Братан Микола Іванович

(1935-2010)

Братан М.І. Семенівське шосе: Вибране (1957-2007). - Київ-Херсон: "Просвіта", 2007. - 156 с.

Читати книгу                                          Завантажити

Життєва наповненість слова
(з передмови до видання)

Серед семи десятків книг Миколи Братана визернюється найновіша - із заземленою назвою "Семенівське шосе". Вона писалася більше півстоліття. Часовий діапазон віршів - 1951-2007 рр. І яких тільки тем, настроїв, мотивів, почуттів не було на цій творчій дорозі. Вони сьогодні фокусуються, узагальнюються до сокровенного, найріднішого: любові до рідної землі, частиною якої є неозорий степ, селянської долі, чуття народу, жінки, нашої драматичної й трагічної історії. Тут же осмислюється авторська позиція у цьому процесі. Попри всі негаразди і перипетії у "Семенівському шосе" пріоритетною є оптимістична концепція. Автор це стверджує не рекламними закликами, що часто стрічаються у подібних поезіях, а виваженим добірним словом, образними знахідками, котрі ніде не вичитаєш, тільки можна побачити у тому ж запиленому степові, у спраглій рослині, на змарнілих селянських обличчях. І відсутня тут якась вишукана естетизація, це швидше багатство земного і життєвого вияву, що реалізується у слові....
....Підготовка до видання вибраних творів - це завжди бентежний, непростий процес. Адже відібрати найдовершеніші - справа складна і відповідальна.
Коли дана книга була уже зверстана, автор додав ще кілька віршів: "З-під бузкового цвіту", "Трофейна машина", "Дід за хатою косу клепле...", які значно підсилили художній рівень книги. З його скарбниці, певне, є що додавати. Тема родової землі для поета воістину невичерпна.

Василь Загороднюк,
  письменник, кандидат філологічних наук

Від сонця до сонця

Від сонця до сонця і прадід, і дід,
І тато в степу парували.
І нас поучали, щоб так, як і рід,
В житті свою нивку орали.

Нехай не судилось за плугом іти.
Хай інші підняв перелоги.
Від сонця до сонця, мій брате, і ти
Не раз парував до знемоги.

Покинув поетам звитяжний жнивар –
Славетне імення згадаєм,
Що маєм, нівроку, однаковий дар,
Що ділим тривоги навзаєм.

Ночами не спиш, як чогось не стача,
Коли виколошує нива.
А слово – це теж і відрада, й печаль:
Тож зичив нам щасного жнива.

Від сонця до сонця – і праця, й любов
І то не твоя лиш потреба.
Ти в божий цей світ не на грища прийшов,
Неповним він буде без тебе.

Додбай на віку заповітне в роду,
Не витрать ні зеренця, ні гронця.
Тож тільки отак – причащатись труду,
Як робот – від сонця до сонця.

12.VIII.2009 р.
М.Братан
 

 На баштані
Пам’яті В.Шаповалова

Баштан. Курінь. Володя Шаповалов
Рушницею розгонить вороння.
А тут і я – ні сіло ані впало –
Припервсь велосипедом опівдня.

Зустрів мене сердито-незлобливо
Нахабного суперника свого –
Була одна вродливка чорнобрива,
Що вчарувала в тій порі його.

Гай-гай, на двох те диво не ділилось,
Адже обох із розуму звела
Краса, що з агротехніки прибилась
На практику до нашого села.

Ми воровали, чеслове хвалити,
Не стали ні потому, ні тоді,
Єднало нас те незабутнє літо
Крізь роки молоді й не молоді.

Не гріх, що я сьогодні пригадаю
Баштан, курінь – та ж то було життя.
Прийшла печальна вістка з ріднокраю:
Іще один ровесник в небуття.

Ну, як воно у засвітах, Володю? -
Нікого ж бо ця доля не мина.
Але скорботі поклонятись годі.
Днедавна зустріч в пам’ятку зрина:

Притлумив ревність в серці десь на споді.
Прилаштував рушницю на колоді,
Ножем озброївсь: - Дині? Кавуна?...

9.IV.2009.
М.Братан.

