ВИДАТНІ ПОСТАТІ ХЕРСОНЩИНИ
Давні часи (до 1917 року)
ВАСИЛЕВСЬКИЙ ФЕОФАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
 |
|
[1855-1915] |
Василевський Феофан (Теофан) Олександрович (псевдонім - Софрон Круть) народився в с. Селезенівка Сквирського району Київської області в сільській родині. Навчався в Київській духовній семінарії, у вищих навчальних закладах Петербурга і Одеси.
У 1875-1877 роках як доброволець брав участь у національно-визвольній боротьбі населення Герцеговини й Боснії проти турецьких загарбників.
Повернувшись в Україну, Ф. Василевський займається просвітницькою, статистичною, фольклористичною діяльністю, належить до молодого крила Одеської громади. З 27 жовтня 1878 року Феофан Василевський стає рядовим царської армії за призивом.
У січні 1880 року наказом по бригаді він отримує чин молодшого фейєрверка і звільняється в запас.
На початку 80-х років XIX cт. Т.Василевський перебуває на посаді статистика в Єлисаветграді. Тут у 1879-1880 роках за ініціативою лікаря О. Михайловича та секретаря місцевого поліційного управління І. Тобілевича створено українофільський гурток, серед активістів якого були А. Грабенко, О. Волошинов, С. Дудін, Є. Чикаленко, О. Русов, Д. Маркович. З ними виступив і Ф. Василевський.
У січні 1885 року Ф.О. Василевський був заарештований у справі єлисаветградського революційного гуртка, що підтримував зв'язки з народовольцями. Відбував заслання у м. Херсоні, де працював губернським статистиком. Тут і одружився з Дніпровою Чайкою (Л.О. Василевською). Подружжя Василевських брало активну участь у громадському і літературному житті Херсона разом з . подружжям Русових, Д. Марковичем, Б. Грінченком, А. Грабенком та іншими.
У 1880-х рр. Херсонське земство організувало масштабне оціночно-статистичне дослідження губернії. За клопотанням О.О. Русова Ф.О. Василевського було призначено на посаду помічника статистика Херсонської губернської земської управи. Упродовж 1880-х рр. Ф.О. Василевський виступав одним з найближчих сподвижників О.О. Русова у реалізації його масштабної програми краєзнавчого вивчення Херсонщини.
Чітка ідейно-політична платформа перших земських статистиків посприяла українізації апарату Херсонського земства і оформленню на основі його організаційних структур потужного українського національно-культурного осередку.
У 1875, 1876, 1878-1881 роках Василевський Ф.О. публікував у львівських виданнях "Правда", "Світ", "Дзвін", "Громадський друг" та "Молот" дописи й нариси про сербські й чорногорські обряди та звичаї, статті про балканські події, які висвітлював в основному з революційно-демократичних позицій.
У 1886 році міністром внутрішніх справ видано секретний наказ губернаторам щодо заборони приймати на статистичну службу політично неблагонадійних осіб. У зв'язку з цим на початку 1887 року офіційно звільнено з посад у статистичному відділі Херсонського губернського земства О. Русова, А. Грабенка, Ф. Василевського. 2-4 листопада 1887 року в Херсоні відбувся з'їзд земських статистиків, де неофіційно були присутні О. Русов, А. Грабенко, Ф. Василевський.
Наприкинці 80-х років багатьох неблагодійних було вислано за межі Херсонщини. Активна участь Ф.О. Василевського у діяльності українського гуртка під керівництвом О.О. Русова (1885-1889) в Херсоні не залишилася поза увагою місцевих поліцейсько-жандармських органів. У 1889 р. Ф.О. Василевському було заборонено проживання на Півдні України. Подружжя Василевських потрапило до Києва.
В 1890-1900-х роках Ф. Василевський відходить від літературного і громадського життя, обмежившись своєю працею статистика, родинними турботами. Восени 1894 р. вони отримали нагоду повернутися на Херсонщину - в Херсонському земстві з'явилося вакантне місце губернського статистика.
У січні 1895 р. Василевські з дозволу нового губернатора М.М. Весьолкіна прибули до Херсона. З лютого 1895 - по березень 1915 рр. Ф.О. Василевський беззмінно керував земськими статистичними роботами у Херсонській губернії.
Під керівництвом Ф.О. Василевського земська статистична служба набула завершеної структури, її кількісний склад перевищив тридцять осіб. Губернський статистик координував діяльність повітових статистиків, їх помічників та рахівників. З 1896 по 1915 рр. систематично виходили впорядковані Ф.О. Василевським щорічні "Статистико-зкономические обзоры Херсонской губернии", які надавали узагальнену інформацію про територію і населення регіону, розвиток сільського господарства, промисловості і торгівлі, податки і повинності місцевого населення, стан кредитно-банківської справи тощо. Влітку 1904 р. земські статистики за єдиною програмою провели масштабне експедиційне обстеження розвитку ремесел і промислів у шести повітах Херсонської губернії. Упорядкована Ф.О. Василевським за результатами дослідження ґрунтовна праця "Ремесла й промыслы Херсонской губернии" (Херсон, 1905) стала одним з найцінніших здобутків херсонської статистики.
Останнім великим дослідженням Ф.О. Василевського можна вважати працю "Переселенцы из Херсонской губернии в 1894-1912 гг.". Вона стала підсумком багаторічних поточних спостережень херсонських статистиків за міграційними рухами на Півдні України.
О. Василевський доклав значних зусиль для популяризації досвіду херсонської земської статистики в межах Російської імперії. Плідною була його участь у засіданнях загальнодержавних з'їздів і нарад з питань статистики.
На початку ХХ ст. родина Василевських знову зазнає переслідувань.
У 1905 році в м. Львові з передмовою І. Франка вийшла книга нарисів Феофана Василевського "Записки українця з побуту між полудневими слов'янами". Це був своєрідний літературний пам'ятник людині, що відмовилася від письменницької діяльності.
Василевський Ф.О. відомий як публіцист і перекладач. Переклав працю сербського революційного демократа й філософа-матеріаліста С. Марковича "Сербія на Сході" (не опублікована).
Щодо смерті письменника є різночитання. За данними біографа Дніпрової Чайки Р. Шевченка 31 березня 1915 року Ф. Василевський наклав на себе руки "в припадке душевного расстройства ". Іншу дату смерті публіциста наводить М. Гольберг в "Українській літературній енциклопедії " – 31 березня 1921 року.
