Історичний уїк-енд у Гончарівці
Два дні поспіль, 3 та 4 жовтня, у Херсоні проходив Фестиваль популярної історії «LEGIO Historica Херсон III». Цього року відвідувачам була представлена різнопланова програма: читали лекції провідні херсонські та київські історики; проводились вуличні екскурсії, відбувався показ документального фільму, проходив книжковий ярмарок за участю провідних українських видавництв; працювала ігрова локація тощо.
Перший день фестивалю розпочався з лекційної програми. Так, Наталя Бімбірайте, голова правління Культурного центру «Україна-Литва», розповіла про археологічні дослідження Тягиня у 2016-2020 роках, які спростовують міфи про цивилізаційну місію Російської імперії на Півдні України. Адже вже в добу середньовіччя тут було велике Золотоординське місто та фортеця Великого князівства Литовського.
Науковець та координатор проєкту «Мандруймо Херсонщиною» Єгор Сидорович під час свого виступу говорив про французький вплив на півдні України, хто і що сприяли формуванню та поповненню громади з Франції на початку ХІХ ст. та яке значення мали ці процеси.
Науковець ХДУ Наталя Кузовова поділилася своїми розвідками про Голодомор 1932-1933 років в усній історії Півдня України, розповіла про особливості напряму «усна історія» та зазначила, як ця дисципліна допомагає розкрити подробиці одного з найстрашніших злочинів комуністичного режиму.
Події 1917-1921 років в Україні іноді досі називають «громадянською війною», тоді як в історичній науці усталилось означення їх, як «української революції» чи «визвольних змагань». Тож чи була так звана «громадянська війна» насправді громадянською? Як ці події розуміли 100 років тому, як нам пояснювали чи нав’язували (кому що ближче) їх трактування у Радянському Союзі, і як вони бачаться нам, сучасникам. Про усе це присутні мали змогу подискутувати під час лекції доктора економічних наук, краєзнавця, співкоординатора проєкту «Мандруймо Херсонщиною» Вадима Ярового.
Не оминули лектори і питань всесвітньої історії. Так, Кирило Галушко, один із найкрутіших публічних істориків країни, запросив послухати лекцію «Артурівна: історичний детектив тривалістю півтори тисячі років» та відповісти на питання: «Чи існував насправді король Артур?». Артем Петрик, науковий співробітник Інституту історії та археології Балтійського регіону Клайпедського університету, у рамках своєї лекції «Протистояння "Червоній зірці" та "Чорним орлам": країни Балтії в боротьбі за свободу 1918-1920» розповів про два роки випробувань на міцність у протистоянні старим та новим імперським проєктам.
Майстер-клас «Археологія за годину» від археолога Сергія Нємцова викликав зацікавленість як у наймолодших, так і у найстарших учасників фестивалю. Присутні відчули справжній азарт реальних розкопок у полюванні за історичними артефактами й спробували представити свої знахідки.
На «LEGIO Historica Херсон III» з презентацією своєї нової книги «Ми» від видавництва «ТаТиШо» завітав відомий журналіст, письменник, режисер Руслан Горовий. Харизматичний, із тонким почуттям гумору, він зумів завоювати увагу присутніх вже з першої хвилини. Цікаві історії з повсякденного життя, прочитані з акторською майстерністю, викликали щирий дзвінкий сміх та позитивні емоції.
Завершився перший день переглядом документальної стрічки Леся Касьянова і Юрія Капаруліна «Калініндорф», яка розповідає про історію єврейського переселенського руху в степи Півдня України.
Події другого дня відбувалися під відкритим небом – пандемія COVID-19 внесла свої корективи. Це були вуличні екскурсії – унікальні та різноманітні, які стали справжньою фішкою цьогорічного фестивалю. Так, усі бажаючі мали змогу відвідати 3 екскурсії: «Вчені, авантюристи, праведники: старий Херсон у родинній історії Гошкевичів» разом з дослідником, краєзнавцем Антоном Костенко, «Місцями єврейського гетто у Херсоні» – з істориком Юрієм Капаруліним та «Херсонський модернізм: назад у майбутнє» – з архітектором Андрієм Луциком і екскурсоводом Наталею Шальновою.
Розмова з істориком та реконструктором Олексієм Паталахом про його нові книги, присвячені пізнім козацьким військовим формаціям у другій половині XVIII – початку ХІХ ст., була захопливою і конструктивною. Адже питань від відвідувачів було багато, а цікавих історій від краєзнавця ще більше. Презентація завершилась автограф-сесією.
Другий день добіг кінця разом із підсумковою дискусією «Відновити не можна руйнувати: якою буде доля історико-культурної спадщини Херсона». Круті учасники і резонансна тема, тож відбулось жваве, конструктивне обговорення.
Фестиваль популярної історії та історії для відпочинку «LEGIO Historica Херсон – 2020» завершився. На згадку про нього в учасників залишились позитивні емоції та нові знання, а також цікаві книжки, які були подаровані обласній книгозбірні.
