовити, "на інший раз".
Лауреат премії імені Андрія Малишка Микола Братан, за словами Леоніда Куліша, "вперто, твердо і надійно ввійшов в українську літературу. Перші віршовані твори засвідчували, що їх автор неординарний, непересічний поет, щиро закоханий в навколишнє життя з його радощами й прикрощами, болями й надіями... І в кожному творі гранично окреслювалась неперебутня любов до степових людей, серед яких народився й виріс, творчо змужнів письменник. Навіть одну з книг вибраних поезій він назвав "Степові люди". А ще характерною ознакою поетичних і прозових творів митця є колоритне, своєрідне, незашмуляне слово..."
Метою роботи є спроба проаналізувати та класифікувати творчий доробок, визначити і обґрунтувати його проблематику, місце Миколи Братана в літературному процесі.
Акцентуючи увагу насамперед на обсязі проблем письменника, ми передовсім прагнемо грунтовніше представити проблему своєрідності художнього стилю митця, провідних мотивів його творчості. У зв'язку з окресленою метою постало ряд завдань. Нас цікавить, що було привнесене традицією і що трансформовано, осмислено і переосмислено на основі індивідуальних, творчих морально-етичних міркувань, яким був власний художній світ Миколи Братана як поета і громадянина.
Завдання полягає також у характеристиці лексичних та образно-тропеїчних засобів у творах Миколи Братана та розкритті пое-
тичного синтаксису письменника.
У нашому дослідженні ми звернемося до підходу, який ставить перед нами завдання функціонального опису усіх засобів, що являє собою складну цілісність смислових та формальних, внутрі-
шніх та зовнішніх, екстралінгвістичних та лінгвістичних компонентів. Вдаючись саме до такого багатостороннього аналізу, ми маємо змогу описати кожне художнє явище в конкретній функції. Мова йде про те, що дослідження наше базуватиметься передусім на вивченні лексичного шару творів, бо лексика вважається головним будівельним матеріалом. До її аналізу підійдемо нетрадиційно, тобто до вивчення творів не на предметному рівні (як до словникового складу мови), а на функціональному, коли лексика вважається будівельним матеріалом конкретного твору і її не можна відірвати від контексту. Адже саме аналіз конкретної тематики лексики творів М. Братана сприяє розумінню їх неповторної своєрідності, виявленню особливостей поетики художніх текстів...