 До жайворонка

І знову ти, як в інші літа,
Над смутком каменю й хрестів,
Щоб нам життя не розлюбити,
Затріпотів, зажебонів.

Непроминально і воскресно
Бринить мелодія жива.
Твоє джерелечко небесне
Не завмира, не вибува.

Ба навіть змовкнеш ненароком,
Напевне знаю – не біда.
Це ж з володінь своїх високих
Ти припадаєш до гнізда.

25.IV.2009 р. с. Семенівка.
М.Братан.
 

 Семенівське шосе

Стелилась тут баюриста ґрунтівка,
Яку верстали коні і воли.
У бездоріжжя - мучилися ж стільки -
Шофери емтеесівські кляли.

Я відав теж, як загрузали авта,
Коли земля розгасне повесні.
Півторатонку, мушу вам сказати,
Доводилось штовхати і мені.

Той клопіт мій забути можна б досі,
Як я, хлоп'я, мотора виручав.
А батько мій стократ по цій дорозі
В близькі й далекі рейси вирушав.

Коли було - не пригадаю точно,
Але не в помаранчеві літа
Вдягла вона асфальтову сорочку,
Доріженька, по суті ж бо, свята.

Її минуле не судімо строго,
Поміж земних доріг така одна.
Веде мене до отчого порога
Не автобан, а скромниця - вона.

На ній згадаю радощі колишні
І потамую нинішні жалі.
Таж батьків МАЗ в полях не будить тиші,
Родинні не воркочуть "Жигулі".

А я не вірю. Я шукаю сліду,
Що замели минулих літ вітри.
І він мені воскресне, як приїду,
Бодай і з-під асфальтної кори.

Свята святих живе в душі нетлінно,
В запомин відкотилося не все.
Через моє життя струмує, плине
Дорога ця - Семенівське шосе.

2007 р. М.Братан.
 

Читати окремі розділи

Братан М.І. Побите серце: Драматична поема. - К.-Херсон: "Просвіта", 2009. - 59 с.

Читати книгу                                          Завантажити

У драматичній поемі "Побите серце" автор описує один з важких періодів життя Тараса Шевченка під час заслання в Орській фортеці Оренбурзького окремого корпусу.

Читати книгу                                          Завантажити

У пошуках справжнього
(з передмови до видання)

У 2007 році в творчості Миколи Братана сталася значна подія - вийшла поетична книга "Семенівське шосе". Це кращі вірші за п'ятдесятилітній період праці на творчій ниві. Вони писалися в традиційній класичній манері української поезії. То й закономірно, що частина з них представлена в поетичних антологіях. Та творчий діапазон автора майже непередбачуваний. Особливо вражає жанрове розмаїття: вірші, сонети, оповідання, повісті, романи, драматичні поеми, експромти, літературознавчі та дитячі твори, пісні, переклади. Це реалізовується у багаточисельних виданнях.
Поява роману "Голодна кров" - свідчення творчого неспокою автора, еволюції його стильової манери. І коли з цим твором порівнювати його більш ранні романи "Бережина", "Перепелина ніч", то бачиться менша метафоричність, та вона стає більш виразнішою, гострішою, динамічною. Більшого значення набуває діалогічна форма мовлення, оновлюється лексичне багатство твору. Уважний читач підтвердить, що "Голодна кров" за всіма художніми ознаками - твір нашого неспокійного сьогодення з превалюванням на суспільно-політичні процеси, учасниками яких є не хто інший, а ми самі. Це тернисте утвердження демократичних і морально-етичних принципів у нашому державотворенні. У романі М. Братан відходить від традиційного поняття - "позитивний герой". Тут швидше фрагменти людських доль, котрі тісно взаємопереплетені. І не тільки сьогоднішніми проблемами, а й не менш важливими минулими, історичними.... 

Василь Загороднюк,
  письменник, кандидат філологічних наук

Братан М.І. Поет-земляк Євген Фомін. - К.-Херсон: Просвіта, 2008. - 23 с.

Читати книгу                                          Завантажити

Десь на початку 1964 року довелося автору знайомитися з матеріалами Каховського історичного музею про життя і творчість поета-земляка Євгена Фоміна.
Результат літературознавчої роботи і представлено у цій книзі разом з поемою "Загратний календар" (1961 р.)